Виховні заходи

ВИХОВНИЙ ЗАХІД «МОЯ КВІТУЧА УКРАЇНА»

1 станція Подорож у світ прекрасного

Ведучий: Якось Бог вирішив наділити дітей усього світу талантами.

Французи вибрали елегантність і красу, угорці - любов до

господарювання, німці - дисципліну і порядок, діти Польщі -

здатність до торгівлі, італійські діти одержали хист до музики...

Обдарувавши всіх, Бог раптом побачив у куточку дівчину. Вона

була одягнена у вишиту сорочку, руса коса переплетена синьою

стрічкою, а на голові багрянів вінок із червоної калини. І запитав її

Бог( голос за кадром):

 - Хто ти? Чого така сумна?

 ( звучить фонограма пісні «Ти моя Україна»)

 Дівчина: Я – Україна, а плачу я , бо стогне моя земля... Сини мої на

чужій роботі, а в своїй хаті немає ні правди, ні волі.

 Бог: Чого ж ти не підійшла раніше? Я всі таланти роздав. Не знаю,

чим можу зарадити твоєму горю?

 Ведучий: Дівчина хотіла піти, але Бог зупинив її.

 Голос за кадром. Зачекай. Є в мене неоцінений дар, який

прославить твій народ на цілий світ. Від сьогодні все горітиме у

твоїх руках. Візьмеш ти шаблю, і буде нескорений твій народ.

Візьмеш плуг, і заколоситься на ваших полях жито - пшениця. А в

хаті твоїй буде панувати краса і затишок, а пісня твоя звучатиме у

віках. Все це стане можливим, дякуючи вірі твого народу у власні

сили і бажанню працювати заради власного добробуту.

 Ведучий: Взяла дівчина Божий дарунок, і відтоді славиться Україна

своїми майстрами, щирими серцями, гостинністю, талантами.

 Ведучий: Доброго дня, дорогі наші друзі! Доброго дня!

Кожна людина здатна не лише відчувати, але й створювати красу. Проте можна бачити, або сприймати  світ по-різному. Для когось він чорно-білий, а хтось бачить світ в усіх барвах веселки, сповненим поетичних, художніх образів. Яскравим сприйняттям світу характеризуються люди-митці, яке передають своє світосприймання в картинах, віршах, музиці. Ознайомлюючись із творами художників, музикантів, літераторів, люди набувають уміння бачити й відчувати красу, самі стають кращими, багатшими, цікавішими.

Ведучий: Вам подобається подорожувати? Ми запрошуємо вас у цікаву подорож! Отже, беріть валізи та рушаймо в подорож у світ прекрасного!

 Ведучий: Споконвіку шанують в Україні квіти. Нема жодної української хати, біля якої дбайливі руки господині не влаштували б яскравих квіткових острівців. Вони милують око, ніжно хвилюють душу, міцно прив’язують наші серця до рідної домівки.

Ведучий: - Коли ми хочемо привітати найріднішу нам людину, ми несемо їй квіти...
Ведучий: - Коли вперше юнак іде на побачення, він також дарує дівчині квіти.
Ведучий: - Квіти, квіти, квіти... Як багато про них можна сказати. І, в одночас, досить подарувати квітку, і в тих очах, які дивляться на тебе, спалахне щасливий вогник.
Ведучий: - Та вони ж чарівні!
Ведучий: - Так, про них можна говорити досить багато. Про те, скільки приємних хвилин вони приносять нам - людям.
Ведучий: - Цвіте у квітах музика –

Звідкіль вона, звідкіль ?!

 А квіти - білі ґудзики,
Як біла заметіль.(Звучить пісня "Чому квіти не в'януть")
 Ведучий: Квіти, як і музика, створюють піднесений настрій, надихають на творчість. Чимало художників, композиторів,письменників присвятили квітам свої твори, вклавши в них багато тепла, любові та уваги.

Ведучий: Не можна без хвилювання читати листа О. М. Горького до свого десятирічного сина Максима: «Ти поїхав, а квіти, посаджені тобою, залишились і ростуть. Я дивлюсь на них, і мені приємно думати, що мій синок залишив по собі на Капрі щось хороше – квіти».

2 станція  «Марія Примаченко: роблю сонячні квіти»

Ведучий: Жила-була дівчинка. Росла красиво, як у казці про "Марію-красу, довгу косу": мала таке ж, мало не до колін, волосся й таке ж ім’я. Батько її, Оксент Григорович, славився як тесля-віртуоз: багатьом односельцям кортіло мати такі нестандартні, як лише він виробляв, дворові огорожі. Мати, Параска Василівна, теж була з особливим хистом – до вишивання, і донечку тому ж навчила.

Ведучий: Дитинство Марії Оксентіївни було затьмарене страшною недугою – поліомієлітом. Це зробило її не по-дитячому серйозною й спостережливою, загострило слух і зір. Марія Оксентіївна гідно і мужньо пронесла всі життєві знегоди, пізнала щастя любові (чоловік загинув на фронті) і щастя материнства: її син Федір – теж народний художник, він був її учнем і другом. Сталося лихо: років у 6-7 Марійка важко захворіла.

Спершу від болю аж заходилася, та поступово біль минулася, дитина піднялася, ось тільки одна нога лишилася нерухомою – і довелося прегарній дівчинці спиратися на милиці. І все частіше замість Марійки-красуні звали її позаочі "Марією-кривою"...

Ведучий: Освіта її обмежилася 4 класами. Поліське село Болотня, що під Іванковом на Київщині, своїх університетів не мало. Ними став для Марії місцевий лікнеп.

Звісно, що найсприятливіші заняття для дівчинки на милицях – вишивання й шиття. А ще вона розписувала хати. "Якось біля хати, над річкою, на заквітчаному лузі пасла я гусей. На піску малювала всякі квіти, побачені мною. А потім помітила синюватий глей. Набрала його в пелену і розмалювала нашу хату", – розповідала через десятиріччя про витоки свого малювання. Сусідам припало до душі таке оформлення оселі, тож мала чимало замовників.

Ведучий: Першими її живописними роботами дослідники вважають перенесені на картон і папір мотиви традиційного настінного розпису й вишивки. А що твори Марії були бездоганними, добра слава про неї ширилася. 1935 року, збираючи взірці для виставки народного мистецтва, талановиту дівчину помітила київська художниця Тетяна Флеру, і вже наступного року Марію Приймаченко запросили до експериментальних майстерень при Київському державному музеї.

Ведучий: Особливих квітів на подвір’ї не було, але буяли любисток, рута, мальви. Малювала гуашшю, темперою. Проілюструвала шість книжок, до речі, була лівшею. Загальнолюдське значення творчості Марії Приймаченко полягає в тому, що воно зв’язує витоки якнайдавнішої культури з сучасністю. Світ її образів надзвичайно привабливий. Тема боротьби добра і зла проходить через всю творчість Приймаченко і добро у неї завжди перемагає.

Останні шість з половиною років Марія Примаченко була прикута до ліжка. До кінця зберігала ясний розум. Від операції з приводу катаракти відмовилася. Та навіть і тоді лишалася терплячою – ані скарг, ані сліз. Все життя залишилася життєлюбом.

Ведучий: Картини Примаченко експонувалися в Парижі й Варшаві, Софії і Монреалі. Так уже склалося, що саме доти небачені фантастичні звірі стали її своєрідною "творчою візиткою". А вони ж у Марії Оксентівни були і в квітах, і в кукурудзяних качанах, і сині, й червоні, і за шкільною партою. Особливе місце в творчості художниці займають квіти. Яскраві, декоративні, незвичні за формою та кольором, вони піднесені до рівня "дива" і вплітаються в естетично-філософське трактування стосунків людини та Всесвіту.

Ведучий: "Роблю сонячні квіти, – каже художниця, бо люблю людей, роблю на щастя людям, щоб квіти мої були, як саме життя народу, щоб усі народи один одного любили, щоб люди жили, як квіти цвіли б на землі".

Марія Оксентівна охоче дарувала свої картини.

Ведучий: В картині "Квіти-оченята" є трагічні і драматичні інтонації, але разом з тим там панує настрій миру і щастя, спокою і любові. Відповідно до народних традицій художниця бачить в кольорах всеосяжну поетичну метафору світла, життя, красу природи, і тому її мало хвилюють "окремі випадки" (волошки – символ любові, маки – зрада, жоржини – перемога і т.д.) і ще менше ботанічна правильність відображення. В цьому плані характерна пристрасть Приймаченко до зображень соняшників – яскраво-жовтих кольорів з безліччю темного насіння: свого роду переосмислене якнайдавнішого знаку, по-філософськи наповнений образ сонця, родючості, вічного кровообігу життя – народження, вмирання, відродження (на Україні народні назви жовтих кольорів завжди несуть в собі позитивний зміст – сонечко, соняшники, дивина).

Ведучий: Мистецтво М.Примаченко неповторне: і завдяки тільки їй притаманній гамі сонячно-насичених поєднань барв, і завдяки інноваціям у композиційному рішенні.

3 станція «Катерина Білокур. Велична пiсня квiтам»

Ведучий: Ніхто так не опоетизував квіти як Катерина Білокур... У листі до працівників Центрального будинку народної творчості вона писала:

“А може ви незадоволені моєю працею, що я малюю лише квіти? Так як же їх не малювати, як вони такі красиві? Я й сама як почну малювати яку картину квітів, то й думаю – оце як цю закінчу, тоді вже буду малювати що-небудь із життя людського. Але ж поки закінчу, то в голові заснується цілий ряд картин та одна від другої чудовіші, та одна від другої красивіші – та все ж і квіти. Оце вам таке. А як прийде весна та зазеленіють трави, а потім і квіти зацвітуть... Ой, Боже ж мій, як глянеш кругом, то та гарна, а та ще краща, а та ще чудовіша. Та начебто аж схиляються до мене, та як не промовляють: “Хто ж нас буде тоді малювати, як ти покинеш?” То я все на світі забуду та й знов малюю квіти. Ой, не гнівайтесь на мене, мої близькії і далекії друзі, що я малюю квіти...”.

Ведучий: Поетична сила картин Катерини Білокур із квітами настільки висока, що викликала поетичні ремінісценції цілого покоління поетів.

Ось які рядки квітам з картини Катерини Білокур “Польові квіти” (1941 р.) присвятила Катерина Квітчаста:

Ця ніжність квітів польових

Ця витонченість стебел -

Сідай у човен і пливи.

Натхнення хвилі стелить!

Краса не має берегів,

Обмеження не має –

Ляга у вишуканість слів

Канва барвистих марев...

А ось поетичні рядки Івана Драча:

Афіни, Парижі, Нью-Йорки –

Справді огромів зорини.

Та груди мені розриває

Лиш калина із рідного краю

Центр світу мені – коло хати,

Де берест шумить в Катерини.

Ведучий: Столицею Катерини Білокур Олесь Гончар назвав Богданівку, – село Київської області, поблизу Яготина, де і народилася 7 грудня 1900 року Катерина. Богом дана місцевина була позначена для майбутньої художниці великими випробуваннями. Безрадісні дитячі і дівочі роки: навчання самотужки письму і читанню, безпросвітна господарська робота в одноосібному господарстві. І рідкі години малювання...

Дівчина в образі матері К. Білокур

Господи, за що ти мене дочкою так покарав! Твої подруги заміж повиходили, дітей уже мають, а ти сидиш та чортів малюєш!

О Боже мій праведний! Схаменися, Катре! Що ти надумала?! Та на тебе будуть люди тюкати! Бо де таке видано, де ж таке чувано в світі білому, що темна, неосвічена баба-селянка та щоб художником?! Та туди треба не з такими головами, як у нас.

Дівчина в образі  К. Білокур

Боже, дай мудрість моїй голові, щоб і я могла творити! Ой, людочки добрі! Ой, простіть мені! Ой, я ж не ледача! Я всякий труд люблю, а малювання – над усе на світі! Я поклоняюся йому і буду поклонятися!

Було мені років 14, я щось таке малювала і при цьому витратила чимало паперу. Тож коли батько побачили моє «творєніє», то одпороли менне, як сидорову козу, і наказали, щоб я більше не малювала. І я не малювала, хіба коли тільки крадькома.На той час у менне не було ні паперу, ні олівця. Я крала у матері шматочки білого полотна, візьму вуглину та виводжу чорним по білому, що надумку спаде. Потім прала той шматочок полотна і знов на ньому малювала.Тільки я стала підростати, батько знов завів про це мову: «Малювати то добре, доню,але не для дівчини. Де тибачила, щоб жіноцтво у нас займалось малярством. Краще б ти до кравецтва виявила прихильність.» Батько дуже сердився. Почав гримати і на лозину натякати. Після чергової сварки пішла нишком на ставок топитися з горя. Але сусідські хлопчаки підгледіли й зчинили ґвалт. Першою прибігла мати:

Дівчина в образі матері К. Білокур

Ой, донечко ти моя нетямущая, що це ти надумала? Та малюй ти своїх півників та жоржин. Все, що тобі захочеться… ніхто тобі більше  не заперечить.

Пробудження душі сталося з магічного слова художник!

“Узнала, що є на світі такі люди – художники... і якимсь чарівним, прекрасним показалось мені те величне слово – художник”, – писала вона. Катерина прямо-таки молитовно звертається до Кобзаря : “Тарасе Григоровичу, батечку, голубчику, соколику, ви самі це гарно знаєте, теж колись по світу блукали та людей шукали, хоч ви і мертвий, допоможіть мені стати художником!”

Ведучий: Високі ідеї краси, добра і чистоти, – ось що таке квіти Катерини Білокур.

Оригінальність малярства Катерини Білокур у самобутності. Неповторності... Ні писати, ні читати, ні малювати не вчилася ні у кого Катерина – все сама! Цілий світ думок, почуттів, переживань – все вилилося через образи і форми квітів. Дивовижна майстерність виконання. Особливо, зважаючи на велику складність малювання квітів.

Дівчина в образі  К. Білокур

В природі все буденне  і святкове,

І дивне, й незвичайне , і просте.

Є зміст в листку,

Є зміст в пташиній мові,-

В усьому, що зів’яло і цвіте.

Все загадкове, потаємне й зриме

Нашіптує мені: «Люби, живи!»

І грає вітер з синіми очима

На променях зеленої трави.

І чую  я, як в серці зріє слово

І папороть надій моїх цвіте…

В природі все буденне і святкове,

А може, просто кажучи, - святе!

Ведучий: Самотужки Катерина Білокур проникає в складний малярський процес, опановує олійний живопис, графіку, акварель. Вона не робить попередніх ескізів (народний тип творчості), – в її уяві складається цілісна картина. Починає малювати з окремих компонентів, йдучи до завершення твору. Майстриня не копіює квіти, природу, а творчо складає свої композиції.

З літами прийшло визнання, життя принесло Катерині Білокур людську шану.

4 станція «Квіти у творах Параски Хоми»

Ведучий: Як у барвистому вінку кожна косиця по-своєму красива та приваблива, так і творчість Параски Хоми цікава і цінна. І мимоволі спадають на думку слова: "Щасливий той, в кому душа не мовчить, коли бачить красу, - красу природи, людини і людських справ на Землі. А ще щасливий, хто сам творить красиве".
Ведучий: Параска Хома народилася 10 листопада 1933р. в селі Чернятин Городенківського району Івано-Франківської області в багатодітній сім'ї. У 1948р. закінчила сільську восьмирічну школу й почала працювати у щойно створеному колгоспі у буряківничій ланці.
У дитинстві Параска Хома нічого не знала про так звані "мальовані косиці", що залишають радість на серці, відчуття свята і сонця.
Ведучий: Може, її долю вирішив отой подарований кольоровий олівець у шестирічному віці. Цей олівець, як найдорогоцінніший скарб, тримали дитячі рученята. За малюванням Параска і їсти не хотіла, та й часу не вистачало їй. На аркушах паперу "ходили" сонце, веселка, листочки соняшників, кущі ружі. Потім уламок того олівця довго зберігався як сімейна реліквія.
Параска Хома почувала у собі потяг до творчості, але повсякденне життя було суворим - не знімало з неї трудових обов'язків селянки. Малювати доводилось у вільні години. Мистецтво стало її мрією, її життям
Ведучий: Художниця любить розповідати :
- Я малюю для радості. Пишу по пам'яті. Побачу десь квітку цікаву - замалюю собі, може, колись знадобиться. Людину не намалюю, але передам її настрій у квітах. Хто розуміється, той побачить настрій, а хто ні, той - ні. Усе хочу щось нове малювати. Найбільше роблю взимку. Як беруся, то не можу лишити, поки не зроблю. Як уже візьмуся, то повна голова думок, ще ту не скінчила, а вже друга настигає. Питають, як я компоную. Я вкладаю в квіти, як садівник на землю. У кожній косичці шукаю щось таке, чого в інших немає. Он, дивіться, скільки піоній, жоржин або маргариток. Але всюди по-різному намальовані. А хіба вони повторюються в природі? Схочу, то й надумаю собі квітку.
Ведучий: Багато картин у Параски Хоми на мотиви наших українських пісень "Хата моя, біла хата", "Мамина вишня", "Яблуневий розмай", "Вечірні троянди"... Я їх про себе так і називаю пісні-квіти. На одну пісню може бути й декілька картин. Спочатку в моїй уяві звучить мелодія, потім лягає на папір ескіз, зроблений олівцем, і тільки після цього добираються фарби.

"Маки і соняшники" /1977/
Ведучий: Справжнім дивом здається зображене на цій картині розмаїття соняшників і маків, омитих вранішньою росою й зігрітій ласкавим сонцем. Це лиш невеликий куточок мальовничої української землі. І він уявляється майже казковим. Картина викликає захоплення красою української природи, бажання милуватися нею. поглиблює любов до рідного краю, наповнює душу радістю та захопленням від краси навколишнього світу.
"Жоржини у вазі"/1979/
Ведучий: Параска Хома любить малювати квіти у вазах. Тому не дивно, що вона на вазі зображає елементи рослинного орнаменту, які підкреслюють форму вази, в якій пишно вмістились жоржини.
"Квітну вазі" /1979/
Ведучий: Цю картину Параски Хоми можна вважати однією з найкращих доробок художниці.
Художниця ніби пестить тоненьким пензликом кожну квіточку, листочок. 1 колорит, легка прозорість фарб і композиція картини підпорядковані розкриттю поетичного образу української землі, з подихом теплого літа, мирним спокоєм та тишею.
Картина створює особливий настрій, викликає почуття ніжності до чудових квітів, милує серце споконвічною красою рідної землі.
"Жоржини у вазі"
І Ведучий:  згадується віршик Катерини Перелісної "Теплий дощик":
Дощику дрібненький
Дощику тепленький,
Просять тебе діти,
Поливай їм квіти.
Щоб було в садочку
Гарно, як в віночку.
І все це, як у веселому казковому танку. Колірні сполучення в цьому творі дібрано дуже вдало: фіолетово-рожевий теплий колорит врівноважує зелене оточування листків.
''Волошки та маків цвіт" /1981/
Ведучий: Цей твір написано майстерно, витончено та правдиво, але й напрочуд поетично.
Літні квіти із тендітними стебельцями знайомі з дитинства, невибагливі, прекрасні у своїй простоті польові квіти: волошки, незабудки, фіалки, братики, які в'ються навколо червоних маків.
Барвистим килимом художниця зобразила зелені листочки, які прекрасні у своїй простоті, які то ховаються за квіти, то повним ростом у зеленому танку горнуться до волошок та маків.
Це лише невеличкий мальовничий куточок української землі, де зросла талановита художниця. Але він такий дивовижно прекрасний, що уявляється казковим.

5 станція  «Петриківка»

          Ведучий: Мальовниче село Петриківка на Дніпропетровщині славиться народними майстрами декоративного розпису. Мистецтво малювання має тут глибоке коріння.
У XVIII ст. на ці землі прийшли запорізькі поселенці. Вони почали будувати світлі саманні та глиняні хати, побілені крейдою, підведені кольоровою глиною.
Ведучий: Декоративний розпис на Придніпров'ї, як і скрізь на Україні, виник насамперед як мистецтво мальованої хати. Однак на Придніпров'ї йому притаманні особлива неповторність, самобутність.
В його основі лежить образне, поетичне осмислення світу рідної природи, краси української землі. Недаремно квітка й калина є основними мотивами декоративного розпису Придніпров'я. В ньому легко пізнаються рожа і півонія, гвоздика й жоржина, айстри й горошок, навіть придорожній будяк - ймовірний прообраз славнозвісної петриківської "цибульки". Найраніщою формою розпису на Придніпров'ї було настінне малювання.

Ведучий: - Скільки довкола багато різних квітів.            
Ведучий: - Так, дійсно. Цікаво, а які квіти краще вибирати, адже кожна квітка щось символізує, щось говорить про себе.
Величний і древній Дніпро, безмежні й мальовничі

степи породили високе відчуття земної краси, втілили її у народну

творчість. Щедра земля Дніпропетровщини на пісню, танок, гумор.

Візитною карткою нашої країни став петриківський декоративний

розпис.

Ведучий: На весь світ прославили її неперевершені майстри

Петриківки. Петриківськими чарівницями називали Тетяну Пату,

Надію Білоконь, Ірину Пилипенко. Твори їхні – безпосередній

відгук на неповторну за багатством, красою та щедрістю природу.

Ведучий: Тому від барвистої в’язі орнаменту петриківського

розпису віє ароматом трав, ягід та квітів, роздольних степів нашого

рідного краю. З блискучої плеяди учнів Тетяни Пати, яка була

чудовим педагогом, найбільш послідовними у збагаченні традицій

цього виду народної творчості стали заслужені майстри України

Федір Панко та Василь Соколенко.

Ведучий: Сучасна Петриківка може пишатися цілими творчими

династіями, в яких старовинним народним мистецтвом займаються

усі члени родини «Від малого до старого».

Ведучий: Саме завдяки ним з’являються нові гілки єдиного

дерева петриківського розпису, скріплені схожістю смаків, звичок

та поглядів, а головне – зберігається спадковість старої традиції,

яка бережно передається з покоління в покоління від батьків до

дітей та онуків.

Читець:

         Той розпис Петриківський стоголосий,

Бринить, бринить в сопілки на устах,

То білим смутком в душу заголосить,

То вогняним коханням пророста!

І ця краса – прекрасна, рукотворна,

Краса душі, України краса,

Ця ніжність, ця любов, ця неповторність –

Нехай для нас довіку не згаса!

Не квіти то буяють на картині –

Душа людська прекрасна, золота,

Що тій картині, тій сопілці нині

Вдихнула пісню у лункі уста!

        6 станція «Рушничок»

Ведучий: Країна наша - Україна, а що ж то за Україна без рушників?

Ведучий: Та це все рівно, що Україна без козаків!

Ведучий: Рушниками перев’язували наречених та старостів, новобранців, які    йшли служити до армії, рушником огортають ікону, рушником зустрічають самих дорогих гостей.

Ведучий: А у нас в залі сьогодні дорогі гості, як ти вважаєш?

Ведучий: Я думаю, що саме так – дорогі.

Ведучий: То ми їх теж будемо чествувати рушниками?

Ведучий: Саме так.

 (ТАНОК З РУШНИКАМИ)

Ведучий: Україна славиться використанням різноманітної барвистої символіки на рушниках, що вражає людську уяву. Сьогодні рушник по праву можна вважати культурним надбанням Українського народу і всього людства.

Ведучий: Троянда
Стара назва троянди, ружа, співзвучна древній назві Сонця - Ра. Крім того, є й староукраїнська назва крові - руда. Узори з трояндами складалися за законами рослинного орнаменту, що означало нескінченний сонячний рух з вічним відродженням. Там, де троянди складені в систему геометричного узору, ці рослини не просто квіти - це квіти-зорі, що втілювали уявлення народу про Всесвіт як про систему.

Ведучий: Мак З давніх часів в Україні святили мак і ним обсівали людей і худобу, бо вірили, що мак має чарівну силу, яка захищає від усякого зла. Також вірили, що поле після битви навесні вкривається маками. Ніжна і трепетна квітка несе в собі незабутню пам'ять роду. Дівчата, в сім'ї яких був загиблий, з любов'ю і тугою вишивали візерунки маку на сорочках, а на голови одягали віночки з семи маків, обіцяючи цим ритуалом зберегти і продовжити свій рід.

Ведучий: Вазон і Берегиня Етнічним обереговим знаком українців служила і вишивка, орнамент якої становили вазон (великі гілки з квітами і птахами) і Берегиня (стилізована жіноча фігура або загадкова могутня квітка).Вони, як правило, вишивалися нитками червоного кольору, який символізував очисний вогонь і сонце і був пов'язаний з охоронною магією, оберегом, очищенням і лікуванням.

Ведучий: Лілії
У легендах квітка лілії - це символ дівочої чарівності, чистоти і невинності. Якщо добре придивитися до контуру геометричного візерунка, то вималюється силует пари птахів - знак любові. Крім квітки, невід'ємною частиною орнаменту є листок і пуп'янок, що складають нерозривну композицію троїстості. У лілії закладено народження, розвиток і нескінченність життя. Іноді над квіткою вишиті краплі роси, які означають запліднення. Лілія - жіночий символ, сама суть енергії вологи. Це підтверджує й давня назва квітки - крин. Порівняємо цю назву з українським словом «криниця» - колодязь.

Наші предки обожнювали квіти, вважаючи, що цей витвір природи даровано людям від Бога. Квіти — постійні супутники нашого життя. Вони — на клумбах, у кімнаті, на газонах. Вони на вишиваних рушниках, скатерках. Ними розмальовують печі, стіни осель. А ще квіти є на нашому національному одязі. Квіти на плахті й корсетці символізують доброту, щирість душі. Квіти на рукавах сорочки оберігають від хвороби, злого ока.

7 станція «Віночок»

       Ведучий: Та особливим оберегом в Україні завжди був і є вінок. Це не просто краса, а «знахар душі». Бо в ньому є чарівна сила, що біль знімає, силу береже. Плетіння віночка — то своєрідна наука. Потрібно знати, з яких квітів і коли плести, яке зілля з яким вплітати поруч. А всього в українському віночку дванадцять квіток, і кожна з них є оберегом.

Ведучий: Підросте в сім’ї дівчатко і побіжить на квітучий луг, щоб з чарівних квіточок — маків та ромашок, ромен-зілля та волошок — сплести собі дивовижний віночок. Адже стільки дивини і чарів у тих віночках, стільки неповторної краси і радості!

А які квіти вплітали у вінок, знаєте, дівчата?

 Дівчинка. Звичайно, знаємо. Це волошки, ромашки, багато маків, щоб вінок був красивий, любисток, полин, квіти калини, а восени і ягідки калини, вербові гілочки, чорнобривці, тирлич, тою та чарівні айстри. Адже кожна квіточка на цій землі — це не просто краса, а ще й велика природна сила, яка передається дівчині через віночок.

Хлопчик. Ой, та яку ж силу має отака маленька квіточка, яку можна пальчиками зірвати? Таке скажеш!

Дівчинка. О! Має силу квітка, ще й яку! Силу квіточці дає сама матінка-природа, щедро наділяє її ніжною красою і великою силою. Квіткою можна приворожити, причарувати, можна людину поставити на ноги, вилікувавши від важкої недуги, а можна і вбити.

Хлопчик. А що, справді? Щось не віриться мені в це...

 Дівчинка. Ой ти, Хома невіруючий! Та ти придивися навіть до цих польових красивих квіточок і дізнаєшся про їхні чари. Давай покличемо до нас просту синеньку волошку і хай вона розкаже нам про себе.

Волошко синя польова,
У добрий, світлий час
Ти — квітка синя і жива,
Прийди, прийди до нас.

Волошка. А я вже тут. Волошка — чарівна рослина, яка допомагає людям бути здоровими.

Чарівна сила в простоті моїй.
Кохання символ, що в серцях буяє.
І колір в мене чистий, голубий.
Про мене і легенди дехто знає.

Я вам одну таку легенду розкажу. Колись давно покохали одне одного селянський син Василь і Русалка. їхнє кохання було світле і безмежне, але де б вони хотіли жити, ніяк не могли дійти згоди. Бо Василь вмовляв її жити серед земної краси, а Русалка кликала у синю глибінь озера. І от, коли Русалка зрозуміла, що не може вмовити свого Василя піти з ним у водну стихію, то перетворила юнака на цю дивну і незбагненну квітку — волошку, що кольором нагадує і синю воду, і небо, яке в ній відбивається. І тепер виходить Русалка з води та бродить житами. Там вона, мабуть, волошки збирає, які нагадують їй коханого Василя. Квітка волошка лікує людей від багатьох хвороб, вгамовує нестерпний біль, повертає втрачене здоров’я.

 Хлопчик. А ти всі квіти можеш сюди покликати? От би цікаво було...

 дівчинка. Усі дівчатка, які носять віночки на голові, мають таємну силу і можуть викликати різні квіточки сюди.

Хлопчик. Тоді хай прийде ромашка...

дівчинка.

Ромашко мила, ти прийди до нас
І розкажи про себе, нам цікаво.
Я думаю, настав для тебе час,
Чарівна, ніжна квіточко білява.

Ромашка.

Я — символ ніжності і доброти,
А ще я лікувальну силу маю.
Наприклад, дуже застудився ти,
Хворобу я від тебе проганяю.
Цвіту з весни до самих холодів,
І радую серця я очком ніжним.
По Україні де б ти не ходив,
Я — за тобою цвітом білосніжним...

 Дівчинка.

А я калину зараз погукаю,
Нехай про себе дітям розповість.
Про неї я уже багато знаю,
Бо в домі нашому вона почесний гість.

Калина.

Я символ краю отчого — калина!
Рослина ніжна — гарна і проста.
В мені любов і рідна Україна,
Її краса і щедрість, й доброта.
Я і сама взірець краси ще й ліки,
Допомагаю людям довго жить.
Я в Україні прижилась навіки,
І прагну людям душу звеселить.

Дівчинка.

Барвіночок покличу я хрещатий,
Бо він рослина гарна, загадкова.
Про себе може він, напевно, розказати,
Він є завжди, як треба нам обнова.

Барвінок.

Барвінок — символ вічного життя,
З добра утворений — росту усюди.
Я кличу в небо, в світле майбуття,
І хочу, щоб летіли в небо люди.
Я символ стійкості і в холоди цвіту,
Під снігом навіть квітка не вгасає.
Я хочу, щоб земля була в цвіту,
Цей оберіг від зла застерігає.

Дівчинка.

Я мак покличу, щоб сюди прийшов,
Його дівчата у вінки вплітають.
Він кольори усі переборов,
Чарівні маки, як вогонь палають.

 Мак.

Красуня-квітка — маківочка я,
Гаряча, ніжна — поле прикрашаю.
Моє насіння — макова сім’я
Та тим насінням вас не пригощаю,
В нім маю силу дику й грізну я,
Звести зі світу можу й отруїти.
Та квітка очі радує моя.
Я вам усім бажаю довго жити.

Хлопчик. Отакої, я й не знав, що таку чарівну силу має звичайнісінький дівочий вінок. А воно глянь! У казку нас завели дівчата. Ще б пак! Квіти в дівочій подобі до нас приходили, розказали нам стільки всього цікавого! Ну, чим не казка? То може ще до нас хтось прийде? Ну, там прийде чи не прийде, а пісню заспівати можна. Бо що то за свято без пісні!

Дівчинка. Посередині прив’яжемо коричневу стрічку — це символ землі-матінки, нашої годувальниці.

По обидва боки від неї — жовті стрічки — це символ сонечка нашого гарячого, яке всьому дає світло і тепло.

За ними йдуть зелені стрічки, бо це символ молодості і краси, спокою в природі.

За ними прив’язують сині стрічки — символ неба і води, ще вони додають людям сили і здоров’я.

За синіми прив’язують оранжеві стрічки, бо цей колір символізує наш святий хліб насущний.

Ще зав’язують у вінок дві фіолетові стрічки, як символ мудрості, бо треба в світ іти мудрою людиною.

А за ними — малинові, щоб щирими зростали дівчатка, адже вони сім’ї своєї годувальницями будуть.

Рожеву стрічку в’язали, щоб у кожної з них достаток був у домі.

І останніми були білі стрічки, але на кожній з них вишивали або малювали золотом чи сріблом сонце і місяць,

Вважалося, що стрічки захищали волосся від сторонніх очей і довжиною стрічки були для кожної дівчинки різні, бо вимірювалися довжиною волосся, щоб його сховати під ними.

 Дівчинка. Щоб над рідною Україною понад ріками й озерами вставала кожного разу неповторна веселка з кольорів нашого віночка, яка б нагадувала всім людям, що ми живемо не просто на землі, а у чарівній казці, і що земля наша — дивовижна і неповторна Україна. Нам її треба берегти та любити без меж.(Гра «Віночок»)

8 станція «Ми несемо добро у світ»

Ведучий: Люди вірили в силу стрічок. Стрічки – обереги волосся від поганого ока – відмірювали за довжиною дівочої коси й відрізали трохи нижче від коси, щоб її сховати. А ще стрічками вишивали…

Ведучий: Вишивка стрічками - це старовинне рукоділля, яке знову стає модною тенденцією в даний час. Вишивкою можна прикрасити і нижню білизну, і повсякденний одяг, головні убори та одяг на вихід; подушки і шкатулки, сумки та рукавички; нею можна прикрасити рушники та інші вироби. За старих часів жінки на Русі заздалегідь намагалися розшивати стрічками рушники, в які загортали дитинку відразу після народження. В даний час, нерідко, вишитими речами за допомогою шовкових стрічок прикрашають дитячі іграшки та інтер'єр свого улюбленого будинку або дачі.

Ведучий: Ми теж долучилися до цього витонченого ремесла. І ось що у нас вийшло. (Демонстрація виконаних учнями робіт).

Ведучий: Дякуємо всім. Ми приємно провели час, переконалися в тому, наскільки багато прекрасного є в світі. І наскільки важливо відкривати людям красу, нести радість до їх сердець. Сподіваємось, що цей піднесений настрій і любов до прекрасного ви збережете на все життя  і відкриватимете в собі все прекрасне!

Ведучий:

І наостанок,

Мої любі, ширі друзі,

Я бажаю вам усім,
щоб бажання малювати

Відчували ви завжди

А іще бажаю вам

Розвивати свій талант:

Вирізайте і малюйте,

Вишивайте і ліпіть,

І творіннями своїми

Світ широкий звеселіть!

Тема: Гра – подорож до міста  „Образотворче мистецтво”

Мета: узагальнити знання про основні види і жанри образотворчого  мистецтва, формувати вміння розрізняти їх , розвивати зорову і  емоційну  чутливість, формувати естетичне почуття, виховувати дружбу, вміння працювати  в мікроколективі.

–– Сьогодні ми помандруємо вулицями чарівного міста, яке кожен з вас добре знає. Це місто, де живе  Образотворче Мистецтво. Тому і назви вулиць говорять про майстрів, які тут живуть і працюють. Давайте разом завітаємо на кожну вулицю й  допоможемо митцям знайти загублені відповіді на дуже цікаві питання й завдання.

І. Вулиця  Будівельна.

Бажання захистити себе від певних природних явищ  спонукало людей до зведення споруд. Із розвитком цивілізації  з’являлись  нові матеріали, технічні засоби, удосконалювались технології. Це дало можливість втілювати найрізноманітніші задуми у будівництві. Так розвивалася архітектура.

Архітектура -  вид образотворчого мистецтва, основним завданням якого є проектування та зведення споруд.

Завдання  „Будуємо власне місто”

  Кожна команда отримує картки, на яких зображені небо й земля.

Картка має невеликі прорізи, в які діти повинні вставити заздалегідь підготовлені зображення будинків та дерев. Завдання учнів – правильно розмістити зображення. Переможницею вважається та команда, яка правильно й швидше за інших  виконала завдання.

ІІ. Вулиця графіків

   З  самого  раннього віку ми малюємо крейдою на асфальті,  фломастерами та кульковими ручками на папері, не підозрюючи навіть, що виконуємо зображення, які називаються графічними.

Графіка – (від гр. „графо” – пишу, креслю, малюю) вид  образотворчого мистецтва, який включає всі різновиди малюнка і гравюру, що виконані в різній техніці. 

    Виражальними засобами графіки є лінія, штрих, крапка, пляма і колір, значення якого обмежене.

         Завдання  „Гра у хованки”

Кожна команда отримує картки, згідно з кількістю гравців. На кожній картці „сховано” зображення будь-якого предмета (предмет намальований крапками, які треба з’єднати, щоб отримати нове зображення.)

ІІІ. Вулиця  Живописців

Все, чого  досягає людський зір, сповнене кольорів та відтінків: передсвітанковий блакитний ліс, білосніжні шапки гір, жовті пустелі, золоті куполи храмів, смарагдове море і  барвиста гамма квітів.

   Природа викликає в кожної  людини  яскраві відчуття та враження. Для відображення свого індивідуального сприйняття світу людина  має  оволодіти живописною технікою.

Живопис – це вид образотворчого мистецтва, який  художньо передає навколишню дійсність  на площині за допомогою фарб. Основним виражальним  засобом живопису є колір.

  Слово  „живопис” утворене від слів „живо” і  „писати». Тому,  коли художник працює над картиною  за допомогою фарб, то кажуть, що він її „пише”.

Завдання  „Подорож  до музею”

Команди отримують набори репродукцій (5 – 6 репродукцій для кожної команди) та картки з написами  „портрет”, „натюрморт”, „пейзаж”. Команда повинна правильно й швидко визначити жанр картини та розмістити  репродукції відповідно до карток.

IV. Вулиця Народних Майстрів.

  Народні ремесла зачаровують своєю дивовижною простотою, мудрістю, доцільністю використання матеріалів, які часто зустрічаємо поряд. Це дерево, глина, каміння, метал,  скло, солома, сухі трави, природні фарбники тощо. Технології виготовлення виробів прості та раціональні.

Мистецтво, головною сутністю якого є створення художніх виробів, що мають практичне призначення в побуті, називається декоративно – прикладним. 

Обов’язковою умовою належності твору до декоративно-прикладного мистецтва є нерозривний зв’язок  художньо-образотворчого оформлення предмета  та його функції в побуті. 

Завдання  „Прикрасимо посуд”

Кожна команда отримує ілюстрацію із зображенням квітки (у кожної команди вона своя) та листочки (форми квітів і листочків прості), а також шаблони чашки і тарелі. Команда повинна створити орнамент із даних зображень  й прикрасити ними  шаблони посуду. Переможцем вважається команда,  яка першою закінчила роботу й правильно склала орнамент із даних зображень.

V. Вулиця  Скульпторів.

   З часом уміння ліпити, вирізьблювати  й  висікати  вдосконалювалося, людина освоювала  нові матеріали: дерево, каміння, метал.

Так виник своєрідний вид мистецтва – скульптура.

Скульптура – (від лат. „скульпо”- вирізати, висікати)  вид  образотворчого (пластичного) мистецтва, основним завданням якого є  відтворення дійсності в об’ємних формах.

      ––  До  своєрідних творів  скульптури  можна віднести  і пряники, які ви будете ліпити з пластиліну. У грудні місяці на Україні  відзначають свято святого Миколая, на честь якого виготовляються сувенірні пряники – миколайчики. Вони можуть бути схожі на  образи тварин – свійських і диких, птахів, козаків, жінок.

VІ. Вулиця дизайнерів.

    Нас  оточують найрізноманітніші речі: одяг і взуття, меблі й посуд, техніка та будівлі. Людина їх створила, щоб полегшити своє життя, зробити його зручнішим. Але  для людини  недостатньо мати лише користь, вона прагне ще й краси. Тому, створюючи всілякі предмети, намагається зробити  їх не тільки зручними в користуванні, але й  приємними на вигляд. В ХХ столітті  проектування предметів, корисність яких нерозривно пов’язана з красою, отримала назву  „дизайн”.

Дизайн -   ( від  англ. „design” – задум, проект)  формування   гармонійного предметного середовища, створеного засобами  промислового виробництва для  забезпечення найкращих умов праці, побуту та відпочинку людей.

     Колись  наш   далекий пращур помітив, що на глині залишаються відбитки, а  в творчих  руках цей матеріал перетворився на фігурки людей, тварин, предмети побуту. З цього й почалося  мистецтво ліплення.

––  У ролі дизайнерів  побуває кожна команда. Завдання – одягти ляльку, використовуючи наданий вам матеріал.

VІІ. Вулиця театральна.

Театр – це вид мистецтва, що відображає життя в сценічній дії. Саме слово театр  означає  місце, призначене для видовища, а згодом – саме видовище.

Театр – мистецтво  багатогранне: поєднує драматургію, творчість актора та режисера, музику, живопис, архітектуру, співи, танці. Історично склалися у різних народів різні види театру: драматичний, пантоміма, опера, балет, ляльковий театр, тощо.

        Завдання „Знайди зайвого”

Команди отримують картинки із зображеннями  казкових героїв певної казки, але серед них  знаходиться герой  іншої казки. Саме його й необхідно знайти.

Тема : Гра – конкурс  “Мистецьке дивоколо”

Мета: розкрити природні дані  й  творчі  вміння, що закладені природою  в кожну дитину, залучити дітей до творчості, пробудити      

й розвинути інтерес, художній смак, зацікавленість школярів образотворчим  мистецтвом;

          сприяти розвитку пізнавальної та творчої активності учнів в            образотворчому мистецтві, художньої  творчості ,активізувати самостійний творчий пошук при вирішенні художніх завдань.

Обладнання : дошка, крейда, роздатковий матеріал, ножиці, папір, маркери, малюнки, репродукції картин, шаблони.

Місце проведення: естетичний кабінет.

Учасники гри-конкурсу: учні 5 і 6 класів

Хід заняття

 І Вступ

- Світ мистецтва надзвичайно різноманітний:   література,музика,театр,образотворче мистецтво та багато інших. Різні види мистецтва повсякчас супроводжують людину. Вони прикрашають її життя, роблять його змістовним.

  Однак по-справжньому пізнати секрети мистецтва можна лише тоді, коли навчишся розуміти його мову. У цьому нам допоможе гра-конкурс ”Мистецьке дивоколо”, яку ми проводили сьогодні. Ви розширите свої знання про українських художників та їх твори, закріпите знання образотворчих термінів. Ця гра допоможе вам розкрити природні дані і творчі вміння, закладені в вас природою, сприятиме розвитку художнього смаку.

  Отже, запрошуємо вас у подорож до чарівної Країни мистецтва.

  Успіхів вам у грі, і нехай переможе сильніший.

II.Основна частина

   1 конкурс “ Збери-но ”                                                                                                                         (1 бал за прочитане слово, 1 бал за пояснення)

-        Сьогодні у грі беруть участь 2 команди по 5 чоловік, які складаються з представників 5 і 6 класів. Як вони називатимуться,  ми дізнаємось , коли  команди розшифрують свої  назви. Команди отримують картки з неправильно написаними словами. Ви повинні в кожнім слові змінити місцями букви, щоб вірно прочитати слово.

                  Алтірпа (палітра)

                  Акзомаї (мозаїка)

Отже, команда 5 класу має назву “Палітра”, а команда 6 класу називається “Мозаїка ”. Команди отримують ще по 1 балу,якщо правильно  пояснять свої назви.

 Палітра ––

 Мозаїка ––

2 конкурс    “Розминка”

 ( 1 бал за правильну відповідь)

–– Команди  почергово відповідатимуть на запитання і отримують

    по 1 балу за кожну правильну відповідь.

1.    Як називається зображення людини? ( Портрет)

2.    Як називається  зображення самого себе? (автопортрет)

3.    Як називається зображення неживих предметів?(натюрморт)

4.    Цей малюнок наочно пояснює текст, допомагає краще зрозуміти зміст твору? (Ілюстрація)

5.    Як називається мистецтво створення  об’ємних зображень? (Скульптура)

6.    Дайте назву мистецтву будівництва? (Архітектура)

7.    Які фарби необхідно змішати, щоб отримати фіолетовий колір? (Синю і червону)

8.    Як отримати жовтогарячий колір?(Змішати червону і жовту фарби)

3 конкурс “Склади постать людини”

       (2 бали за вдало виконані завдання)

 –– Кожна команда отримує по 2  конверти з 13  фігурами. Один учасник команди складає постать людини, яка стоїть, другий яка біжить. Зображення наклеїти за допомогою води на дошку. Таким чином, ви побуваєте в ролі художників-портретистів.

4 конкурс “Бюро знахідок”

   ( 3 бали за виконану роботу)

 –– Кожна команда отримує  конверт з розрізаною репродукцією картини. Завдання команди – як найшвидше зібрати репродукцію та назвати автора картини.

5 конкурс “Майстерні ножиці”

    (3 бали максимально)

 –– У мистецтві витинання  позмагаються майстрині художнього вирізання. Викликаються по 1 учаснику від команди. Необхідно скласти і вирізати сніжинку.

6 конкурс “Чарівний острів”

   ( 3 бали за вдало виконану роботу)

 –– Наш острів незвичайний. Знаходячись у центрі  Чарівного озера, він нагадує форму хижого птаха , який спить на острові, тримаючи в дзьобі скарб. Кожний із мандрівників має пройти шлях як найшвидше так, щоб не торкнутись  ні води, ні пташки.

7 конкурс “Однією лінією”

  (2 бали за правильну відповідь) 

 –– Художник має бути дуже вправним у роботі і впевнено проводити лінії. Спробуємо це зробити  і ми. Викликаються  по 1 учаснику  з кожної команди. Треба намалювати даний предмет,не відриваючи олівець від паперу. Двічі по одній лінії теж не можна проводити.

  8 конкурс “домалюй”

(максимально 5 балів)

––зараз ви маєте проявити свою творчість, фантазію. Завдання: домалювати елемент, зображений на дошці, відповідно до того, що ви побачили в комбінації ліній. У кого вийде найцікавіше зображення і в кого їх буде більше, той і переможе.

9 конкурс “будь уважним”

       (1 бал за кожну правильну відповідь)

–– Пишучи портрет, художник повинен уміти не тільки досконало відтворювати побачене на папері, а й відчувати настрій і передавати почуття людини, яку зображує. Уявіть собі, що ви теж художники, і вам необхідно визначити, який настрій у цих масок.(кожній команді роздано по10 карток)

10 конкурс “Упізнай художника”

    (1 бал за правильну відповідь)

–– Наскільки добре ви  знаєте  творчі доробки українських митців, покаже цей конкурс. Команди отримують репродукції  декількох картин  одного з художників (для кожної команди – свій художник).Ознайомившись з репродукціями, команди повинні назвати ім’я художника.

11 конкурс “Казковий зоопарк”

   ( максимально 5 балів)

–– Художники – анімалісти, як відомо, зображують тварин. Для вас завдання буде дещо незвичне : використовуючи шаблони  геометричних фігур, виконати стилізоване зображення казкового птаха чи звіра, максимально підкресливши його характерні особливості.

12 конкурс “Умілий художник”

  (5 балів максимально)

–– Зараз перевіримо, наскільки ви дружна, злагоджена команда. Необхідно  намалювати яблуко з  зав’язанами очима. Капітан малює дерево, а члени команди – по 2 яблука. Виграє та команда, яка швидше  і краще це зробить.

ІІІ. Висновок

 –– От і дійшла кінця наша гра. Дякую всім за активну участь у ній і творче натхнення, з яким ви змагались. Маю надію, що  ця зустріч допоможе вам  більше долучитись до секретів образотворчої майстерності, краще підготуватися до творчого процесу. Я думаю, що знання і відчуття, які ви отримали сьогодні, не раз стануть вам у нагоді  та допоможуть досягти успіхів як у навчанні, так і у повсякденному житті.

Тема:  Мистецький  турнір  „Місто  майстрів”

Мета:  Розвивати  логічне  та  образне  мислення;  навички  виконання композицій  з  різних  технік,  закріпити  набуті  знання

Хід  заняття

1-й ведучий

Любi друзi!

Широ радi вас вiтати у нас, де мистецтва об’єдналися!

Творчiсть юних — справжнє чудо iз чудес!

Нехай свято починається!

2-й ведучий

Ми вас вiтаємо, дiвчата i хлоп’ята,

Що завiтали до цiєї зали.

Ми постараємось, щоб вашi оченята

Нi на хвилинку не засумували!

1-й ведучий.

Сьогоднi ми проводимо мистецький турнiр «Мiсто майстрiв”  для учнiв 8-х класiв.Мистецтво — одна з найголовнiших складових частин життя будь-якого суспiльства,  неодмiнна умова i запорука прогресу, розвитку цивiлiзацiї та iнтелекту людини. Там, де немає творчостi, фантазії, там немає руху вперед.

2- й ведучий.

Недаремно народне прислiв’я вчить: „Життя без працi — злодiйство, життя без мистецтва — варварство!». Отже, давайте творити красу для радостi й добра.

1 - й ведучий.

Сьогоднi на цiй сценi зустрiчаються двi команди, щоб позмагатися у винахiдливостi, творчостi, ерудиції.

І.  Конкурс „Розминка-експромт”

          Поставити по п’ять запитань вiдповiдно до предмета (5 балiв).

II.  Конкурс майстерностi

                    2-й ведучий.

Запрошуємо майстрiв, живописцiв, графiкiв, скульпторiв, дизайнерiв, народних майстрiв вiд кожної команди для отримання завдання другого конкурсу.

                    Народнi майстри:    виконати композицiю, використовуючи  технiку витинанки на тему: „Традицiйний український глечик”

                    Живописцi: намалювати найсмачнiше яблуко.

                    Графiки: виконати композицiю за допомогою лекал-модулiв.

                    Скульптори: злiпити з пластилiну та прикрасити образ чарiвного диво-птаха.

                    Дизайнери: з природного матерiалу зробити трон морського царя або стiльчик Дюймовочки.

III. Конкурс „Кмiтливий художник”

          Завдання для членiв команди

                    Кожна команда повинна за 15 хвилин намалювати якомога бiльше речей, назви яких починаються на певну букву, наприклад „В”: ворон, ваза, вiкно; „П”: прапор, потяг, пароплав; „Д”: дуб, дерево, дупло, дятел.

IУ. Конкурс „Пошук зниклих картин iз музею”   

Завдання

                    Кожна команда загадує певну картину (наприклад, „Джоконда” Леонардо да Вiнчi), суперники ставлять запитання, для того щоб знайти репродукцiю цiєї картини.

1) До якого виду мистецтва належить мистецький твiр, що потрiбно знайти?

2) До якого жанру належить мистецький твiр?

З) Колорит?

4) Провести повторне опитування.

У. Конкурс „Оживiть картину”

           Завдання

          Кожна команда показує iнсценування певної картини.

                    I ведучий.

Любi друзi! Журi пiдвело пiдсумки наших творчих змагань i оголошує переможцiв, справжнiх митцiв та майстрiв!

Тема. Гармонiя барв

Мета: ознайомитись зi значенням кольорiв, їх впливом на людину,  її  самопочуття, емоції, діагностика емоцiйного стану; потреб  особистостi.

Завдання: наприкiнцi заняття учнi повиннi знати класифікацію,  значення та можливості  кольорів; умiти застосовувати кольори для покращення здоров’я та емоцiйного стану людини.

Форма проведення: тренiнг,

Обладнання i матерiали: аркуш паперу формату А2 i АЗ; олiвцi, фломастери, маркери; плакати «Сонечко»,   «Трава, кущі,  дерева», різнокольоровi картки.

1.  Вправа  «Знайомство»

Кожному учневi пропонусться назвати сноє iм’я та продовжити фразу  «Мені найбiльше подобається ... колiр, тому що...»

2. Вправа  «Правила групи»

На промiнчиках учасники пишуть правила, яких вони пропонують дотримуватись пiд час тренiнгу. Презентацiя правил, оформлення  плакату «Сонечко».

3. Вправа  «Очiкування»

На стiкерах (у виглядi квiток) учасники пишуть свої очiкування вiд тренiнгу i прикрiплюють на плакат «Трава, кущi, дерева»

4. Повiдомлення теми та мети тренiнгу

У кого кольоровий телевiзор?

У кого чорно-бiлий?

Який цiкавiще дивитися?

Учитель. А тепер уявiть собi, що всi кольори зникли з навколишнього свiту, i ми бачимо його тiльки сiро-бiлим. Яка одноманiтна, похмура i незвичайна картина виходить! Виявлясться, як багато в нашому життi означає  колір!  Тож тема тенiнгу — «Гармонiя барв».

Сьогоднi ви дiзнастеєсь,  як впливас колiр на людину,  значення кольору.

5. Вступ

Учитель. Потреба в кольорах властива людйнi ше з доiсторичних часiв.

Кам’яний вiк - малюнки охрою на стiнах печер.

Єгипетськi храми — примiщення були побудованi так, що сонячнi променi заломлювались i освiтлювали кiмнату одним iз кольорiв спектра.

Авiценна (980—1037 рр.) рекомендував пацiснтам кольоровi лiки, виготовленi з висушених рослин, та кольоровi ванни.

Із 4500 кольорових вiдтiнкiв ученi вибрали кольори з найбiльше виявленим психологiчним станом, i в результатi з’явилась психологiя колъорiв. За нею, залежно від  того, який колiр людина вибирає, а який вiдхиляє, можна судити про стан здоров’я, її характер, можливостi та здiбностi.

б. Гра «Кольори»

Клас об’єднується у  двi команди: за одну хвилину команда повинна  написати якомога бiльше кольорiв. Представники команд по черзi називають кольори. Виграє та команда, у яких бiльше записаних кольорiв.

7. Робота в групах

Мета: познайомити iз значенням кольорiв.

А) Об’єднання у сiм груп(за кольорами райдуги).

Б)  Кожна група опрацьовус iнформацiю про певний колiр.

В)  Презентацiя iнформацій групами.

8. Вправа «Асоціації»

На дошцi записанi колъори: зелений, синiй, жовтогарячий, чорний.

Дiти називають асоцiації, якi викликас певний  колір.

9. Тест «Я i колiр»

Зобразiть себе в малюнку

1)«Яким мене бачать iншi»

2) «Яким би я хотiв бути».

У кожному малюнку пiдраховують домiнуючий колiр.

Якщо переважас синiй колiр — у художника виражена необхiднiсть у прив’язаностi;

зелений — потреба у самоствердженнi; червоний - потреба в успiху i похвалi; жовтий — потреба у спiлкуваннi.

Якщо малюнок намальований у профiль - це показник низької думки про себе; в анфас — свiдчення вiдкритостi i сердечностi.

10. Руханка  «Ковпак»

11. Інформацiйне повiдомлення «Оздоровлення кольором»

Уч и т ель А чи знаєте ви, що можливе лiкування кольорами? Є навiть така наука - кольоротерапiя. Вона використовує рiзнi барви для регулювання вiбрацiй тiла людини на таку частоту, яка б давала їй силу, здоров’я,  гармонiю. Колiр є основним фактором у будь-якiй системi зцiлення. Колiр можна ввести в тiло через iжу, воду, дихання, шкiру, медитацiю. Шкiра має особливiсть обирати барву, якої потребує органiзм.

Поради:

1) Дивитися на кольорову картку до 10 хв.

2) Приймати вании в кiмнатi з кольоровими стiнами.

3) Перебувати в кiмнатi, шо освiтлюсться фарбованою лампою.

4) Оточувати себе i в побутi, i на роботi рекомендованим кольором.

12. Вправи i завдання для роботи з кольорами

Вправа 1.

Швидке заттам’ятовування карток iз зображенням 5 чисел на кольоровому тлi. Дiти протягом 5 секунд дивляться на картку i потiм записують, якi цифри запам’ятали.

(Обговорення вправаи та висновки.)

Вправа 2.

Учитель пропонує учням взяти в руки кольорову картку, кiлька секунд роздивлятися, а потiм заплющити очi i в уявi зберегти цей колiр, поступово розливши його в довкiллi. Через хвилину роэплющити очi i дати вiдгювiдь на такi запитання:

• Кому вдалося уявити весь свiт запропонованим колъором?

• Кому частково це вдалося?

• Кому пёрешкоджали iншi кольори? Якi?

Висновок. Пiсля 8—10 днiв роботи у цьому напрямку з’являються першi результати, i дiти починають бачити усе веселкове розмаїття довкiлля.

13. Пiдбиття пiдсумкiв

Учитель. Повернiмося до наших очiкувань. Чи справдилися  вони? Якщо так, то нехай вони заквiтнуть на деревах.

14. Зворотний зв’язок. Вправа  «Мікрофон»

Учасники тренiнгу по черзi висловлюють свої враження.

15. Прощання

Розповiдь легенди «На всi кольори райдуги» та вправа «Вiночок побажань».

Побажання тренера: сприймати свiт кольоровим — це означає радість, позитивні емоції, енергiю здоров’я та успiх!

Тема. Образ жiнки-матері у мистецтвi

Мета:  розширювати знання учнiв з теорії сприймання образотворчого мистецтва;

 розвивати критичне мислення, iнтерес до творiв мистецтва, художникiв різних епох;

 виховувати повагу до культурної  та   мистецької спадщини різних народів, естетичнi смаки, а також повагу до жінки, матерi, сестри, коханої.

Обладнання  та  дидактичнi матерiали: репродукції картин, записи (Л. Бетховен ,,Мiсячна соната», Ф. Шуберт «Аве Марія», Ф. Шопен  «Вальс ля мінор»); дитячі малюнки

                                                           Хід  заняття

1.    Вступна бесіда

                    • Якi теми  у  мистецтві  можна назвати вічними i чому? (Мiркування учнiв.)

• Скажiть, будь ласка, чи належить до  вічних тема образу жiнки-матерi?

Уч и т е л ь. Тема жінки стоїть у мистецтвi поруч з іншими важливими фiлософським темами. До вашого перелiку  тем можна додати ше одну — тему людини,  людської особистостi як найвищої цiнностi на землi.  Утім, коли перегля]даємо репродукцi картин вiдомих худолжників, котрi працювали в жанрi портрета, то помiчаємо, що  жіночий образ зустрiчаєтьсяi частiше, нiж чоловiчий. Як ви гадаєте,  чому? (Можливо, це тому, що жiнцi придiлялося бiльше уваги, тому що художниками були колись переважно чоловiки.)

А можливо тому, що саме жiнка завжди була iдеалом свого часу. Вона завжди вболівала однаково i за долю своєї  сім’ї i за долю Всесвiту.

Змiнювалися часи, звичаї та незмiнним залишилося ставлення до жінки-матерi. У всі вiки художники захоплювалися ніжною красою i гармонiєю її внутрішнього свiту.

А зараз зазирнемо углиб сторiч, до образiв, якими неможливо не захоплюватися.

IІ. Робота в групах

Аналiз мистецьких творiв

1) Власна iнтерпретацiiя сюжету.

    Що зображено на картинi?

2) Опис мiсця дії.

    Де це вiдбувається?

З) Визначення головного героя або явища, події, предмета, його емоційного стану або iнших якостей.

4) Визначення другорядних персонажiв (подiй, предметiв), їхньої ролi у творi.

    У картинi немас нiчого зайвого!

5) Опис представлених явищ або подiй (пiдсумок).

б)  Аналiз комцозиційного рiшення: наявнiстъ композицiйного центру; плановiсть зображення (переднiй, середній, дальнiй  плани); розмiщення та пiдпорядкованiсть деталей.

7) Вiдповiднiсть реальностi.

    Чи реальна ця картина?

8) Оцiнка колiрного вирішення (теплi, холоднi, нейтральнi).

9) Визначення жанру твору та аналiз художньої технiки виконання.

1О)Констатацiя образностi твору (виявлення художнього образу).

      Художнiй образ чого виражено?

11)Аналiз загального настрою твору

12)Висловлення особистого враження вiд твору.

     Що саме (не) подобається  і  чому?

Ш. Виступи представникiв команд. Пiдведення пiдсумкiв. Порiвняння аналізованих  мистецьких творiв

Що було в них схоже, спiльне та вiдмiнне?

IV. Сприймання мистецьких творів

Вiрш «Среди миров» (читає пiдготовлений учень)

Среди миров, в мерцании светил

Одной Звезды я повторяю имя...

Не потому, что я ее любил,

А потому, что я томлюсь с другими.

И если мне сомненье тяжело,

Я у нее одной ищу ответа,

Не потому, что от нее светло,

А потому, что с ней не надо света.

                                                         И. Анченский        

(Пiд музику Шуберта «Аве Марiя» вчитель демонструє репродукцiю iкони Волинської Богоматерi.)

Уч и те л ь. Iкона — це картина, це образ ідеї Божества, якщо Божество може бути зримим. Сумна i тиха в покiрностi Марiя несмiливо тримає Христа - немовля. По-різному звуть Марiю: «Мадонна», «Богоматiр», «Богородиця» i навiть «Нотр-Дам». Прекрасний лик. Тонкi повiки, скорботнi брови, сумовитi очi передбачають майбутнє сина - смерть на хрестi. Очi Богоматерi — не просто сумнi, вони — благальнi, спрямованi на глядача. З якої б позиції ми не дивилися на iкону, Марiя благає нас: «Люди, будьте милосерднi!»

Земне й небесне в Марії пензель iконописця ХI ст. (його ще називали богомазом) передав нам у найсуворiшому поєднаннi кольорiв.

Учитель. Дiти, хто вас вранцi будить вiд сну нiжним поцілунком? (Мама.)

Хто щоденно дбає про те, щоб ви нi в чому не вiдчували незручностей? (Мама.)

Мати у кожного з нас єдина, ви для неї найдорожчi, найкрасивiшi, ви ж її дiти. Мати — наш перший учитель i вихователь, вона наш товарищ i перший помiчник у всiх справах i дiлах. М всi любiмо своїх мамє

Тема, яку ми сьогоднi розглядаємо, продовжує хвилювати i по цей день не лише професiйних художникiв, а й тих, хто тiльки но вчиться.

Вашi однокласники виконали роботи на тему: «Хай завжди буде мама» i зараз юних художникiв ми попросимо представити свої картини.

У. Презентацiя учнiвських робiт, бесiда за їх змiстом

Вислови учнiв:

1) Наша мама добра, чуйна, ласкава. Я не знаю такого випадку, щоб у її словах звучала образа чи байдужiсть.

2) Вона невтомна, мов бджiлка, завжди щось для нас готує. Так хочеться з нею разом узятися за справу на кухнi чи у дворi.

3) Я щаслива, що в мене є така мама. За всi роки, скiльки себе пам’ятаю, не чула, щоб вона з ким-небудь не помирилась, щоб у домi була суперечка.

4) Моя мама справжня майстриня. Будь-яка робота для неї знайома. Усе вона робить .з посмiшкою, хорошим настроєм. Я, коли виросту, хочу бути схожою на неї

5) Мiй перший обов’язок — любити i шанувати матiр, дбати про те, щоб кожен мiй вчинок вiдгукувався в її серцi радiстю.

б) Необхiдно робити все так, щоб мати гордилася мною, була впевнена у моєму майбутньому. Завжди радувати свiй дiм успiшним навчанням, доброю поведiнкою. Тодi, думаю, мати буде щасливою.

7) Я хочу трудитися для матерi, щоб полегшити її важку працю. Неможливо бути спокiйним i розважатися з чистою душею, коли мати втомлена, не вiдпочиває, дбаючи про мене, про сiм’ю.

8) Я обiцяю у всьому слухатися матiр .

Учитель. Нехай цi слова будуть для вас головним дороговказом на життєвiй нивi.

Тема МИСТЕЦЬКИЙ ТУРНІР   «ЛІНІЇ  ТА БАРВИ»

Мета: закріпити знання з роздiлiв «Мова образотворчого мистецтва»,  «Графіка», «Декоративно-прикладне мистецтво»,

розвивати творчі здібності, уяву, фантазію, сприяти популяризацiї та вiдновленню українського народного мистецтва.

Обладнання:

квiтка iз десятьма пелюстками-запитаннями,  два ватмани, завдання для «паперової  мозаїки», витинанки.

Тип: виховний захід - вiкторина до тижня образотворчого мистецтва у школі

Хід  заняття

Ведучий 1. Дорогi друзi! Сьогоднi ми проводимо мистецький турнiр «Лiнiї та барви». Як ви розумiсте, що таке мистецтво? Чи може людина жити без творчостi?

(Вiдповiдi учнів.)

Ведучий 2. Свiт наповнений кольором. Без нього все було б сiрим i безрадiсним. Усе, чого сягає наш погляд, вражає досконалiстю форм, насиченiстю барв, дивовижним сполученням кольорiв.

Ведучий 1. Природа — мудрий, винахiдливий митець. Кожне її створiння неповторне та особливе, наділене притаманними лише йому формою та кольором.

Ведуч ий 2. Рiзноманiтнiсть форм, барв споконвiку надихали людину на творчiсть. Виникає спочатку задум твору, який потiм втiлюється за допомогою рiзних художнiх засобiв декоративно-прикладного мистецтва, графiки, скульптури, живопису. Усе це — образотворче мистецтво.

Ведучий 1. Ми маємо можливiсть творити самим i спостерiгати за трорчiстю наших друзiв. Сьогоднi  зустрiчаються двi команди — «Майстри» та «Умiльцi», щоб позмагатися у винахiдливостi, ерудицiї, умiннi створювати маленькi шедеври. Тож побажаєм творчих успiхiв.

Ведучий 1 Оголошується перший конкурс.

Конкурс 1 «Кольорова розминка»

Кожна з команд по черзi вiдриває пелюстку рiзнокольорової квiтки, читає на зворотi запитання й одразу має вiдповiсти на нього.

Запитання:

1. Якi кольори називаються основними?

2. Якi кольори називаються похідними?

3. Якi кольори належать до хроматичної гами?

4. Якi кольори належать до ахроматичної гами?

5. Назвiть кольори веселки.

б. Властивост хроматичних кодьорiв.

7. Властивості ахроматичних кольорів.

8. Назвiть три пари контрастних кольорiв.

9. Назвiть теплi кольори.

10. Назвiть холоднi кольори.

 Кожна правильна вiдповiдь оцiнюється в один бал.

Ве ду ч и й 2. Розпочинаємо  «Образотворчий конкурс»

 Кожна команда подiляється на три групи по три учнi та працюють, отримавши завдання.

Завдання 1 «Паперова мозаїка»

 Командам роздаються комплекти з однаковою кількістю рiзних за розмiром та кольором геометричних фiгур квадратикiв, трикутникiв, кружечкiв, аркушiв паперу формату АЗ, клей. Потрiбно скласти мозаїчну композицiю — зображення «фантастична тварина». Її потрiбiно назвати, за характером вона має бути кумедною i веселою.

Завдання 2

 Командам роздаються основи у виглядi пiдкови, вкритої шаром пластилiну, природний матерiал. Завдання: виготовити композицiю «український оберiг»

Завдання  3. 

Виготовлення  багатоколірної  витинанки  «Дерево  життя».  Для  виконання  завдання  командам  дається  15  хвилин.

Ведучий 1. Наступний конкурс — «Мистецтвознавцi».  Кожна команда отриму по два кросворди та буде працювати  у групах (п’ять дiтей). Розгадати кросворд потрiбно за 5 хвилин.

Ведучий

 Оголошуємо проведення блiц-вiкторини «3 бабусної скринi». Запрошуються учасники, ставляться запитання. Хто перший пiднiме руку — той вiдповiдає. Якщо команда зробить фальстарт, пiдняла руку i не вiдповiла - командi знiмається один бал. Якщо команди не знають правильної відповіді, ведучi звертаються до групи пiдтримки, якi допомагають одержати бали своїй командi:

1. Що потрiбно для виготовлення мальованки?

2. Що означає червоний колiр у писанкарствi?

3. Символ довголiття?

4. Символ-оберiг української оселi?

5. Символ  сили та здоров’я?

6. Символ весни, пробудження природи?

7. Неодруженим хлопцям дарували писанку iз зображенням ...?

8. Символ життя на землі?

9. Символ дiвочої краси, любовi i щастя?

10. Символ родючостi -— поле, засiяне пшеницею?

11. Символ богинi з пiднятими руками?

12. Вироби з обпаленої глини?

13. Тонкий шар глини, який використовують у керамiчних виробах?

14. Фiгурний посуд для напою у виглядi бублика?

(Журi пiдводить пiдсумки та визначає переможцiв.)

Вікторина ”Юний художник”

1.    Швидкий малюнок, у якому олівець художника охоплює те, що йому потім необхідно для роботи над задуманим твором.

2.    Як називається лінія, що передає зовнішній обрис людини, тварини або предмета?

3.    За допомогою чого на площині аркуша паперу можна передати відчуття глибини, простору?

4.    Яка фарба накладається на папір прозорим ша-ром?Назва її походить від латинського слова й у перекладі означає ”вода”.

5.     Наочно пояснює текст, допомагає краще зро-зуміти зміст твору.

6.    Попередній начерк ілюстрації до твору, що відо-бражає пошук найкращого втілення творчого задуму.

7.    Накладається на папір непрозорим, щільним шаром. Дає матову поверхню, легко перекри-вається іншим кольором.

8.     Його почали використовувати в XV столітті. Раніше він мав шорсткувату  поверхню,  був жовтого, коричневого і блакитного кольорів. Зараз він білий.

9.        Як називається зображення людини?

10.Як називається чергування зображень одне за одним?

11.Як називається зображення неживих предметів?

12.Як називається зображення самого себе?

13.Як називається дерев’яна споруда, на якій малює художник?

14.Якого кольору пелюстки ромашки? Це хроматичний чи ахроматичний колір?

15.Якого кольору лимон? Це хроматичний чи ахроматичний колір?

16.Скільки основних кольорів ви знаєте?

Пізнавальна  гра  „Мистецькі  цікавинки

– Сьогодні  ми  проведем  пізнавальну  гру  „Мистецькі  цікавинки”,  тобто  будемо  говорити  про  образотворче  мистецтво.  А  хто знає,  що  називається  образотворчим  мистецтвом?

–      Так,  це  все  те,  що  людина  створює  своїми  руками  для  душі,  для  того,  щоб  милуватися,  щоб  прикрасити  своє  життя.  Це – малюнки,  живописні  полотна,  пам’ятники,  статуетки,  великі  красиві  будівлі,  вишиті  рушники,  розмальовані  глечики,  поробки  з  паперу.  Чому  люди  цим  займаються?  Бо  це їм  подобається,  від  цього  життя  їхнє  стає  красивішим,  приємнішим,  насиченішим,  так  вони  виявляють  свої  таланти.

–      Один  з  найпоширеніших  видів образотворчого  мистецтва – живопис.  Колись,  дуже  давно,  люди  не  мали  спеціальних  пензликів,  фарб  чи  олівців,  а  тому  малювали  всім,  що  було  під  рукою:  пальцем,  трісочкою,  паличкою,  трубочкою,  які  вмочали  в  сік  бузини,  калини,  столового  буряка.  Замішували  фарби  навіть  на  яєчному  жовткові  чи  білкові.  Зараз  наші  можливості  набагато  більші.  Кожен  художник  мусить  все  знати  про  кольори. Виявляється,  вони,  як  і  люди,  можуть  бути  добрими  і  злими,  веселими  і  сумними,  здивованими  і  дратівливими. 

1      конкурс

–Давайте  визначимо,  який  характер  мають  ці  композиції:  веселий,  сумний,  злий,  вибуховий,  прихований,  спокійний.

(Демонстрація  різнокольорових  композицій).

2      конкурс

Запрошуються  по  одному  учаснику  від  команди.  Завдання:  розділити  малюнки  на  2  групи  за  настроєм.  А  чи  вмієте  ви  дружити  з  кольорами?  Послухайте  вірш  „Художниця”.

3      конкурс

–      Свій  характер  мають  не  тільки  кольори,  а  й  лінії.  Є  спокійні,  схвильовані,  боязкі,  здивовані.  Я  вам  пропоную  намалювати  злу і  ласкаву  лінії.  (Запрошуються  по  1  учаснику  від  команди).

4      конкурс

– Художник  має  бути  дуже  вправним  у  роботі  і  вміти  впевнено  проводити  лінії.  Спробуємо  це  зробити  і   ми.  Треба  якнайшвидше  пробігти  по вузькій  стежині,  щоб  врятувати  красуню  від  злого чародія.  (Запрошуються  по  1  учаснику  від  команди).

5       конкурс

–      Треба  обвести  крейдою  звіра,  що  спить.  Звір  лежить  на  острові,  який  повторює  контур  його  тіла.  Якщо  відступиш  в  один  бік – впадеш  у  море,  у  другий – звіра  розбудиш.  (Запрошуються  по  1 учаснику  від  команди).

6      конкурс

Намалювати  оживляючий  дощ.  Чим  рівніші  і  густіші  краплинки,  тим  швидше  оживе  мертвий  ліс.  Але  варто  двом  краплинкам  зіткнутись – знову  настане  посуха.  (Запрошуються  по  1  учаснику  від  команди).

7      конкурс

Вгадайте,  що  я  малюю?  Так,  це  коло.  Пограємо  у  гру  „Хто  більше  нових  зображень  намалює?”  (Запрошуються  по  2  учасники  від команди).

8      конкурс

Буратіно  намалював  3  трикутники.  Спробуйте  перетворити  їх  в  якісь  предмети,  домалювавши  необхідні  елементи.  А Дюймовочка  намалювала  3 півкруга.  Перетворіть  їх  у  гриб,  кораблик,  черепаху.

9      конкурс

–      Котик  потрапив  у  скруту,  не  може  знайти  дорогу  додому,  заблудився,  навіть  плаче.  Давайте  йому  допоможемо  знайти  правильну  дорогу.

10  конкурс

–Картини  бувають  дуже  різні.  І  не  тільки  тому,  що  їх  малювали  різні  люди  неоднаковими  матеріалами  на  різній  основі,  а  ще  й  тому,  що  зображення  на  картинах  бувають  дуже  різні.

Якщо  бачиш  на  картині

Намальовані  хатки,

Чи  ялинка  й  білий  іній, 

Чи  садочок  і  хмарки,

Білосніжная  рівнина,

Поле,  річка  і  міраж –

то  така  собі  картина

називається  пейзаж.

Якщо бачиш  на  картині

Чашку  кави  на  столі,

Сік  в  великому  графині,

І  троянду  в  кришталі,

Або  бронзовую  вазу,

Грушу,  яблука  і  торт,

Або  речі  всі  відразу,

Знай,  що  це  є  натюрморт.

Якщо  бачиш,  що  з  картини

Поглядає  хтось  із  нас, 

Або  принц  в  накидці  старовинній,

Або  в  робі  верхолаз,

 Льотчик,  лікар,  балерина,

Або Ігор,  твій сусід, –

Достеменно  та  картина 

Називається  портрет.

–      Зараз  перевіримо,  чи  запам’ятали  ви,  якими  бувають  картини.

–      Треба  розділити  картини  по  жанрах  (запрошуються  по  2  учасники  від  команди).

11  конкурс

Була  картина,  але  розсипалась  на  шматочки.  Треба  зібрати  її  докупи.  Хто  швидше  складе  і  скаже,  до  якого  жанру  вона  належить,  той  і  переможе.

12  конкурс

–      Як  кожна  людина  має  своє  обличчя,  так  і  в  кожної  команди  є  свій  образ.  Які  ви  є  насправді,  зараз  ми  й  дізнаємось.  Малюємо  колективно  свій  портрет.  До  речі,  він  називається  автопортретом.

–      Сьогодні  ви  малювали,  споглядали  картини,  визначали  характер  ліній і  кольорів –  тобто  спілкувались  з  мистецтвом  і  самі  намагались  творити.  Я  бажаю  вам  усім,  щоб  таке  заняття  було  не останнім  у  вашому  житті,  щоб  ви  знаходили  час  для  відпочинку  своєї  душі,  для  спілкування  з  прекрасним – мистецтвом.

Тиждень

образотворчого  мистецтва

Понеділок    Кінозал  «Мистецтво   далеких 

                        країн» (для учнів 10-11 класів)

Вівторок       Вернісаж  дитячих  робіт  «Світ 

                         моїх  захоплень»

Середа           Вернісаж  дитячих  робіт  «Світ 

                         моїх  захоплень»

Четвер            Конкурс юних  модельєрів.

                         Розгадування  ребусів, 

                         кросвордів

П’ятниця        Гра-змагання  «Весела 

                         палітра»

Тиждень

образотворчого мистецтва

”Веселковий тиждень”

Мета: розкрити природні дані й творчі  вміння, що закладені   природою  в  кожну людину;

           залучити дітей до творчості, пробудити й розвити інтерес, художній        смак, зацікавленість школярів образотворчим мистецтвом;

           сприяти розвитку пізнавальної та творчої активності учнів в образотворчому та декоративному мистецтві, художній творчості,  

активізувати самостійний  творчий пошук при вирішенні художніх

завдань.

1 день

Конкурс стінних газет ”Барвиста мозаїка”

5 клас   (червона сторінка)

              Сім чудес світу. Колір і ми.

6 клас   (жовтогаряча сторінка)

              Українська народна писанка. Чи знаєте ви, що...

7 клас   (жовта сторінка)

              Цікаве про історію речей. Кросворди.

8 клас   (зелена сторінка)

              Українські художники.  Видатні люди говорять.

9 клас   (блакитна сторінка)

               Орігамі. Головоломки.

10 клас   (синя сторінка)

                 Витинанка.  Колір і музика.

11 клас   (фіолетова сторінка)

                 Леонардо да Вінчі. Чи знаєте ви, що...

2 день

Виставка творчих робіт ”Намалюю щастя” (учні 1-11 класів)

Вікторина ”Юний художник”

1.              Швидкий малюнок, у якому олівець художника  схоплює те, що йому потім необхідно для роботи над задуманим твором.(начерк).

2.              Як називається лінія, що передає зовнішній обрис людини, тварини або предмета?(контур)

3.              За допомогою чого на площині аркуша паперу можна передати відчуття глибини, простору?(перспектива)

4.              Яка фарба накладається на папір прозорим шаром?  Назва її походить від латинського слова й у перекладі означає ”вода”.(акварель)

5.               Наочно пояснює текст, допомагає краще зрозуміти зміст твору. (ілюстрація)

6.              Попередній начерк ілюстрації  до твору, що відображає пошук найкращого втілення творчого задуму.(ескіз)

7.              Накладається на папір непрозорим, щільним шаром.  Дає матову поверхню, легко перекривається іншим кольором.(гуаш)

8.              Його почали використовувати в Xv  столітті.  Раніше він мав шорсткувату  поверхню, був жовтого, коричневого і блакитного кольорів.  Зараз він білий.(папір)

9.                  Як називається зображення людини?(портрет)

10.          Як називається чергування зображень одне за одним?

11.          Як називається зображення неживих предметів?(натюрморт)

12.          Як називається зображення самого-себе?(автопортрет)

13.          Як називається дерев’яна споруда, на якій малює художник?(мольберт)

14.          Якого кольору пелюстки ромашки? Це хроматичний чи ахроматичний колір?(білі, ахроматичний)

15.          Якого кольору лимон? Це хроматичний чи ахроматичний колір?(жовтий, хроматичний)

16.          Скільки основних кольорів ви знаєте?  Чому їх так називають?(червоний, синій, жовтий)

3 день

Презентації (виступи учнів 5-7 класів перед учнями початкових класів) ”Мистецтво навколо нас”

1 клас – ”Казки про лінії”

2 клас – ”Закохана у квіти”(розповідь про Катерину Білокур)

3 клас  - ”Талановитий пейзажист”( розповідь про С.Васильківського)

4 клас – ”Казка і фантазія у народній творчості” ( розповідь про М. Приймаченко)

4 день

Міні-лекції ”Світ художніх образів”

5 клас – ”Український настінний розпис”

6 клас – ”Печворк”

7 клас – Українська народна вишиванка”

8 клас – ”Бісерні фантазії”

5 день

Гра-конкурс ”Мистецьке дивоколо"