РОЛЬ ТРЕНІНГОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ФОРМУВАННІ ПАТРІОТИЧНИХ ПОЧУТТІВ НА УРОКАХ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА
Виховання, як важливе явище суспільного життя, здавна стало провідною функцією людського суспільства. Сьогодні виховання громадянина–патріота – цілеспрямований, систематичний, регульований процес, мета якого – утвердження свідомості нації, народу, етнічної культури, мовної єдності, кращих рис характеру громадянина України. Головне завдання виховної діяльності - створення умов для активної життєвої позиції учнів, громадянського самовираження і самореалізації, максимального задоволення потреб учнів в інтелектуальному, культурному і моральному розвитку.
Педагогіка через виховання та навчання дітей відтворює, продовжує і розкриває у кожному наступному поколінні народ, націю. Тому й національний підхід у науковому розв’язанні педагогічних проблем є обов’язковим. Саме на такий шлях у трактуванні національної педагогіки орієнтував нас К.Д. Ушинський, який науково довів, що «…незважаючи на схожість педагогічних форм усіх європейських народів, у кожного з них своя особлива національна система виховання, своя особлива мета і свої особливі засоби досягнення цієї мети».
«Перед минулим – зніміть капелюхи, перед майбутнім – засукайте рукава» - так стверджує народна мудрість. Історія вітчизняної і зарубіжної педагогічної думки переконливо свідчить про те, що вагомі результати у вихованні школярів досягаються тоді, коли в ньому домінують найвищі моральні цінності - любов до Батьківщини, рідного народу. Перед незалежною Україною постала історичної ваги проблема творчо відродити українське національно-патріотичне виховання і водночас піднести його на сучасний рівень наукового і культурного розвитку. Відродження України неможливе без пробудження національної свідомості українського народу, української молоді. Національне виховання є одним із головних пріоритетів роботи вчителя, органічною складовою освіти. Мета українського національного виховання - формування національного типу особистості, виховного ідеалу - гармонійної і всебічно розвиненої людини - українця з багатогранними знаннями, глибокою національною самосвідомістю, високими інтелектуально-творчими, духовно багатими і естетичними якостями, патріотичними почуттями та працьовитістю.
Образотворче мистецтво є унікальним у вирішенні завдання як художнього, так і особистісного розвитку, громадянського і духовного становлення підростаючого покоління. Це зумовлено не тільки природою сприймання предмета, а й тим, що вже в ранньому віці художня діяльність є однією з найдоступніших і емоційно захоплюючих форм творчості. Сьогодні, як ніколи, люди почали усвідомлювати приналежність до своєї Батьківщини: активно використовувати державну символіку, національний одяг прикрашати українськими орнаментами предмети побуту, автомобілі, будівлі.
Правильно організоване національне виховання формує повноцінну особистість, яка цінує свою громадянську, національну гідність, совість і честь.
В «Методичних рекомендаціях з організації патріотичного виховання дітей та учнівської молод у 2014/2015 навчальному році» говориться про те, що «у сучасних суспільно-політичних умовах, коли Україна ціною життя Героїв Небесної Сотні, зусиллями українських військових, добровольців, волонтерів відстоює свободу і територіальну цілісність, пріоритетного значення набуває патріотичне виховання дітей та учнівської молоді… Важливо, щоб учні незалежно від їх національності та регіону проживання ідентифікували себе з Україною, прагнули жити в Україні; розуміли необхідність дотримання конституційних і правових норм, володіння державною мовою; сприймали регіональну історію як частину загальної історії України, відчували власну причетність до майбутньої долі рідного краю як невід’ємної складової єдиної країни». Доцільно добирати та поєднувати різноманітні методи і форми патріотичного виховання, уникати формалізму й одноманітності, насичувати їх патріотичними емоціями та переживаннями.
Входження національної системи освіти до загальноєвропейського освітнього простору вимагає оновлення технологічного арсеналу педагогічної практики закладів освіти на базі наукового пошуку оптимальних, ефективних, інноваційних способів перебудови організації всього навчального процесу в напрямку орієнтації на особистісний розвиток суб’єктів цього процесу. Використання активних методів навчання в педагогічній практиці спонукає учнів до самостійного, ініціативного і творчого освоєння учбового матеріалу в процесі пізнавальної діяльності. Це також дає змогу вчителю оптимально втілити в життя виховання патріотичних почуттів. Як домогтися високої якості навчання на кожному уроці? Це питання сьогодні хвилює кожного вчителя. Відповідь: традиційні форми і методи потрібно використовувати разом з інноваційними підходами. В останні роки зроблено чимало спроб удосконалити структуру уроку. Це диктує необхідність застосування так званих „нетрадиційних форм навчання”, однією з яких є тренінги, які активно впроваджуються сьогодні в життя. Учитель не повинен іти попереду, ведучи за собою дітей, не повинен іти позаду, весь час підштовхуючи їх,— він повинен бути весь час поряд і спільно вирішувати всі проблеми, що виникають у навчальному процесі. Інноваційні методи активного навчання використовуються для тренування та розвитку творчого мислення учнів, формування в них відповідних практичних умінь та навичок. Вони стимулюють і підвищують інтерес до занять, активізують і загострюють сприймання навчального матеріалу та формування морально-культурних цінностей на основі вичення українських національних традицій
Тренінг – це форма групової роботи, яка забезпечує активну участь і творчу взаємодію учасників між собою та із тренером. Урок-тренінг і традиційні форми навчання мають суттєві відмінності у методиці проведення. Традиційне навчання більш орієнтоване на правильну відповідь, і за своєю суттю є формою передачі інформації та засвоєння знань. Натомість тренінг, перш за все, орієнтований на запитання та пошук. На відміну від традиційних тренінгові форми навчання повністю охоплюють весь потенціал учня: рівень та обсяг його компетентності (соціальної, емоційної та інтелектуальної), самостійність, здатність до прийняття рішень, до взаємодії тощо. Звичайно, традиційна форма передачі знань не є сама по собі чимось негативним, проте у світі швидких змін і безперервного старіння знань традиційна форма навчання має звужені рамки застосування. Інноваційні методи, що застосовують під час проведення тренінгу, передбачають використання системи прийомів, спрямованої головним чином не на повідомлення готових знань, а на організацію умов для самостійного одержання знань у навчальному закладі.
В основу педагогіки співробітництва і розвивального навчання покладено ідеї радянського психолога Л. С Виготського, які він сформулював у 20-ті роки XX ст. У стислому викладі вони зводяться до наступного:
1. Соціальне оточення дитини є основним джерелом її розвитку. Усе, чого навчиться дитина, мають дати їй люди, які її оточують.
2. Навчання нового відбувається шляхом наслідування. Наслідування — це те, що дитина не здатна виконати самостійно, але чого може навчитися від інших або у співпраці з ними.
При цьому недостатньо враховувати те, що дитина здатна робити тут і тепер (наприклад, які задачі вона може розв'язувати). Досліджуючи, що вона може виконати самостійно, ми досліджуємо вчорашній день, так звану зону актуального розвитку. Важливішим є те, що дитина може зробити завтра, які процеси уже визрівають. Те, що сьогодні вона може виконати тільки у співпраці, а завтра вже самостійно, і є знаменитою зоною її найближчого розвитку. Ідеї Виготського визначають сутність сучасного підходу до освіти, який називають педагогікою співробітництва і розвиваючого навчання. Розвиваюче навчання — процес «врощування» зовнішньої соціальної взаємодії у внутрішній світ дитини, її спосіб мислення. Навчання і виховання здійснюють у процесі колективної діяльності учнів. Робота вчителя не в тому, щоб давати, а в тому, щоб спрямовувати і вдосконалювати цю спільну діяльність.
Тренінг — це форма групової роботи, яка забезпечує активну участь і творчу взаємодію учасників між собою і учителем. Тренінг є ретельно спланованим процесом надання чи поповнення знань, відпрацювання умінь і навичок, зміни чи оновлення певних ставлень, поглядів, переконань. Отже, у педагогіці співробітництва і розвиваючого навчання тренінг — це:
1. Нові підходи (співпраця, відкритість, активність, відповідальність).
2. Нові знання (інтенсивне засвоєння, уточнення).
3. Позитивні цінності, ставлення, ідеали.
4. Нові уміння і навички (ефективної комунікації, самоконтролю, лідерства, роботи в команді, уміння надавати й отримувати допомогу, аналіз ситуацій і прийняття рішень. На тренінгу втрачають силу багато правил, яких учні звикли дотримуватися в школі (вставати, коли відповідаєш; сидіти за партами; не пересідати). Однак ця форма роботи має свої правила. Перше з них — учасники самі виробляють і беруть добровільне зобов'язання дотримуватися певних правил (не запізнюватися, не перебивати, бути доброзичливим, толерантним, активним). Учні справді не сидять за партами, вони сідають півколом або колом, щоб добре бачити одне одного і вчителя, який сидить поруч. Педагог, якого найчастіше називають тренером або фасилітатором (від англ. «facilitate» — полегшувати, сприяти), не домінує, а лише спрямовує діяльність групи. Для цього, наприклад, існує правило, що на тренінгу всі звертаються один до одного на ім'я. Це допомагає налагодити контакт з групою й усунути психологічні бар'єри.
Тренінг як форма педагогічного впливу передусім передбачає використання активних методів групової роботи (наприклад, рольових ігор).
Саме тому тренінги дуже подобаються дітям і створюють у них відчуття свята, хоча під час їх проведення можна навчитися і збагнути набагато більше, ніж під час класичного уроку. Всі ці можливості вчитель має використати також і для формування національної самосвідомості учнів, усвідомлення того, і наскільки важливо берегти і продовжувати культурні традиції свого народу.
Тренінг має певну структуру. Вступна частина тренінгу передбачає вирішення таких завдань: оцінка рівня засвоєння матеріалу попереднього тренінгу (отримання зворотного зв'язку). Зазвичай це відбувається у формі опитування (що найбільше запам'яталося чи сподобалося на минулому тренінгу) або перевірки домашнього завдання; актуалізація теми поточного тренінгу і виявлення очікувань; створення доброзичливої і продуктивної атмосфери (цей етап називають загальним терміном „знайомство”. Він проходить у формі самопрезентації чи взаємопрезентації учасників тренінгу); підтримання демократичної дисципліни у формі прийняття, уточнення або повторення правил групи.
Основна частина тренінгу – кілька тематичних завдань у поєднанні з вправами на зняття м’язового і психологічного напруження. В основній частині тренінгу іноді виділяють теоретичний і практичний блоки. Проте цей поділ є досить умовним. Адже знання (як уміння і навички) на тренінгу здобуваються в процесі виконання практичних завдань (міні-лекції у формі бесіди, презентації, взаємонавчання, робота в групах).
Заключна частина тренінгу охоплює: підведення підсумків; отримання зворотного зв’язку за тематикою поточного тренінгу; релаксацію і процедури завершення тренінгу.
Уроки образотворчого мистецтва мають свою специфіку. Основним їх завданням є розвиток творчості, креативного мислення. А оскільки тренінги якраз і покликані розвивати творчу особистість, то проведення уроків образотворчого мистецтва у формі тренінгів є дуже доцільним. Звичайно, не завжди легко скомпонувати і провести урок у такій формі. Я намагаюсь, виходячи з своїх можливостей, проводити якщо не увесь урок у формі тренінгу, то принаймні застосовувати його елементи на уроці. Це дуже оживляє урок, активізує учнів, зацікавлює їх і сприяє розвитку творчого потенціалу учнів. Це є також успішною передумовою виховання патріотичних почуттів. На кожному уроці, незалежно від теми і поставлених навчальних завдань, має звучати національна нотка. Дуже важливо викликати у дітей почуття гордості за свій край, людей, які поживають на рідній українській землі і українців, що мешкають за кордоном, шанобливе ставлення до національних традицій, які мають органічно вплітатися в наше життя, любов і бережливе ставлення до рідної природи, до кожної рослинки, травинки, пташинки. Тільки тоді, коли ми навчимо дітей шанувати все те добре, що нас оточує, цінувати здобутки свого народу і власної родини, дорожити кожним клаптиком рідної землі і прагнути зробити її кращою,багатшою, успішнішою, зможемо домогтися позитивної динаміки в нашому суспільстві. Утвердження національних ідеалів у свідомості підростаючого покоління і є саме тією вихідною точкою, яка стимулює формування національного типу особистості, виховного ідеалу - гармонійної і всебічно розвиненої людини.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ТРЕНІНГУ НА УРОКАХ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА З МЕТОЮ ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ТА ГРОМАДЯНСЬКОЇ САМОСВІДОМОСТІ
1.Знайомство
Урок доцільно почати із знайомства, яке не просто дає можливість кожному учневі розповісти щось про себе, а до того ж має безпосередній зв’язок із життям, а, значить, нікого не залишає осторонь теми уроку і є певним елементом зацікавлення дітей.
Вправа «Мої захоплення»
На аркушах паперу написати цифри від 1 до 5 і п’ять разів дати відповіді на запитання: «Які в мене є захоплення?». Відтак пришпилити аркуші собі на груди, ходити по класу і читати, що написали інші учні.
Вправа «Герб»
Роздати учасникам аркуші зі схематичним зображенням герба, що складається з декількох віконечок. Запропонувати заповнити герб відповідно до запропонованої теми. Наприклад, записати у віконечках свої таланти, або замалювати їх.
Продовжити фразу: «Якби я був символом України, то я був би…» і пояснити чому.
Вправа «Ти – молодець!»
Усі стоять в колі, один виходить в центр, називає своє ім’я і те, що він любить чи вміє добре малювати («я люблю малювати сонце», я люблю малювати друзів»). У відповідь усі промовляють: «Ти – молодець!» і піднімають вгору великий палець.
Дуже важливо відзначити тих учнів, які серед своїх талантів чи хобі назвали традиційні українські заняття, і наголосити саме на цьому.
Так само на уроці на тему „Макет акваріума” в 7 класі я пропоную дітям продовжити фразу: „В інтер’єрі власної кімнати я найбільше ціную...”
і пояснити, чому саме ця річ є найдорожчою. В даному випадку наголошується шанобливе ставлення до родинних реліквій, предметів, які мають свою історію, втілюють сімейні цінності, бо родинне виховання є дуже важливою складовою патріотичного виховання.
2.Мозковий штурм
Мозковий штурм як елемент тренінгу не тільки виявляє ступінь ознайомленості учнів з певним поняттям, а й дає можливість кожному висловити свою думку, яка обов’язково буде почута і ні в якому разі не осуджена. У 5 класі на уроці „Декоративна композиція „Зимова пташка” пропоную учням дати відповідь на запитання: „Які асоціації у вас викликає поняття „Декоративно-прикладне мистецтво”? Приймаються до уваги і записуються на дошці всі відповіді, а потім вибираються і підкреслюються найбільш правильні. Добре, якщо учні назвали традиційні українські народні види мистецтв, це слід відзначити.
Ефективним є використання на уроці презентацій і взаємопрезентацій, особливо, якщо вони супроводжуються багатим ілюстративним матеріалом. Дуже зацікавлюють учнів саме взаємопрезентації. Новий матеріал в такому випадку сприймається зовсім інакше, запам’ятовується набагато краще, бо доповідачами виступають самі учні. Так у 5 класі на уроці „Виготовлення елементів театрального костюма” застосовую навчальну вправу „Навчаючи вчуся”. Кожен учень отримує інформацію про один з видів театрального мистецтва і обмінюється нею з якомога більшою кількістю однокласників.
3.Об’єднання в групи
Досить часто використовую на уроці групову форму роботи. Вона дуже зближує дітей, дає можливість кожному учневі внести свій посильний вклад в загальну справу, навчитись один в одного. Це прекрасний привід для творчих пошуків, виховання толерантності. Виникає своєрідне прагнення до самовдосконалення і певний елемент змагання. Робота в групах є доцільною на уроках створення макетів будинків, дитячого майданчика, колажів, роботи з природним матеріалом, виконання об’ємних форм, аплікативних композицій. При чому можна об’єднувати дітей в групи по 2, 3, 4 і т. д. чоловіки як за бажанням, так і за допомогою лічилок, за геометричними фігурами, порами року, назвами квітів і т. д. Тут теж можна знайти широке поле для виховання патріотичних почуттів. У дві групи можна об’єднати за кольорами українського прапора: жовтий і блакитний, назвами морів нашої країни: Чорне і Азовське, кольорами української вишивки: чорний і червоний і т. д. Для об’єднання в три і більше груп можна використовувати назви квітів чи птахів – символів України, етнічних пращурів українців як то скіфи, сармати, трипільці, народних промислів, пам’яток архітектури, чудес України і т. і. Головне, щоб діти знали, що мова йде саме про українське, тоді на рівні підсвідомості у них буде формуватися почуття гордості за свій народ.
4.Руханки (вправи на зняття м’язового та емоційно-психологічного напруження)
Хоча уроки образотворчого мистецтва не є складними за навантаженням, іноді є можливим використання руханок, які, до речі, діти дуже люблять. Особливо, якщо вони мають безпосередній зв’язок з темою уроку. Наприклад, у 5 класі на уроці „Оздоблення вітрил та кораблів двох флотів” проводжу руханку „Море хвилюється...” (в даному випадку можна запитати в дітей, які моря омивають територію України).
Кожен обирає собі тварину і протягом хвилини імітує її голос (гавкає, шипить, рохкає, свистить), і рухи (стрибає, бігає, махає крилами). Запитання: «Які з цих тварин живуть в нашій місцевості?»
«Будинки – господарі – землетрус»
Учасники об’єднуються в трійки. Двоє беруться за рукиі стають будинком. Один заходить в середину. Він – господар. За командою «Будинок» будинки міняються місцями. За командою «Господар» господарі міняються місцями. За командою «Землетрус» усі міняються місцями. В кінці запитати: «За яких умов наш будинок буде затишним? – коли у нього буде один господар і ніщо його не буде руйнувати. Наша держава так само буде міцною і успішною, коли ми всі разом будемо піклуватися про неї, як про свій власний дім, та житимемо дружно.
Вправа «Погода у Занзібарі»
Стати в коло, повернутися направо і йти, повторюючи рухи за вчителем:
«У Занзібарі гріє сонечко (гладити по плечах того, хто йде попереду), дме легкий вітерець (провести пальцями по спині). Та ось хмарки закрили сонце, почав накрапати дощик (тсукати пальцями), здійнявся вітер (терти спину), почалася злива (енергійно стукати пальцями по спині), град (кулаками). Але що це? Буря вщухає (усе в зворотному порядку). Злива переходить вдрібний дощик, буря перетворюється н легенький вітерець. У Занзібарі знову сонечко». Можна продовжити гру, розвернувши учасників на 180 градусів і запропонувати «віддячити тим, хто стояв позаду:
«А в Україні холодно. Коли виходиш на вулицю, мороз хапає за щоки (щипати за щоки), за вуха (масажувати вуха), пробираєтьсяпідкуртку (щипати спину), мерзнуть ноги (тупотіти ногами). Та коли заходиш у дім, стає тепліше, пощипують вуха, щоки (терти вуха, щоки). Поступово зігріваєшся і розслаблюєшся (гладити по спині, плечах)».
«Поїзд дружби»
Мета – згуртувати учасників, зняти емоційне напруження. Усі стають один за одним, тримаючи руки на поясі тих, хто перед ними. Той, хто перед ними – паровозик. Він задає темп руху і звуковий супровід, решта підлаштовується, не порушуючи руху поїзда. – «Як легше рухатися нашому поїзду: коли всі діють злагоджено, чи навпаки? Отже, для досягнення спільної мети важливо працювати дружно, рухатися в одному напрямку. Тоді будемо мати гарний результат. Тільки в єдності думок і прагнень кожного з нас процвітання нашої держави».
Гра-розминка «Ми йдемо полювати на лиса»
Учасники стають в коло один за одним. Вчитель промовляє слова, які супроводжуються певними рухами, а всі повторюють за ним:
«Ми йдемо полювати на лиса! (впевнений хід по колу).
Не боїмося ми нікого! (заперечу вальні рухи руками).
Ой, а це що? Це болото! Чав! Чав! Чав! (хід, високо піднімаючи коліна).
Ой, а це що? Це море! Буль! Буль! Буль! (імітація плавання).
Ой, а це що? Це поле! Туп! Туп! Туп! (гучне тупотіння).
Ой, а це що? Такий великий! (показують який).
Такий пухнастий! (показують руками, ніби погладжуючи).
Ой, так це ж лис! (показують, як злякалися. Далі рухи повторюються).
Побігли додому! Через поля! Туп! Туп!
Через моря! Буль! Буль! Буль!
Через болото! Чав! Чав! Чав!
Побігли додому! Двері зачинили! Які ми молодці! Які ми хоробрі! (показують мімікою). Похвалимо себе! (погладжують себе по голові).- «Назвіть українські казки, де головним героєм є лис».
«Встав слово»
Усі сидять у колі і кидають один одному м’яч. Той, хто кидає, називає іменник, а той, хто ловить, - підходяще дієслово або прикметник. Наприклад, розглядаються дерева – символи України: дуб –міцний, розлогий, тополя – висока, струнка.
Вправа «Кучугура снігу»
Учасники промовляють за вчителем «лічилочку», показуючи те, про що у ній говориться, три рази: перший раз – на сусідові справа, другий – на сусудові зліва, третій – на собі:
Дивись, яка велика кучугура!
Ось у кучугури лоб.
Це вуха, а це – ніс!
Це вуха, а це – ніс!
«Хто ти?» - задай ти їй питання.
І, виправдовуючись, відповість:
«Добридень, цуценя я!»
Можна наголосити на тому, що не всі діти у світі мають можливості побавитися в снігові, так я ми. Природа нашого краю дає нам унікальну можливість спостерігати все багатство природи у різноманітних її проявах.
«А в нашого Омелечка…»
А в нашого Омелечка
Невеличка сімеєчка.
Тільки він та вона,
Та старий та стара,
Та Іван та Степан,
Та Василь та Панас,
Та той хлопець, що в нас,
Та дві дівки косаті,
Та два парубки вусаті,
Та дві Христі в намисті,
Та дві ляльки в колисці.
Боже ж, скільки нас!
В даному випадку пропагуються сімейні цінності нашого народу, а саме традиційно великі та дружні родини.
«Хмарка сонечко закрила»
Хмарка сонечко закрила,
Слізки дрібнії зронила.
Ми ті слізки пошуаєм,
У травиці позбираєм.
Пострибаєм, як зайчата,
Політаєм, як пташата,
Потанцюємо ще трішки,
Щоб спочили ручки, ніжки.
Всі веселі? От чудово!
А тепер до праці знову.
«Повз по лісі їжачок…»
Повз по лісі їжачок,
В нього шубка з голочок.
Ніс багато грушечок,
Аж болів йому бочок.
Раз! Два! Три! Чотири! П'ять !
Зупинився спочивать.
Піклувався їжачок
Про маленьких діточок.
Чарівних, непосидючих,
Дуже милих та колючих.
Десять! Дев'ять!
Вісім! Сім!
Грушечки ці ніс він їм.
«Дубочки»
Проти сонця на горбочку
Випинаються дубочки.
Свіжий вітер повіва,
Міцне гілля нагина.
«Я малюю зайчика»
Для вас — раз. ( рухи руками перед собою).
це у нього, бачите,
Голова - Два. (Руками показують на голову).
Це у нього вуха Догори — три. (Спрямовують руки до вух).
Це стирчить у нього хвіст
Сірий — чотири. (Повертають тулуб праворуч, ліворуч).
Це очиці весело горять — п'ять. (Прикладають руки до очей).
Зубками морквинку їсть — шість. (Імітують жування моркви).
Шубка тепла, хутряна
На нім — сім. (Плещуть в долоні).
Ніжки довгі, щоб гасав
Він лісом — вісім. (Підскакують на місці).
Ще довкола посаджу дерева
Я — дев'ять. (Садять дерево, притоптують ямку).
І хай сонце сяє з піднебесся — десять. (Піднімаються навшпиньки).
(Ці руханки виховують любов та бережливе ставлення до природи рідного краю. Варто тільки наголосити на цьому).
«Бджілка»
Ой ти рання бджілко,
Рано в полі літала?
Рано в полі літала!
Розцвіт-траву рвала,
У пучечки в'язала,
Ще й віночок звивала!
А звивши віночок,
Та пішла в таночок.
Та пішла в таночок
У вишневий садочок!
Можна запитати: «Що вам відомо про український віночок? Яке місце він посідає в українських традиціях?»
«Соняшник»
На сонечко я схожий ,
І сонце я люблю ,
До сонця повертаю
Голівоньку свою.
Стою стрункий, високий, в зелених шатах я.
І золотом убрана
І золотом убрана
Голівонька моя.
Ця квітка є одним із символів України, до того ж це дуже цінна олійна культура, наша країна є одним з найбільших виробників у світі цієї корисної харчової продукції.
«Цирк»
Сьогодні ми побуваємо на арені цирку. Ось цією чарівною паличкою я перетворю вас всіх на циркових артистів. Починаєм наш парад.
- На арені акробати! (Ходьба чітким кроком)
- На арені дресировані мавпи (Ходьба з почерговим підніманням рук)
- ...дресировані коні (з високим підніманням колін)
- ...дресировані поні (біг, потім звичайна ходьба)
- „Жонглери” (імітація)
- „Силачі” (руки в сторони, зігнути в ліктях)
- „Фокусники” (доторкнутися руками до пальців ніг – навпаки)
- „Гімнасти” (стрибки на ногах)
- А хто з вас бував у Харківському цирку? Які талановиті українські артисти цирку!
«Яблука»
Виростем великими (стати навшпиньки, руки вгору),
Яблук нарвемо (імітація),
У плетені кошики
Ми їх складемо.
(Взяти справжнє яблуко, розрізати його навпіл і звернути увагу дітей на серединку яблука, тобто місце, що утворилося внаслідок розрізу: «На що воно схоже? Це як зірочка чи сонечко, що обігріває нас своїми променями. Так і ми повинні обігрівати своїм теплом один одного, бо в єдності – наша сила.» Схожа за своїм моральним висновком і наступна руханка.
«Трава низенька – низенька…»
Трава низенька – низенька,
Дерева високі - високі.
Вітер дерева колише – гойдає,
То вправо, то вліво нахиляє,
То вперед, то назад,
То вниз пригинає.
Птахи летять – відлітають.
Бігало вранці ясне сонце,
Зазирнуло у віконце.
Ми до нього потяглись
за промінчики взялися
Будем дружно присідати,
Сонечко розвеселяти.
Встали-сіли, встали-сіли.
Бачте, як розвеселили.
Стало сонце танцювати,
Нас до танцю припрошати.
Нумо разом, нумо всі
Потанцюймо по росі.
«Сірий котик»
Сірий котик міцно спав,
Навіть пісню не співав.
Та нарешті він проснувся
І довкола озирнувся.
Став смачненько потягатись
Та чистенько умиватись.
Порозчісував він вуса
Довгі-довгі, русі-русі.
Зуби й кігті нагострив
Й до комірчини побрів.
Буде мишку полювати
І добро оберігати.
Й ми, як котик, відпочили,
Щоб зміцніли наші сили.
- Яку українську народну гру нагадує вам ця руханка?
5.Використання історій, байок та легенд на тренінгу
Важливим емоційним та психологічним фактором формування національної самосвідомості є використання творів усної народної творчості. Які на протязі тисячоліть існували не лише для розваг, а й слугували певним засобом, за допомогою якого старше покоління передавало знання і досвід молодшому. Історії (казкові та реальні) не втратили свого значення і сьогодні. Інформація у формі цікавої історії сприймається і запам’ятається краще, ніж у вигляді сухих фактів чи інструкцій. До того ж це є активним методом насичення учнів патріотичними емоціями та переживаннями.
«Нашого сміття тут не буде»
Уявіть собі типовий ринок наприкінці базарного дня. Торгівля скінчилася, продавці зібрали речі й пішли, залишивши після себе купи сміття. Цілком звична картина для будь-якого міста чи села.
Одним із таких ринків йшли двоє: хлопчик та його мама. Хлопчику щойно купили морозиво. Він зняв обгортку і кинув її на землю.
- Будь ласка, підніми, - сказала мати.
- Але чому?! – хлопчик показав на вкриту кілька сантиметровим шаром бруду землю.
- Нашого сміття тут не буде!
Висновок – не варто наслідувати інших, якщо вони чинять неправильно. Тоді наші вулиці, наші душі та стосунки стануть чистішими, а наша країна - багатшою.
«Легенда про пихатого мандарина»
Колись давно у стародавньому Китаї жив розумний, але надзвичайно пихатий мандарин (державний урядовець). Цілийдень він тільки те й робив, що приміряв дороге вбрання і вихвалявся перед підданими своїм розумом. Так минали дні за днями, роки за роками. .. Аж ось країну облетіла звістка, що неподалік оселився чернець, розумніший за мандарина.Мандарин страшенно розлютився, але не виказав цього ні жестом ні словом.
Задумав він оголосити поєдинок і відстояти славу наймудрішого нечесним способом: «Візьму я в руки метелика, сховаю його за спиною і запитаю, що у мене в руках – живе чи мертве? Якщо чернець скаже, що живе, я роздушу метелика, а якщо мертве – я випущу його».
Ось настав день поєдинку. У пишній залі зібралося багато людей, усім кортіло побачити змагання найрозумніших людей у світі. Мандарин сидів на високому троні, тримав за спиною метелика і з нетерпінням чекав приходу ченця. Аж ось двері зали відчинилися, і до зали увійшов невеликий худорлявий чоловік. Він підійшов, привітався і сказав, що готовий відповісти на будь-яке запитання. Тоді пихатий мандарин сказав: «Скажи-но мені, що я тримаю в руках – живе чи мертве?».
Мудрець усміхнувся й відповів: «УСЕ В ТВОЇХ РУКАХ!». Збентежений мандарин випустив метелика з рук, і той полетів, радісно тріпочучи крильцями.
- Який висновок можна зробити?
- Все в наших руках. Тільки ми самі можемо прикрасити, оздобити наше життя. В наших силах зробити нашу країну багатою, успішною.
Байка Л. Глібова «Чиж та голуб»
Весною Чижик молоденький,
Такий співучий, проворненький,
В садочку все собі скакав
Та якось в западню й попав;
Сердега в клітці рветься, б’ється…
А Голуб бачить та й сміється:
— А що? Попавсь? От тобі й на!
Вже, певно, голова дурна…
Не бійсь, мене б не піддурили,
Хоч як би не хитрили,
Бо я не Чижик! Ні… оце! —
Аж гульк — і сам піймавсь в сильце.
Такий співучий, проворненький,
В садочку все собі скакав
Та якось в западню й попав;
Сердега в клітці рветься, б’ється…
А Голуб бачить та й сміється:
— А що? Попавсь? От тобі й на!
Вже, певно, голова дурна…
Не бійсь, мене б не піддурили,
Хоч як би не хитрили,
Бо я не Чижик! Ні… оце! —
Аж гульк — і сам піймавсь в сильце.
Ото на себе не надійся,
Чужому лихові не смійся!
Чужому лихові не смійся!
Висновок – треба любити і поважати себе, свої традиції, але треба так само шанобливо ставитись до інших людей і поважати їх цінності. Те ж саме моральне навантаження несе і байка Григорія Сковороди «Пси».
Байка Григорія Сковороди «Пси»
У селi в господаря жило два пси. Довелося якось повз ворота проїжджати незнайомцевi. Один пес вискочив, погавкав, доки чоловiк не зник iз очей, i повернувся до двору.
Що це тобi дало? — спитав другий собака.
У всякому разi не так нудно, — вiдповiв той.
Але ж не всi,— сказав розумнiший, — переїжджi такi, щоб їх обов'язково мати за ворога нашого господаря. Коли б так, то б i я повинностi своєї не залишив, хоч iще з минулої ночi в мене пошкоджено вовчими зубами ногу. Собакою бути — це рiч непогана, а от брехати на кожного — зле.
С и л а.
Розумний чоловік знає, що ганити, а дурний ляпає без розбору. Байка Григорія Сковороди «Ворона і чиж»
Неподалець озера, з якого визирали жаби, сидiв на гiлцi й висшвував Чиж. Поблизу нього каркала собi й Ворона та, бачачи, що Чиж не полишає спiвати, сказала:
— Чого ще й ти сюди пнешся, жабо?
— А чому це ти мене жабою звеш? — спитав Чиж Ворону.
— Тому, що ти такий же зелений, як та жаба.
— Коли я жаба, — мовив на те Чиж, — тодi ти сама справжнiсiнька жабера за внутрiшньою своєю сутнiстю, бо спiв твiй зовсiм схожий на жаб'ячий.
С и л а.
Серце i звичаї людськi мають свiдчити, хто вiн такий, а не зовнiшнi якостi. Дерево по плодах пiзнається.
У селi в господаря жило два пси. Довелося якось повз ворота проїжджати незнайомцевi. Один пес вискочив, погавкав, доки чоловiк не зник iз очей, i повернувся до двору.
Що це тобi дало? — спитав другий собака.
У всякому разi не так нудно, — вiдповiв той.
Але ж не всi,— сказав розумнiший, — переїжджi такi, щоб їх обов'язково мати за ворога нашого господаря. Коли б так, то б i я повинностi своєї не залишив, хоч iще з минулої ночi в мене пошкоджено вовчими зубами ногу. Собакою бути — це рiч непогана, а от брехати на кожного — зле.
С и л а.
Розумний чоловік знає, що ганити, а дурний ляпає без розбору. Байка Григорія Сковороди «Ворона і чиж»
Неподалець озера, з якого визирали жаби, сидiв на гiлцi й висшвував Чиж. Поблизу нього каркала собi й Ворона та, бачачи, що Чиж не полишає спiвати, сказала:
— Чого ще й ти сюди пнешся, жабо?
— А чому це ти мене жабою звеш? — спитав Чиж Ворону.
— Тому, що ти такий же зелений, як та жаба.
— Коли я жаба, — мовив на те Чиж, — тодi ти сама справжнiсiнька жабера за внутрiшньою своєю сутнiстю, бо спiв твiй зовсiм схожий на жаб'ячий.
С и л а.
Серце i звичаї людськi мають свiдчити, хто вiн такий, а не зовнiшнi якостi. Дерево по плодах пiзнається.
Висновок – українці мають багату культурну та історичну спадщину, яку повинні цінувати і шанувати.
Байка Григорія Сковороди «Годинников колеса»
Колесо годинникової машини спитало у Другого:
— Скажи менi, а чого ти гойдаєшся не так, як ми, а в iнший бiк?
— Мене, — вiдповiло Друге, — так зробив мiй майстер, i цим я не лише не заважаю, але ще й допомагаю, аби годинник мав єдиний шлях по сонячному колу.
С и л а.
З рiзними природними нахилами i життєвий шлях рiзний.
Одначе всiм їм один кiнець — чеснiсть, мир i любов.Висновок – всі ми дуже різні, маємо різні таланти, смаки, та нас об’єднує усвідомлення того, що ми є одна нація, єдиний народ, сповідуємо однакові громадянські та культурні цінності.
Байка Григорія Сковороди «Дві курки»
Випало якось Дикiй Курцi залетiти до Домашньої.
— I як це ти, сестро, живеш у лiсах? — спитала Домашня.
— А точнiсiнько так, як iншi лiсовi птахи, — вiдповiла Дика. — Годує мене той самий Бог, що й диких голубiв.
— Вони ж лiтати добре можуть,— проказала господиня.
— Це так, — згодилася Дика, — одначе i я можу лiтати й цiлком задоволена крильми, якi менi дано вiд Бога...
— Ось у те я, сестрице, не можу повiрити, — сказала Домосида, — бо я ледве-ледве можу перелетiти он до того сарая.
— Не перечу, — каже Дика, — але дозвольте, голубонько моя, згадати, що ви з мальства, як тiльки народились, зволите на подвiр'ї гнiй гребти, а я щодень мусила досвiдом поповнювати своє лiтання.
С и л а.
Багато хто, не маючи змоги щось зробити, не вiрить, що можуть це iншi. Безлiч є таких, хто з солодкої млостi вiдученi мандрувати пiшки. Це свiдчить, що практика без природженостi бездiльна, а природженiсть утверджується працелюбнiстю. Яка користь знати, як робиться дiло, коли ти сам його не зробиш? Взнати не важко, важче зробити. Наука та досвiд — це одне й те ж. Вона не в знаннi самiм живе, а в роботi. Знання без дiла — це мука, а дiло — без природи. Висновок – щоб жити краще, треба не чекати манни небесної, а працювати над втіленням своїх мрій. Щоб наша країна відродилася і процвітала, не варто лише спостерігати і надіятися, треба активно діяти.
Байка Григорія Сковороди «Годинников колеса»
Колесо годинникової машини спитало у Другого:
— Скажи менi, а чого ти гойдаєшся не так, як ми, а в iнший бiк?
— Мене, — вiдповiло Друге, — так зробив мiй майстер, i цим я не лише не заважаю, але ще й допомагаю, аби годинник мав єдиний шлях по сонячному колу.
С и л а.
З рiзними природними нахилами i життєвий шлях рiзний.
Одначе всiм їм один кiнець — чеснiсть, мир i любов.Висновок – всі ми дуже різні, маємо різні таланти, смаки, та нас об’єднує усвідомлення того, що ми є одна нація, єдиний народ, сповідуємо однакові громадянські та культурні цінності.
Байка Григорія Сковороди «Дві курки»
Випало якось Дикiй Курцi залетiти до Домашньої.
— I як це ти, сестро, живеш у лiсах? — спитала Домашня.
— А точнiсiнько так, як iншi лiсовi птахи, — вiдповiла Дика. — Годує мене той самий Бог, що й диких голубiв.
— Вони ж лiтати добре можуть,— проказала господиня.
— Це так, — згодилася Дика, — одначе i я можу лiтати й цiлком задоволена крильми, якi менi дано вiд Бога...
— Ось у те я, сестрице, не можу повiрити, — сказала Домосида, — бо я ледве-ледве можу перелетiти он до того сарая.
— Не перечу, — каже Дика, — але дозвольте, голубонько моя, згадати, що ви з мальства, як тiльки народились, зволите на подвiр'ї гнiй гребти, а я щодень мусила досвiдом поповнювати своє лiтання.
С и л а.
Багато хто, не маючи змоги щось зробити, не вiрить, що можуть це iншi. Безлiч є таких, хто з солодкої млостi вiдученi мандрувати пiшки. Це свiдчить, що практика без природженостi бездiльна, а природженiсть утверджується працелюбнiстю. Яка користь знати, як робиться дiло, коли ти сам його не зробиш? Взнати не важко, важче зробити. Наука та досвiд — це одне й те ж. Вона не в знаннi самiм живе, а в роботi. Знання без дiла — це мука, а дiло — без природи. Висновок – щоб жити краще, треба не чекати манни небесної, а працювати над втіленням своїх мрій. Щоб наша країна відродилася і процвітала, не варто лише спостерігати і надіятися, треба активно діяти.
6.Інтерактивні презентації
Демонстрація наочного матеріалу за допомогою мультимедійної дошки дає дітям змогу порівнювати репродукції відомих майстрів, спостерігати майстер-клас виготовлення певної творчої роботи або поетапне виконання малюнка, здійснювати віртуальну подорож до художнього музею чи картинної галереї. Розуміння та знання творів образотворчого мистецтва українських авторів сприяють розвитку національної свідомості школярів. Діти із задоволенням вивчають репродукції творів українських художників: С. Васильківського, А. Куїнджі, М. Приймаченко, К. Білокур, Т. Шевченка, Г. Нарбута, М. Пимоненка. Через призму любові та гармонії розглядають теми краси світу природи, історичного минулого, традицій рідного краю.
Демонстрація наочного матеріалу за допомогою мультимедійної дошки дає дітям змогу порівнювати репродукції відомих майстрів, спостерігати майстер-клас виготовлення певної творчої роботи або поетапне виконання малюнка, здійснювати віртуальну подорож до художнього музею чи картинної галереї. Розуміння та знання творів образотворчого мистецтва українських авторів сприяють розвитку національної свідомості школярів. Діти із задоволенням вивчають репродукції творів українських художників: С. Васильківського, А. Куїнджі, М. Приймаченко, К. Білокур, Т. Шевченка, Г. Нарбута, М. Пимоненка. Через призму любові та гармонії розглядають теми краси світу природи, історичного минулого, традицій рідного краю.
7.Завершення тренінгу
В заключній частині уроку проводиться презентація і обговорення виконаної роботи. Тут можна застосувати прийом „Авторське крісло” або „Мікрофон”, де учням пропонується підвести своєрідний підсумок, продовживши фразу „Сьогодні я отримав від роботи задоволення, бо...” Завершити урок можна, наприклад, так: „З роботою всі змогли справитись тільки тому, що працювали дружно, злагоджено. Давайте візьмемось за руки і скажемо один одному: „Дякую тобі!”
Таким чином, використання на уроках образотворчого мистецтва тренінгових технологій є дуже ефективним і в поєднанні з традиційними формами роботи забезпечує належний рівень навчальних досягнень школярів. Вони дають змогу позбавитися шаблонів, виховують творчу, цілісну особистість, сприяють формуванню пізнавальних інтересів школярів, їхніх життєвих компетенцій та вихованню національної самосвідомості в полі етнічному культурному середовищі.
Виконання асоціативної кольорової композиції
засобом аплікації
Програма з образотворчого мистецтва, рекомендована Міністерством освіти і науки України ставить за мету художнього виховання засобами образотворчого мистецтва розвиток у дітей високих естетичних ідеалів, формування потреб і здібностей до образотворчого мистецтва в процесі художнього осмислення світу. Одними з головних завдань викладання образотворчого мистецтва с розвиток специфічних для художньо - творчого процесу універсальних якостей особистості як основи для розвитку творчого потенціалу, художньо - творчої уяви, оригінального, нестереотипного асоціативно - творчого мислення та оволодіння художньо - образної мови і виражальними можливостями художніх матеріалів та різних видів художніх технік, що допоможе набувати свободи вираження у творчості.
Програма передбачає як конкретне навчальне завдання практичної роботи розвиток асоціативного мислення, творчої уяви, вміння уявити художній образ у не візуальних видах мистецтва (музика, художнє слово, штучні аромати та ін.) і на цій основі створення власного образу. Серед рекомендованих технік на уроках образотворчого мистецтва досить значне місце посідає аплікація, яка володіє великими навчальними та виховними можливостями. Тому предметом обговорення може бути деяка тема, а саме створення асоціативної кольорової композиції засобом аплікації.
Будь якій практичній роботі з образотворчого мистецтва обов'язково передає сприймання . Естетичне сприймання дійсності здійснюється на всіх практичних заняттях та в позаурочний час. Виконання кожного практичного завдання вимагає від вчителя організації попереднього спостереження об'єктів та явищ навколишнього світу. Навчити школярів бачити і відчувати красу природи, предметів, явищ, трудових процесів, взаємовідносин людей -головне завдання на протязі всього курсу викладання образотворчого мистецтва. Естетичне сприймання дійсності відрізняється від буденного та інших видів сприймання тим, що розвиває здібності не тільки бачити суть і призначення речей, але й відчувати їх естетичні якості, пробуджує і формує емоційне ставлення до естетичних проявів життя - прекрасного і непристойного, звеличеного і низького, комічного і трагічного, розвиває навички оціночної діяльності . Організація естетичного сприймання дійсності може здійснюватись двома шляхами. Найбільш ефективний - організація ціле направленого спостереження предметів і явищ під безпосереднім керівництвом вчителя на уроках зображення з натури, де увага учнів концентрується на край форми і забарвлення, виразності пластики і досконалості пропорцій, на загальній гармонії. Другий шлях - це залучення учнів до самостійного естетичного сприймання дійсності і творів мистецтва в позаурочний час. В цьому випадку для спостереження рекомендуються конкретні об'єкти і явища, з якими школярі зустрічаються вдома, на вулиці, в школі, в природі. Живі попередні спостереження узагальнюються на уроці і закріплюються в практичній діяльності учнів. На уроках образотворчого мистецтва здійснюється також сприймання художніх образів творів образотворчого мистецтва. Увага учнів концентрується на особливостях зображувальних і виражальних засобів художнього образу у відповідності з основною задачею уроку: передача характеру форм, настрою і стану, взаємозв'язок колірного вирішення і основного змісту зображуваного, колориту та ін. При організації сприймання важливе значення має правильний підбір ілюстративного матеріалу. Твори, що демонструються на уроках, повинні бути емоційно виразними , багатими за змістом, вражаючими за своєю внутрішньою насиченістю, педагогічне необхідними у виховному та навчальному плані. Правильна організація сприймання творів мистецтва підвищує ефективність реалізації виховних задач, серед яких провідними є збагачення емоційного і естетичного досвіду учнів, формування здатності сприймати і переживати художньо - образний зміст творів мистецтва.
Одним з найважливіших джерел асоціативних відчуттів людини є природа. З перших днів свого життя людину оточує надзвичайно різнобарвний світ природи з багатим набором кольорів і відтінків. Дитячу увагу приваблює сувора велич гір, простори степів і таємничість лісів, строкатість комах і різноманітне забарвлення птахів. Зима оточує дітей осліплюючим блиском снігу або похмурим сірим небом. Весна, що пробуджує 11,ся, наповнена ніжною зеленню молодих листків, кущів, трави І блакитного неба. В літні дні яскраво світить жовто-помаранчеве сонце, дерева покриваються темно -зеленим листям, навколо літають красиві метелики, стрибають зелені коники. Неповторна золота осінь кольором стиглих хлібів і пожовклим листям, яскравими кетягами горобини і винограду.
Вражають своїми кольорами не тільки пори року, але й час доби: ранок звеселяє прозорими кольорами сонця, що сходить, день - найдивовижнішими візерунками на крилах метеликів, жуків, різноманітними за (юрмою квітами на полях, луках, в лісі, вечір - переливами малинових відтінків сонця, що заходить, ніч - блиском зірок і відображенням місяця в морі, озері, річці, ставкові. Багато радощів приносить людям веселка, яка з'являється після теплого літнього дощу. Різнокольорова дуга, що охоплює небо, викликає захоплення дітей красою природи.
Краса природи діє на емоційний настрій людини, виховує в них добро і співчуття, вчить радіти життю у всіх його проявах. В природі так багато цікавого, захоплюючого, невичерпного, що це завжди викликає у дітей бажання перенести побачене, пережите на папір.
Особливі художні асоціації можуть викликати музику, твори, літературу. Тому емоційним і змістовним доповненням до розкриття теми кожного заняття введення музичного і літературного ряду. Музика і поезія дозволяють школярам їх глибше усвідомити художній образ, який створюється, і більш творчо підійти до виконання завдання. Наприклад, під час прослуховування музичних творів можна донести дітям, що музику також можна передати образотворчими засобами — кольором, лінією, плямою, ритмом кольорових плям та ліній? Є навіть таке слово „кольоромузика". Слухаючи фрагменти музичних творів, треба спробувати відчути їх настрій і передати його певною кольоровою гамою, сполученням і ритмом плям. Можна запропонувати учням намалювати свої кольорові відчуття від слухання улюбленої музики.
Важливе значення для активізації процесу сприймання має встановлення внутрішніх зв'язків художніх образів образотворчого мистецтва, музики, художнього слова. Використання між предметних зв'язків збагачує процес сприймання, дає можливість показати спільність життєвих джерел різних мистецтв, кожне з яких, не дивлячись на специфіку виражальних засобів, по - своєму відгукується на певні життєві явища. Комплексний вплив мистецтв стимулює пробудження емоцій, живих, асоціацій, створює атмосферу емоційного комфорту.
Пoчуття, настрої, отримані під час сприймання дійсності та творів мистецтва треба реалізувати у творчій роботі. Важливо донести до дітей, якими виражальними засобами це можна зробити і коли буде більш доцільним використання саме того засобу.
Колір - один із провідних засобів естетичного виховання і художньо -творчого розвитку учнів. Відчуття його - це саме та якість, яка необхідна людині і в різного виду виробничій діяльності, і в побуті. Тому виховання в дітей культури кольору, неодмінної складової художнього смаку - важливе завдання уроків образотворчого мистецтва. Воно передбачає:
- розвиток кольорової чутливості зору, здатності помічати багатство відтінків навколишнього, гармонію барв, виховання потреби милування природою:
- опанування виражальних можливостей кольору і формування вміння їх застосовувати у творчій роботі для виявлення почуттів, свого ставлення до зображувального. Колірне вирішення знаходиться в тісному зв'язку із змістом творчої роботи, з метою твору. Загальний колірний ряд пов'язаний з образною думкою художника, з тими ідеями і почуттями, які він вклав в свій твір і прагне донести до глядача. Тому пошуки виразності колірного вирішення - необхідна умова роботи над художнім образом, і чим глибше проникнути в характер цих пошуків, тим серйозніше ідейний задум художника.
Художник розмовляє з глядачем не тільки засобами кольору, лінії, характеру оздоблення, але й формою, силуетом предметів. Зробити характеристику цього виражального засобу педагог може на прикладі співставлення геометричних фігур. Аналізуючи форму круга і трикутника, вчитель пояснює, яка, на його думку, геометрична фігура більш плавна, ніжна і добра, а яка різка, колюча, зла. Може бути вибрана й інша пара (ромб і овал). Діти можуть висловити свої судження про характер цих форм. Образні характеристики форм треба давати в порівнянні, а не ізольовано одне від одного.
Створення асоціативної кольорової композиції засобом аплікації має свої особливості. Діти намагаються в живопису, аплікації передати форму і колір побаченої о пережитого. Вчитель повинен пояснити, що на живописних полотнах художники пере дають ті картини які побачили в природі. Їх картини бувають реалістичними за формою і кольором. А в аплікаційних сюжетах, які в більшості виробів декоративного мистецтва, колірні вирішення найчастіше бувають однотонними, умовними, стилізованими. Від поєднання кольорів залежить виразність аплікації. Контрастний колір виділяє основу сюжету аплікації, підкреслює ритмічність композиції. Яскраві, теплі кольори викликають радісний настрій, як сонячні дні влітку, а сірі, тьмяні - холодні кольори, як і похмурі, дощові дні, наводять сум.
Фігури на аплікації можуть бути дещо спрощеними, підкреслюючи тільки характерний профіль, тому колірне поєднання в них грає вирішальну роль. Правильно підібрані колірні поєднання радують людське око, надають людині естетичної насолоди.
Для навчання дітей підбору колірних поєднань слід використовувати різні набори кольорового паперу. Велике значення має вибір фону для виконання аплікацій. Аплікація виходить набагато красивішою, якщо вона наклеюється не на білий папір, а на кольоровий фон. Наприклад, зимові сюжети гарно виходять на синьому, фіолетовому фоні з наклеюванням „снігу" з білого паперу або вати. Літні сюжети краще виконувати на жовтому, салатному, блакитному фоні, а осінні - на сірому.
Аплікація, звичайно, не дає можливості у повному обсязі реалістично передати настрій, відчуття , але з її допомогою художні асоціації більше узагальнюються, концентруються, через це асоціативні кольорові композиції с більш виразними, красномовними, а значить і більш доступними для сприймання. Є ще декілька перевагу створенні композиції засобом аплікації. Щоб вибрані оптимальний варіант колірного вирішення тієї чи іншої композиції, можна не приклеюючи елементів композиції до фону прикладаючи, розглядаючи і підбираючи певні кольори, форми, розміщення, можна вибрати найкраще, найвиразніше поєднання і таким чином, досягти успішного результату.
До того ж аплікація включає способи створення художніх композицій з різноманітних за своїми властивостями і фактурою матеріалів. Кожний матеріал має свої особливості, а, значить, дає можливість більш повно передати асоціації, що утворюються в наслідок сприймання дійсності.
Критерієм творчої обдарованості в мистецтві вважається уміння за допомогою виразових засобів найбільш точно і яскраво передати суть певного образу. Асоціативні відчуття школярів повинні трансформувати образ за допомогою таких виразових засобів, як колір і форма. Цьому найкраще можуть сприяти творчі завдання. В процес виконання поставлених завдань вводяться утруднюючі умови:
Колористична композиційна недостатність, сюжетні і часові обмеження. Перш ніж приступити до виконання поставлених творчих завдань, вчитель проводить ( учнями бесіду на гему „Творчі прийоми і способи виконання творчих завдань". Він розповідає про творчі стратегію аналогізування, комбінування, реконструювання, універсальну стратегію і стратегію випадкових підстановок. При цьому кожну стратегію бажано підкріплювати творами живопису, графіки, декоративно - прикладного мистецтва, мистецтва дизайну. Ось приклади творчих завдань, які можна виконати саме способом аплікації.
Завдання І. Відтворити на аркуші тему „Цирк". Зображення будується тільки з будь - яких геометричних фігур різного кольору. Дозволяється вільно комбінувати їх і розташовувати на аркуші, варіюючи колір, розміри, кількість. Головне - передати атмосферу цирку комбінування фігур і кольорів. Час не обмежується. Мета – з’ясувати наявність творчого підходу до розв'язання поставленого завдання, індивідуальність прийомів і способів Критерієм оцінки будуть оригінальність, уміння оперувати формою і кольором.
Завдання 2. Дано чотири різнокольорові геометричні фігури: Круг, трикутник, квадрат, прямокутник. Зобразити тему „Радість".
Завдання 3. За тим самим принципом тільки з двох фігур створити композицію на тему „Сум".
Завдання 4. Зобразити тему „Зло", використовуючи чотири кольорові геометричні фігури. Час обмежується - 15 хв.
Завдання 5. З чотирьох фігур відтворити у кольорі тему „Добро". Сюжет будується лише з рослин, які трансформуються за допомогою кольору і форм.
Завдання 6. Тільки кольором виразити одну із запропонованих раніше тем - передбачається оперування різними кольорами, підпорядкованими задуму.
Завдання 7. Учням дасться контрастний щодо запропонованої теми аркуш паперу: темний для зображення теми ,,Радість", теплих або яскравих тонів для теми , „Зло” і т.д.
Маніпулюючи різними геометричними фігурами у будь - якій кількості, змінюючи їх розміри і застосовуючи різні кольори, виконати запропоновану роботу.
Чотири фігури обрано невипадково:
Ви предмети об’єктивного світу, а також усі зображення можна спростити до елементарних геометричних форм, тобто геометричні форми є крайньою стилізацією реальних і зображуваних предметів. Тому вони можуть бути візуальними стимулами для створення не обмежуваної кількості образів, оперування ними дає змогу виявити творчі уявлення учнів. Водночас обмеження „все повинно зображуватися лише комбінуванням вказаних фігур" ускладнює розв'язання будь - якого завдання.
Специфіка предмета „Образотворче мистецтво" дозволяє вчителю широко використовувати інтерактивні методи та нестандартні форми організації уроку, які дають змогу підвищити ефективність засвоєння знань, поліпшити контроль над виконанням завдань, викликати у дітей інтерес до навчання.
Для ефективного застосування інтерактивних методик на уроках образотворчого мистецтва педагог повинен старанно планувати свою роботу, щоб:
- дати учням завдання для попередньої підготовки: прочитати,
продумати, виконати самостійні підготовчі завдання, поспостерігати за
явищами природи або довкілля;
на одному занятті можна використовувати один, максимум - два
інтерактивні методи, а неї калейдоскоп;
- дуже важливо провести спокійне глибоке обговорення за підсумками
інтерактивної вправи;
- визначити хронометраж, ролі учасників, підготувати запитання й
можливі відповіді, виробити критерії оцінки ефективності заняття; передбачити різноманітні методи для привернення уваги учнів, налаштувати їх па роботу, підтримання дисципліни. Одним із найбільш сприятливих методів для вироблення художніх асоціацій і втілення їх в аплікативних роботах є побудова асоціативного куща. Цей метод полягає в тому, щоб за короткий проміжок часу учні пригадали та формулювали засвоєні раніше знання з теми, запропонованої вчителем, або, обговорюючи певне явище, подію, передали свої враження у формі певних асоціацій. Дані відповіді у формі коротких тез записують па дошці навколо розглянутого образу чи явища. Результатом є схема -опора, що активізує враження учнів і готує їх до виконання асоціативної композиції.
Асоціативну кольорову композицію засобом аплікації можна виготовити на уроці з учнями 2 класу.
Тема: Передача прагнень, мети за допомогою оздоблення. Оздоблення вітрил і кораблів двох флотів засобом аплікації.
Мета: дати поняття про те, декором художник може передати різноманітні почуття, задуми, бажання, навчити дітей за допомогою кольору оздоблення показувати своє розуміння добра і зла в творчих роботах;
розвивати асоціативне мислення, кольорочутливість ока, творчість;
виховувати естетичний смак, прагнення до добрих вчинків.
Обладнання: програвач, грамзаписи з музикою Н. Римського -Корсакові „Окиян - море синее1', музикою М. Чюрліоніса; таблиці, ілюстрації.
Хід уроку
І. 1. І. Актуалізація опорних знань
- Людині з давніх часів було властиво прагнення вносити красу в предметний світ, що його оточує. Майстер, виготовляючи ту чи іншу річ, завжди намагався зробити її привабливою, Поняття про красу у різних людей було різним, як відрізнялись їх думки, бажання почуття. І так виходило, що виріб майстра передав його прагнення, мету.
(Далі вчитель показує ілюстрації з зображенням різних предметів побуту у вигляді квітів, добрих чи злих птахів і звірів, ілюстрації розглядаються і аналізуються дітьми за допомогою вчителя).
- Значить, художник розмовляє з глядачем не тільки засобами лінії, форми предметів, але й кольором, характером прикрас.
II. Мотивація навчальної діяльності
- Сьогодні ми з вами побуваємо в казковій країні. Будівельників в якості майстрів - кораблів. Давайте уявимо , що в морі зустрілися два флоти - флот добрий царя Салтана, який їде на свято до князя Гвідона, і флот злий -розбійники - пірати. Подумайте чи може у них бути однаковим забарвлення кораблів, оздоблення вітрил ? Адже у цих людей різний настрій і різні почуття. Одні з них пливуть на свято інші - грабіжники. (Вчитель зарані роздає дітям шаблони кораблів і вітрил з однаковими формами, які пізніше мають бути розміщені на двох закріплених на дошці ватманах блакитного кольору).
- Змій чарівник з’їв всі фарби, треба допомогти майстрам відновити і'х. Цим ми сьогодні й займемось.
ІІІ. Формування нових знань
1. Підбір колориту
- Як майстер може передати свое розуміння добра і зла? Сьогодні нам треба допомогти майстру оздоблення показати прагнення різних за характером флотів засобом аплікації.
(Вчитель демонструє три композиції з різнокольорових прямокутників. Одна (руна забарвлена чорно - синьо - фіолетовою гамою, друга - яскравими, соковитими, святковими тонами, третя - пастельними, ніжними, розбіленими кольорами. Завдяки посібнику школярі легко зорієнтуються, яка група кольорів близька за настроєм різним флотам. Потім вчитель демонструє, як і допомогою поєднання теплих і холодних кольорів змінюється їх яскравість і звучання і як при поєднанні темних прямокутників з невеликою за розміром яскравою, чистою плямою зростає напруга у сприйманні, яким грізним стає сяйво цієї плями і всієї композиції в цілому. Із цього випливає, що у кольоровій характеристиці образу велике значення має пропорційне поєднання того чи іншого кольору в загальній кольоровій композиції).
2. Оздоблення вітрил
(Потім вчитель звертається до предметних малюнків, які мають доповнити вже створений глядацький ряд. Діти бачать декоративне зображення сонця, птахів, квітів, страшних тварин і т. д. За допомогою вчителя ці зображення розділяються на дві відповідні групи).
- Значить, мансі ер оздоблення допоможе прикрасити кораблі і вітрила не тільки кольоровою гамою, але й певним орнаментом чи зображенням.
IV. Формування умінь і навичок
Оздоблення вітрил і кораблів двох флотів, які вийшли в море з різними намірами.
(Під час практичної роботи звучить музика Н. Римського - Корсакова „Окиян - морс синєє" і музика М. Чурльоніса)
Клас об’єднується у дві творчі групи. Одні прикрашають кораблі і вітрила злого флоту, інші - доброго, кольором і ритмом посилюють їх образне звучання. В кінці заняття кожна дитина кораблик з вітрилом прикріплює на загальний лист.
V. Підсумок
Роботи аналізуються, обговорюються дітьми. Якщо залишиться час, можна провести гру.
Отже, створення асоціативних кольорових композицій засобом аплікації мають безумовно важливе значення для розвитку художньо - творчої особистості. На таких уроках відбувається естетичне сприймання дійсності, формується вміння бачити, емоційно сприймати та усвідомлювати красу різноманітних явищ і об'єктів діяльності, вміння висловлювати свої думки. Така робота передбачає формування навичок сприймання й оцінки художнього образу у творах образотворчого мистецтва, уявлення про особливості образної мови аплікації, розуміння ролі виражальних засобів у створенні художнього образу. Реалізується один з основних аспектів художньо - творчого розвитку дітей: виражальний, що передбачає посильне створення художнього образу на основі передачі різноманітних якостей і властивостей форми, кольору, простору та композиції. Зміст практичної діяльності орієнтовано на можливість ознайомлення учнів з особливостями виконання аплікацій і доступною технологією створення художнього образу у власних творчих роботах. Важливим також є розвиток оригінального, нестереотипного асоціативне - творчого мислення, художньо - образних якостей здорового сприйняття, кольорочутливості ока, формування відчуття декоративної виразності кольору.
Для того, щоб створення асоціативної кольорової композиції засобом аплікації давало успішні результати, було найбільш вдалим і ефективним, необхідно створити для цього певні передумови.
По - перше, сприймання дійсності та творів мистецтва треба організовувати так, щоб воно максимально сприяло асоціативному мисленню.
По - друге, це взаємозв'язок уроків образотворчого мистецтва з іншими предметами, а особливо музикою, літературою.
По - третє, діти повинні бути добре знайомі з виражальними можливостями форми, кольору, композиції та простору у аплікації, з яких найбільшу увагу слід приділити підбору колориту. Важливим стимулом для створення асоціативної кольорової композиції має бути застосування на уроках творчих завдань та інтерактивних методів роботи. І, звичайно, учні повинні чітко знати особливості виконання кольорових композицій засобом аплікації. А практична робота повинна показати ступінь втілення в житія всіх цих підготовчих заходів, зміст її має бути орієнтований на розвиток художньо - образного мислення й уяву.
Я вважаю, що програма з образотворчого мистецтва для загальноосвітніх шкіл дає можливість в повній мірі реалізувати дану тему на уроках образотворчого мистецтва і таким чином сприяти художньо -творчому розвитку особистості. Реалізація ж даних завдань залежить від ступеню підготовленості педагогічних кадрів та наявності матеріальної бази.
Інтерактивні методи на уроках образотворчого мистецтва
Специфіка предмету „Образотворче мистецтво” дозволяє вчителю широко використовувати інтерактивні методи та нестандартні форми організації уроку, які дають змогу підвищити ефективність засвоєння знань, поліпшити контроль над виконанням завдань, викликати у дітей інтерес до навчання.
Для ефективного застосування інтерактивних методик на уроках образотворчого мистецтва педагог повинен старанно планувати свою роботу, щоб:
– дати учням завдання для попередньої підготовки: прочитати, продумати, виконати самостійні підготовчі завдання, спостерігати за явищами природи або довкілля.
– на одному занятті можна використовувати один, максимум – два інтерактивні методи, а не їх калейдоскоп;
– дуже важливо провести спокійне глибоке обговорення за підсумками інтерактивної вправи;
– визначити хронометраж, ролі учасників, підготувати запитання й можливі відповіді, виробити критерії оцінювання ефективності заняття;
– передбачити різноманітні методи для привернення уваги учнів, на- лаштування їх на роботу, підтримання дисципліни, цьому, зокрема, можуть сприяти різноманітні вправи – розминки, письмовий розподіл ролей у групах тощо.
Починаючи урок, учитель має на меті налаштувати учнів на вивчення тієї чи іншої теми, тому звертається до життєвого досвіду учнів, до знань, набутих на попередніх уроках. На етапі актуалізації опорних знань доцільно використовувати такі методи як „Ланцюжок”, „Пінпонг”, і побудова асоціативного куща, „Так -ні”, використання сигнальних карток.
Розглянемо застосування гри „ Так ні” на уроці з теми „Рельєфна композиція” (5-й кл. „Скульптура”). Вчитель ховає зразок або фото рельєфної композиції і пропонує учням відгадати, про що йтиме мова на уроці, ставлячи запитання, які вимагають від учителя тільки відповідей „так” чи „ні”. Учні можуть ставити такі запитання.
– Це твір живопису (графіки, скульптури ...) ?
– Це об’ємна скульптура?
– Це скульптура на площині ?
– Це рельєф?
Якщо знайдено учнями відповіді, вчитель показує класу зразок і оголошує тему уроку. Цей прийом вчить пов’язувати розрізнені факти, системазувати наявну інформацію, сприяти зміцненню здобутих знань.
Метод побудови асоціативного куща полягає в тому, щоб за короткий проміжок часу учні пригадали та сформулювали засвоєні раніше знання з теми, запропонованої вчителем. Дані відповіді у формі коротких тез записують на дошці навколо розглянутого поняття чи явища. Результатом є схема – опора, що актуалізує знання учнів і готує їх до сприйняття нового матеріалу з нової теми.
У 5 – му класі на уроці з теми „ Походження мистецтва” доцільно використати такий метод як „Експедиція”, заздалегідь утворені учнівські групи отримують маршрути експедиції та матеріали для опрацювання: фото наскельних зображень, матеріали енциклопедій та підручників з мистецтва та історії, статті, карти місця розташування печер.
Навчальний матеріал з теми „Писанкарство” (6- ий клас ) учні сприйматимуть цікавіше, якщо його розглянути у формі подорожі по рідному краю. Учні об’єднуються в групи, спільно опрацьовують один з аспектів досліджуваної проблеми, готують виступи.
1. „Історики” повідомляють про час та умови виникнення писанок.
2. „Народознавці” готують виступ про символіку, обереговість та полі- функціональність писанок.
3. „Краєзнавці” розповідають про особливості розпису писанок різних регіонів України.
4. „Кольорознавці” розповідають про значення кольорів у писанкарстві.
5. „Знавці технік розпису” повідомляють інформацію про класифікацію писанок залежно від техніки виконання розпису.
6. „Мистецтвознавці” ознайомлюють із легендами та піснями про писанки.
Оформлення опрацьованих матеріалів може бути виконане учнями у вигляді домашніх проектів, які об’єднуються в довідник або брошуру „Українська писанка ”.
„Прес - конференція” – це рольова імітаційна гра. Для проведення уроку в формі прес – конференції потрібно поділити клас на групу „консультантів” (заздалегідь підготовлених учнів) та „репортерів” (учнів, які готують питання з даної теми з метою отримання необхідної інформації).
Використати цей метод можна під час пояснення питання композиції.
„Консультанти” опрацьовують матеріал:
1. Види композиції + приклади художніх творів.
2. Схема аналізу.
„Репортери” ставлять свої запитання з метою отримання від „консультантів” якнайповнішої інформації.
„Репортери” в ході уроку складають наукові статті, що розкривають питання композиції.
Завдання для всіх учнів: створити абстрактні композиції з геометричних фігур (набори); робота в парах.
На уроках , що містять такий вид діяльності як сприйняття творів мистецтва, ефективне використання методу „Мікрофон”. Такий спосіб вираження своїх думок дає змогу сказати щось швидко, визначити щось головне, виступати по черзі.
Вирішення завдання перевірки та зміцнення знань пов’язане з використанням таких методів: „Навчаючи вчуся”, „Акваріум”, метод проектів, „Аукціон”, „Образна структурна модель”. Контрольні уроки мають теж чималий спектр – конкурси, змагання, багатоетапні естафети.
Підвищення
фахової майстерності вчителя
як шлях до якісної освіти
Виховання підростаючого покоління, підготовка його до життя в найширшому розумінні – одне з найважливіших завдань школи. Успішне розв’язання цього завдання залежить від учителя. Народний учитель – творець духовного світу юної особистості, довірена особа суспільства, якому воно ввіряє найдорожче, найцінніше – дітей.
Сучасна педагогіка має потребу у висококваліфікованих спеціалістах, які здатні творчо підходити до організації навчально-виховного процесу та досягати високих якісних результатів. Виконати покладену на нього місію вчитель зможе лише в тому випадку, якщо буде постійно збагачуватися науковими знаннями, педагогічними вміннями, буде вдосконалювати свою особистість.
Загальновідомо, що в системі організації навчального процесу, як правило, основна увага приділяється змісту та пошуку раціональних організаційних форм і методів навчання й виховання, хоча практика доводить інше: головне – не сам метод чи форма, а їхній інструментарій, уміння вчителя поєднати їх з вимогами і можливостями учнів.
Мобільність і динамізм процесу навчання в післядипломній освіті потребує застосування переважно методів активного навчання: лекції-діалогу, розв’язування виробничих завдань, тренінгів, аналізу ситуацій, обміну досвідом, науково-практичних конференцій тощо. За таких умов розвиток професійних умінь педагога буде ефективнішим, учитель зможе навчати учнів та сформувати в них спеціальні знання та образотворчі вміння.
Протягом століть удосконалювалась система набуття художньо-професійної майстерності. Тому прийоми і методика навчання вчителів базуються на міцній основі академічної художньої школи з послідовним осягненням законів майстерності. Постає япроблема6 як передати ці знання учням?
Педагогічна майстерність учителя образотворчого мистецтва нерозривно пов’язана з практичними вміннями в художній діяльності. Учителі образотворчого мистецтва мають уміти послідовно будувати зображення на площині, здійснювати настанови учня м на будь-якому етапі зображення з натури, а також осмислювати та розкривати зміст навчальних завдань на кожному етапі виконання малюнка. Як наголошують фахівці, учитель образотворчого мистецтва має стимулювати художню творчість учнів. Формування творчих умінь учителя вимагає розробки і застосування практичних завдань, виконання яких веде до набуття творчих навичок і удосконалення методики викладання предмету.
Педагог повинен постійно працювати над собою, вдосконалювати та розвивати практичні уміння та навички.
Готовність учителя до професійної рефлексії успішно формується під час тренінгів, які все частіше використовуються для розвитку здібностей до навчання або оволодіння будь-яким складним видом діяльності, зокрема рефлексивними діями. Тренінг як форма навчально-виховного процесу характеризується проблемним, дискусійним характером, спрямованим на усвідомлення сутності й структури своєї діяльності. При цьому суттєво змінюється напрям руху професійного мислення:засади художньо-педагогічної майстерності не постулюються, а народжуються у свідомості завдяки творчим зусиллям фахівця в ситуації постійного дослідницького підходу…Серед традиційних форм підготовки вчителів (лекцій, семінарів, лабораторних і практичних занять) набуває дедалі більшого поширення така перспективна форма, як тренінг. Він є складовою частиною практики, спрямованої на розвиток здібностей, отже, відповідає завданням удосконалення педагогічної майстерності.
Професійна діяльність учителів мистецьких дисциплін будується на засадах самопізнання, самоактуалізації, саморозвитку, розуміння себе як суб’єкта художньо-естетичного спілкування, сприйняття художніх явищ як феномену власної свідомості. Цей і мистецьких дисциплін, передбачених навчальни
РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДIБН0СТЕЙ УЧНIВ
НА УРОКАХ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА
Творча дiяльнiстъ полягає в отриманні нових результатiв, а творча особистість - це особистість, яка здатна генерувати оригінальні ідеї, робити відкриття, здійснювати винаходи.Р. Штернберг зазначав: «Творчiстъ — це здатчiсть виконувати роботу, яка одночасно є новаторською (тобто оригiнальною) i вiдповiдною (тобто корисною, відповідною вимогам завдання) Результати дяльностi творчої особистостi мають художню, наукову, соцiальну чи технiчну ціннiсть, викликають емоцiйне захоплення.
У Вікіпедії подане таке визначення творчостi:
«Творчiсть — це діяльнiстъ людини, спрямована на створення якісно нових, невідомих ранiше духовних або матерiальних цiнностей. Необхiдними компонентами творчостi є фантія, уява, психiчний змiст якої втілюється у створеннi образу кінцевого продукту (результату творчостi) .
Сучаснi дослiдники творчості вважають, що особистіснi чинники є визначальними в досягненнi творчих результатiв. На думку Айзенка, риса «креативнiстъ» пов’язана з творчими досягненнями через особистiстъ, оскільки саме особистiсть є механiзмом реалiзації творчих здiбностей у творчiй дiяльностi. Творча особистістъ — це особистiстъ, у якої поєднуються внутрiшня потреба творити iз розумінням суті справи, знаннями та вмiннями, відповiдною обдарованістю. Творча ссобистiсть завжди характеризується високим рівнем креативностi, яскраво вираженими особистісними якостями i здiбностями, якi сприяють успiшнiй професiйній дяльностi. Тобто, це людина. яка має нетрадицiйне, самостiйне мислення, багатий духовний світ, створює щось нове, оригінальне.
«Творчість, — писав В. Сухомлинський, — починається там, де інтелектуальнi й естетичнi багатства, засвоєні, здобуті раніше, стають засобом пiзнання, освоєння, перетворення свiту. При цьому людська особистість немовби зливається з своїм духовним надбанням. Творчiсть не приходить до дітей з якогось натхнення. Творчостi треба вчити»
Творчі здiбностi, або креативнiстъ— це здатнiсть дивуватися i пiзнавати, вмiння знаходити рiшення в нестандартних ситуаціях, це спрямованiсть на відкриття нового .
Розвиток творчих здiбностей необхiдно розпочинати з раннiх рокiв, враховуючи нахили дитини. Чим ранiше починається розвиток здiбностей, талантiв, тим бiльше шансiв на їх розкриття. У дитячому вiцi учень бiльше здібний до творчостi, ніж у зрiлому, тому що на нього не впливають рiзноманітнi стереотипи.
Використання образотворчого мистецтва як засобу розвитку творчості особистостi було предметом досліджень сучасних педагогiв і методистiв Л. Фесенко, Т. Рублi, І. Демченко, Т. Руденко ,які наголошували на необхiдностi збагачення дитини цiнними духовно-художніми враженнями, розвитку її художнiх здiбностей, сприяння творчiй самореалiзації..
Щоб сформувати творчу особистість засобами образотворчого мистецтва в умовах загальноосвітнього навчального закладу, потрібно створити педагогiчні умови для розвитку творчих здiбностей кожного дня, задоволення його художнiх iнтересів і потреб. Такими педагогiчними умовами є: сприятливий мiкроклімат на уроках, посилення мотивації творчої діяльності, урахування психологiчних особливостей кожного учня, ефективна органiзацiя та керування дiяльнiстю дітей, доцiльне використання якісного наочного матерiалу, інтеграцiя знань, наявнiстъ кабінету образотворчого мистецтва, залучення до гурткової роботи.
Одне з головних завдань учителя на уроцi — створити в класі творчу атмосферу. Це, насамперед, заохочення до пiзнання, повага до дитини та підтримування її прагнення до творчостi, уникання несхвальних оцiнок творчих ідей учнів і знаходження слів, що стимулюють творчість.
Значну роль у розвитку творчих здiбностей учнiв на уроках образотворчого мистецтва вiдіграє наявнiсть пізнавальних мотивів у школярів та їхня активнiсть.
Сформувати в учня мотиваційну сферу — означає виробити в нього систему цінностей, виховати потребу в набуттi нових знань, розкрити особистiсну значущiсть навчання, коли учень усвiдомлює, як навчання допоможе йому визначити своє мiсце в життi. Проблемнi ситуації стимулюють пізнавальну мотивацію, сприяють подоланню психологічного бар’єру, спричиненого минулим досвідом, ведуть до виникнення нових пізнавальних потреб. З цією метою доречно застосовувати методи стимулювання мотивації навчальної діяльностi, а саме: навчальнi дискусії, пiзнавальнi ігри, створення ситуацiй новизни у процесі викладу навчального матерiалу з опорою на життєвий досвiд учнів; метод заохочення та ін. З метою зацiкавлення учнiв мистецтвом та заохочення до творчостi потрібно проводити екскурсії на природу, виставки дитячих робіт, мiсцевих художникiв та народних умільців, місцеві музеї та здійснювати віртуальні подорожі до музеїв світу.
Для врахування психологiчних особливостей кожного учня вчителю потрібно співпрацюват зi шкільним психологом, разом вивчати й виявляти індивдуальнi особливості вихованців, проводити педагогічнi спостереження, бесiди, анкетування, тестування.
Розвиток творчих здібностей школярів неможливий без ефективної організації та керування дiяльнiстю дітей. Для цього треба правильно підiбрати методи та форми роботи з учнями; систему вправ, завдань, опорних карток; художнi технiки, що розвивають спостережливість, уяву, фантазiю, асоціативнообразне мислення. Так, наприклад, використання креативних методів навчання (метод придумування чи метод «Якби.. .», метод «мозкового штурму); когнiтивних методiв навчання (перевтілення, змiстовного бачення, образного бачення, досліджень, гіпотез); системи знань, що утворенi шляхом трансформації методiв навчання до рiвня форм навчання (метод проектiв), якi спонукають учнів до активної творчої дiяльності, дають змогу підвищити ефективнiсть уроку, розвивають вмiння висловлювати власну думку.
Провiдною дiяльністю в молодшому шкільному вiцi є гра. Тому на уроках образотворчого мистецтва з учнями початкових класів доречно застосовувати ігрові ситуацiї та ігри для поступового залучення їх до більш «Художник Олiвець», «Незнайко», «Гарбузовi родичi», «Прикрась ялинку» (iнсценізацiя); ігровi ситуацiї: «Розбитий глечик», «Край, де я хотiв би побувати», « Фантазери» тощо. Будь-яке завдання, подане в ігровій формi, дозволяє не лише швидко повторити, закрiпити чи систематизувати знання, а й завжди викликає у дітей зацікавлення та спонукає до дiяльності. Тому доречно складати та розв’язувати ребуси, кросворди, чайнворди, криптограми, проводити художньоконструктивнi ігри («Фабрика іграшки»). iнтелектуальнi ігри (вiкторини, КВК), сюжетнорольові ігри (інсценізація, пантоміма).
Розвитку творчих здібностей сприяє пiдбiр тематики завдань, що пропонуються для практичної роботи («6уква-образ, «Клоун» та iн.); використання нетрадицiйних художніх технiк та матерiалiв зображення, які є доступним для дітей i дають їм можливості для експериментування, пошуку образiв, сміливих втiлень на папері незвичайних фантазій, вражень, думок. Таке малювання приваблює дітей бiльш легкими способами виконання, якісними результатами, швидкими темпами роботи. Розвитку творчих здiбностей також сприяє використання виражальних засобiв рiзних видiв образотворчого мистецтва, якi урiзноманітнюютъ прийоми роботи, стають цiкавими у вирішеннi навчальних завдань (виконання тонового рішення натюрморту за допомогою крапочок, контрастних або нюансних кольорiв, неіснуючої тварини за допомогою графічного зображення різних фактур i т. і.); розвиток умiння висловлювати власнi думки (використання iнтерактивних методiв, проблемно-діалогiчного спiлкування та органiзацiя роботи за картиною).
Сприймання та iнтерпретація веорiв мистецтва формує в учня образне й узагальнене сприйняття світу, усвдомлення власного мiсця в ньому, розширює кругозiр, розвиває художні здібностi, збагачує словниковий запас, розвиває комунiкативні вмiння. Під час проведення бесіди за картиною, наприклад, за пейзажем, можливi такі запитання:
- Яка пора року? Чому саме ця?
- Якого кольору небо? Чому?
- Якого кольору листя? стовбур дерева? Чому?
- Якого кольору земля? рiчка? Чому?
- Що на першому плані картини зобразив художник?
- Що художник зобразив на другому планi?
- Як ви думаете, яку назву художник мiг дати картинi?
Якщо це натюрморт, то можливі такi запитання:
- Що зображено?
- Якої форми даний предмет?
- Яку геометричну фiгуру нагадує форма предмета?
- Якого він кольору?
- Якi предмети зо6ражені на першому плані?
- Якi предмети зображенi на другому планi?
- Як ви думаєте, яку назву художник мiг дати картинi?
Якщо це жанрова картина, то можливi такі запитання:
- Яка подiя вiдтворена на картинi?
- Що дає можливість так думати?
- Як ви думаєте яку назву художник міг дати картині?
У класі можна створити картинну галерею з репродукцiями для бесід, доречно змiнювати залежно від пори року, теми уроку тощо. 3алучення учнiв до навчально-творчої дiяльностi багато в чому залежить вiд наочно-методичного забезпечення уроку. Важлива роль належить педагогiчному малюнку. Використання його під час пояснення навчального матеріалу дає можливiсть методично вирішувати завдання художнього навчання школярів, за короткий промiжок часу найбільш повно розкрити закономiрностi основ образотворчої грамоти.
Загальновідомо, що наймiцнiше запам’ятовується iнформація, сприйнята декількома органами чуття людини. Тому на уроках бажано використовувати опорні таблиці, карти, мультимедiйне обладнання, де задіянi зоровi й слухові рецептори. Це сприяє підвищенню емоцiйної насиченості уроку. Використання літературних та музичних творiв створює творчу атмосферу, сприяє iнтеграції знань. Щоб музика на уроцi образотворчого мистецтва виконала свою роль, слiд навчити сприймати та переживати її зміст. Наприклад, вивчаючи в 6-му класi історичний жанр, можна запропонувати учням прослухати «Запорізький марш Є. Адамцевича, потім првести аналіз-інтерпретацiю iлюстрацій до повiстi «Тарас Бульба» А. Бубнова порвняти цi два твори.
Важливо, щоб в загальноосвітньому закладi був відповiдно оснащений кабiнет образотворчого мистецтва — цілеспрямовано організоване середовище, де створенi всi необхіднi умови для формування iндивiдуальних творчих можливостей учня. Вiн має бути оснащений правильно пiдібраними навчальними таблицями; ілюстрацiями картин художників; портретами видатних художників свiту, України, рiдного краю; технічними засобами (комп’ютер, вiдеопроектор); змінними подiумами для демонстрації постановок, стiйками з поличками для розташування натурних об’єктiв; освiтлювальними приладами; стендами для виставок; шафами чи спецiальними стелажами для збирання наочностi, технiчних засобiв навчання, натурного методичного фонду, учнівських робіт, методичної літератури, таблиць, дисків з навчальними програмами з предмета, музичними творами, відеофільмами. Піклуючись про оснащеність кабінету образотворчого мистецтва, вчитель повинен залучати учнiв до цiєї роботи, що створює умови для бiльш глибокого вивчення образотворчого мистецтва. Тiльки так буде забезпечено високий рівень викладання.
Гуртковi заняття є логiчним продовженням уроку. Важливо пiдтримувати зв’язки між темами, що вивчаються на уроках образотворчого мистецтва і в гуртку. Дітям можна запропонувати роботу над проектами, наприклад, «Дари осені», «Лісові чарiвницi», «Архітектура мого мiста» , «Майстерня графіка», «Майстерня живописця» тощо. За допомогою програми МS Роwег Рoint учні створюють комп’ютерну презентацію, що підсилює результати їхньої дiяльностi над проектом. Крiм того, вони готують статтю до шкільної газети, яка мiстить цікаву інформацію з даної теми. Робота над проектами дає можливiсть учителю інтегрувати матеріал за тематикою з образотворчого мистецтва, літератури, музики, iсторії тощо.
Розвитку творчих здiбностей учнiв на уроках образотворчого мистецтва та в гуртку сприяє робота з рiзними нетрадиційними художнiми технiками: ниткографія, ляпкографiя, гратографiя, клейовий малюнок, акватипiя, монотипiя, аерографiя, бульбашкографiя, живопис по манці, малювання кольоровими восковими олівцями та аквареллю, малювання гумкою по фону, що пiдготовлений простим олівцем, малювання кольоровою парафіновою свiчкою та аквареллю, друкування природних форм з графiчним доопрацюванням тощо.
Окрему увагу слід придiляти iндивiдуальнiй роботi з обдарованими дітьми за індивiдуальним планом, спрямованим на поглиблення, розширення та вдосконалення знань, умінь, навичок. Активній творчiй дяльностi сприяє залучення дітей до участi в конкурсах.
Результати тестувань показують, що завдяки створенню вищезазначених педагогiчних умов, зростає рівень знань учнів, вдосконалюються вмiння і навички. Анкетування учнiв, проведенi шкільним психологом з метою вивчення мотивів навчання, показали, що змiни в мотивацiйнiй сферi найвиразніше спостерігалися в тих дітей, якi мали високі показники якостi знань. Показником результативностi навчання є участь учнів у міжнародних, всеукраїнських i міських фестивалях, конкурсах.
Отже, створюючи вiдповiдні педагогічнi умови розвитку творчих здiбностей учнів, ми тим самим даємо можливiсть дитинi повірити в себе, вiдчути себе митцем, творчою особистiстю.
План роботи
з обдарованими дітьми
на 2013-2014 н. р.
вчителя образотворчого мистецтва та художньої культури Нетудихатки Наталії Олексіївни
№
з/п
|
Зміст роботи
|
Строки виконання
|
Примітки
|
1
2
3
4
|
Анкетування учнів. Опитування з приводу бажання поглибено вивчати образотворче мистецтво та художню культуру, брати участь у роботі МАН
Проведення бесід з батьками обдарованих дітей
Установча конференція з учнями на предмет написання науково-дослідницьких робіт
Складання графіка додаткових занять за бажанням учнів
|
вересень
| |
5
6
7
8
9
|
Ознайомлення з теоретичною базою підготовки роботи до участі в конкурсі МАН
Індивідуальні консультації з питань збору теоретичного матеріалу до участі в конкурсі МАН
Індивідуальні консультації з питань збору польового матеріалу до участі в конкурсі МАН
Систематизація і узагальнення зібраних матеріалів
Індивідуальні консультації учнів щодо участі у районному конкурсі дитячого малюнка «Наша мрія – вода чиста, земля красива»
|
жовтень
| |
11
12
|
Індивідуальні консультації з питань роботи над темою досліджень, оформлення наукових робіт, підготовка необхідної документації
Індивідуальні консультації учнів щодо участі у виставці дитячих плакатів «Спасибі – ні!»
|
листопад
| |
13
14
15
16
17
18
|
Участь в інструктивно-методичній нараді з оформлення учнівських наукових робіт
Ознайомлення з Положенням прпо конкурс-захист науково-дослідницьких робіт учнів
Допомога учням у створенні презентацій науково-дослідницьких робіт
Підготовка дітей до написання контрольної роботи та захисту дослідницької роботи на районному етапі конкурсу МАН
Аналіз результатів якості знань учнів з образотворчого мистецтва та художньої культури
Індивідуальні консультації учнів щодо участі у виставці зимових композицій «Замість ялинки – новорічний букет»
|
грудень
| |
19
20
21
|
Аналіз написання контрольної роботи та захисту дослідницької роботи на районному етапі конкурсу МАН
Індивідуальні консультації з питань підготовки учнів до написання контрольних робіт та захисту науково-дослідницьких робіт на обласному етапі конкурсу МАН
Індивідуальні консультації учнів щодо участі в конкурсі на кращу витинанку «Зимові візерунки»
|
січень
| |
22
23
|
Робота з батьками обдарованих дітей, індивідуальні бесіди, консультації
Індивідуальні консультації учнів щодо участі в конкурсі дитячого малюнка «Природа очима дітей»
|
лютий
| |
24
25
26
27
28
|
Аналіз результатів участі в конкурсі науково-дослідницьких робіт МАН
Внесення змін в подальшу роботу над науково-дослідницькими проектами
Розгляд перспектив планування роботи з обдарованими дітьми
Предметний тиждень з образотворчого мистецтва та художньої культури
Індивідуальні консультації учнів щодо участі у виставці-конкурсі традиційного народного мистецтва і художніх промислів «Барви Слобожанщини»
|
березень
| |
29
30
31
|
Підготовка звіту про роботу із здібними та обдарованими учнями
Індивідуальні консультації учнів щодо участі учнів в «SОS-вернісажі»
Індивідуальні консультації учнів щодо участі учнів у конкурсі малюнків «Природа – наш дім»
|
квітень
| |
32
33
|
Індивідуальні консультації учнів щодо участі у виставці малюнків «А вже весна»
Підбиття підсумків роботи з обдарованими учнями за 2013-2014 н. р.
|
травень
|
План роботи з обдарованими дітьми
вчителя Різуненківського НВК
Нетудихатки Наталії Олексіївни
на 2014-2015 н. р.
№
з/п
|
Зміст роботи
|
Термін виконання
|
Примітки
|
1
|
Мікродослідження (тестування) «Обдарована дитина». Уточнення списків Банку здібних та обдарованих учнів
|
вересень
| |
2
|
Аналіз результатів стартового моніторингу якості знань з базових предметів
|
вересень
| |
3
|
Установчі семінари учнів – членів МАН
|
вересень
| |
4
|
Робота з батьками здібних та обдарованих учнів. Поради батькам, які прагнуть розвивати здібності своїх дітей
|
жовтень
| |
5
|
Шкільні предметні олімпіади та їх аналіз
|
жовтень
| |
6
|
Індивідуально-групові заняття з переможцями І етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад та учасниками МАН
|
жовтень
| |
7
|
Участь у конкурсі творчих робіт «Моя Баьківщина – Україна»
|
жовтень
| |
8
|
Участь у виставці малюнків «Чарівна осінь»
|
жовтень
| |
9
|
Участь у виставці дитячого малюнка „Наша мрія – вода чиста, земля красива”
|
жовтень
| |
10
|
Теоретичний конкурс МАН, підготовча робота з учасниками районних олімпіад
|
листопад
| |
11
|
Участь у районних олімпіадах
|
листопад
| |
12
|
Участь у виставці дитячих плакатів „Спасибі - ні”
|
листопад
| |
13
|
Аналіз підсумків ІІ етапу предметних олімпіад
|
грудень
| |
14
|
Виступ членів МАН в районному турі захисту робіт
|
грудень
| |
15
|
Зустріч з батьками обдарованих дітей
|
грудень
| |
16
|
Участь у виставці зимових композицій „Замість ялинки – новорічний букет”
|
грудень
| |
17
|
Надання консультацій учням щодо захисту робіт в обласному конкурсі МАН
|
січень
| |
18
|
Участь у виставці малюнків „Зимонька - зима”
|
січень
| |
19
|
Підготовка учнів до написання контрольних робіт
|
січень
| |
20
|
Виступ членів МАН в обласному турі захисту робіт
|
січень
| |
21
|
Участь у конкурсі на кращу витинанку „Зимові узори”
|
січень
| |
22
|
Виступ членів МАН в обласному турі захисту робіт
|
лютий
| |
23
|
Предметний тиждень з образотворчого мистецтва та художньої культури
|
березень
| |
24
|
Участь в конкурсі дитячого малюнка „ Природа очима дітей ”
|
березень
| |
25
|
Участь у виставці дитячих виробів „Подарунок для мами”
|
березень
| |
26
|
Участь у виставці «Великодня писанка»
|
квітень
| |
27
|
Участь у конкурсі малюнків «Природа - наш дім»
|
квітень
| |
28
|
Аналіз виступу членів МАН в обласному турі захисту робіт
|
травень
| |
29
|
Підбиття підсумків роботи
|
травень
|
Руханки
Покажи стрибок нам свій!
Скаче жабенятко —
Ква-ква-ква!
Плаває качатко —
Кря-кря-кря!
Плига цапенятко —
Ме-ме-ме!
А за ним ягнятко —
Бе-бе-бе!
Весело змагаються.
Спортом всі займаються.
Щоб струнким ти зріс і сильним —
Навчись обруча крутити,
Легко, спритно і красиво
Вправи з ним щодня робити.
Ось червоний, жовтий, білий,
Хочеш — синього бери.
Рухи вправо, рухи вліво
Разом з нами повтори!
«Соняшник»
На сонечко я схожий ,
І сонце я люблю ,
До сонця повертаю
Голівоньку свою.
Стою стрункий, високий, в зелених шатах я.
І золотом убрана
І золотом убрана
Голівонька моя.
Ой ти рання бджілко,
Рано в полі літала?
Рано в полі літала!
Розцвіт-траву рвала,
У пучечки в'язала,
Ще й віночок звивала!
А звивши віночок,
Та пішла в таночок.
Та пішла в таночок
У вишневий садочок
Я малюю зайчика
Для вас — раз. ( рухи руками перед собою).
це у нього, бачите,
Голова - Два. (Руками показують на голову).
Це у нього вуха Догори — три. (Спрямовують руки до вух).
Це стирчить у нього хвіст
Сірий — чотири. (Повертають тулуб праворуч, ліворуч).
Це очиці весело горять — п'ять. (Прикладають руки до очей).
Зубками морквинку їсть — шість. (Імітують жування моркви).
Шубка тепла, хутряна
На нім — сім. (Плещуть в долоні).
Ніжки довгі, щоб гасав
Він лісом — вісім. (Підскакують на місці).
Ще довкола посаджу дерева
Я — дев'ять. (Садять дерево, притоптують ямку).
І хай сонце сяє з піднебесся — десять. (Піднімаються навшпиньки).
Два прихлопи, (Плескання в долоні).
Три притопи, (Притопи, руки на пояс).
На носок,
(Виконання руху «колупаночщ
однією ногою, потім другою).
(Виконання руху «колупаночщ
однією ногою, потім другою).
На каблучок.
Руку вліво, (Руку піднімають вперед, долонею назовні).
Руку вправо,
Ми танцюєм козачок. (Нахил тулуба з напівприсіданням вліво-вправо, 4 рази).
Раз — присядем, (На «раз» — присідають, руки на поясі, на слово «присядем» стають в основну стійку).
Два — присядем,
Настрій гарний. (Пружинисто спинаються навшпиньки, з круговим обертанням рук донизу — всередину).
Покружляли, (Повертаються на 360°, руки на поясі).
Повертілись, (Напівприсідання з поворотом вліво, руки на пояс, ноги разом і одразу вправо).
І тихенько всі усілись.
(Глибоке присідання, голову на груди, руки вниз)
(Глибоке присідання, голову на груди, руки вниз)
Повз по лісі їжачок,
В нього шубка з голочок.
Ніс багато грушечок,
Аж болів йому бочок.
Раз! Два! Три! Чотири! П'ять !
Зупинився спочивать.
Піклувався їжачок
Про маленьких діточок.
Чарівних, непосидючих,
Дуже милих та колючих.
Десять! Дев'ять!
Вісім! Сім!
Грушечки ці ніс він їм.
Хмарка сонечко закрила,
Слізки дрібнії зронила.
Ми ті слізки пошуаєм,
У травиці позбираєм.
Пострибаєм, як зайчата,
Політаєм, як пташата,
Потанцюємо ще трішки,
Щоб спочили ручки, ніжки.
Всі веселі? От чудово!
А тепер до праці знову.
А в нашого Омелечка
Невеличка сімеєчка.
Тільки він та вона,
Та старий та стара,
Та Іван та Степан,
Та Василь та Панас,
Та той хлопець, що в нас,
Та дві дівки косаті,
Та два парубки вусаті,
Та дві Христі в намисті,
Та дві ляльки в колисці.
Боже ж, скільки нас!
Ой, ходила курочка по двору
Та водила курочка дітвору.
А то все курчаточка ще й малі,
Отакі завбільшечки від землі.
Пролунав шкільний дзвінок
Починається урок.
Ось і ви часу не с гайте –
Працювати починайте.
Щоб урок пройшов не марно,
Треба сісти рівно, гарно,
Й не базікать на уроках,
Мов папуга чи сорока.
Всі за парти мии сідаєм,
До роботи приступаєм,
Щоб помилок уникати,
Треба пильність розвивати.
Любі діти, добрий день!
Зичу праці і пісень.
А ще, друзі, всім бажаю
Сил, натхнення на весь день.
Добрий день, добрий день!
Дякуєм за побажання.
На урок берем з собою
Знання, навички й старання.
Стій, друже, зупинись,
Ти у класі не крутись,
Дзвоник кличе всіх за парти
Знання та вміння здобувати.
Вправи для очей
- Уявіть, на носі сидить муха, погляньте на неї.
- „Тік – так” – показати очима, як працює годинник.
- „День - ніч (сильно заплющити і відкрити).
Вправи для шиї
Нахили голову: вправо – вліво, вперед - назад, кругові оберти голови.
Сьогодні ми побуваємо на арені цирку. Ось цією чарівною паличкою я перетворю вас всіх на циркових артистів. Починаєм наш парад.
- На арені акробати! (Ходьба чітким кроком)
- На арені дресировані мавпи (Ходьба з почерговим підніманням рук)
- ...дресировані коні (з високим підніманням колін)
- ...дресировані поні (біг, потім звичайна ходьба)
- „Жонглери” (імітація)
- „Силачі” (руки в сторони, зігнути в ліктях)
- „Фокусники” (доторкнутися руками до пальців ніг – навпаки)
- „Гімнасти” (стрибки на ногах)
Виростем великими (стати навшпиньки, руки вгору),
Яблук нарвемо (імітація),
У плетені кошики
Ми їх складемо.
Трава низенька – низенька,
Дерева високі - високі.
Вітер дерева колише – гойдає,
То вправо, то вліво нахиляє,
То вперед, то назад,
То вниз пригинає.
Птахи летять – відлітають.
Раз – підняти руки вгору.
Два – нагнутися додолу.
Не згинайте, діти, ноги,
Як торкаєтесь підлоги.
Три, чотири – прямо стати,
Будем знову починати.
Потім разом всі присядем
І за парти тихо сядем.
Пальчикові вправи „Драбинка”
Поставити долоні рук одна навпроти іншої, пальці розчеплені. Пальчики по черзі торкаються пучечками – мізинчик (раз) і т.д. Йшли по драбинці вгору. Тепер ідуть вниз.
Руки за голову ставимо сміло.
І повертаємось вправо, вліво,
Двічі наліво, двічі направо,
Зробимо, діти, чітко цю вправу.
Двічі наліво, двічі направо –
Будемо мати гарну поставу.
Хто це, хто це так втомився
І на парту похилився?
Треба дружно всім нам встати,
Фізкультпаузу почати.
Руки вгору, руки вниз.
На сусіда подивись.
Руки вгору, руки в боки,
А тоді чотири скоки.
Руки за голову ставимо сміло
І повертаємось вправо, вліво,
Двічі наліво, двічі направо,
Зробимо, діти, чітко цю вправу.
Двічі наліво, двічі направо –
Будемо мати гарну поставу.
Травичка низенька – низенька,
Дерева високі – високі.
Їх вітер колише, гойдає,
Ліворуч, праворуч хитає,
Вперед і назад вигинає...
У вирій птахи відлітають...
А учні за парти сідають.
1, 2, 3, 4.
3, 4, 1, 2.
Розболілась голова.
Треба трішки відпочити,
Щоб нового ще навчитись.
Підтягнулися,
Присіли,
Пострибали,
Знову сіли.
Вийшла пауза мала,
До роботи нам пора.
1, 2, 3, 4, 5.
Час прийшов нам спочивать.
То ж піднімем руки вгору,
Ніби глянемо на зорі,
А тепер всі руки в боки,
Як зайчата – скоки-скоки!
10, 9, 8, 7,
час за парти сісти всім.
По секрету вам скажу
З фізкультурою дружу!
Вмію гарно підтягатись,
Низько – низько нахилятись,
В різні боки повернуся,
Розім’ятись я не проти...
І скоріше до роботи.
Ми стомилися всі трішки,
Хай спочинуть ручки – ніжки.
Ми стомились вже сидіти,
Хочем трішки походити,
Зазирнути у віконце,
Потягнутися до сонця,
Наче м’ячик, пострибати...
Й знову будем працювати.
Трішки ми попрацювали,
Наші сили підупали.
Отже, слід нам відпочити –
Знову сили відновити.
Руки вгору, руки вбоки,
Кілька зробимо підскоків,
Руки вгору – політаймо.
До роботи знов сідаймо.
Виправляємо хребет,
Лікті зводимо вперед.
Мов метелики, злітаєм:
Крильця зводим – розправляєм.
Починаєм присідати,
Руки вгору підіймати.
Відпочили? Досить грати –
Починаєм працювати.
Руки вгору підіймаєм,
Потім дружно опускаєм,
І долоньками скоріше
Плещем, плещем веселіше.
Знову руки піднімаєм,
Ну а потім опускаєм,
Черевичками скоріше
Дружно тупаєм гучніше.
Збіг урок наш, як коротка мить
(Дуже швидко в праці час біжить
Ще попереду у нас багато кроків,
І цікавих і важких уроків.
Нумо, славні малюки,
Станьте струнко, мов грибки.
Руки вгору піднімайте,
Ними добре помахайте,
Головою покрутіть,
Ніжками потупотіть,
Навкруг себе повертайтесь,
Не лінуйтеся, старайтесь.
Стало легко й добре враз,
До роботи знову час.
Хто це, хто це так втомився
І на парту похилився?
Треба дружно всім нам встати,
Фізкультпаузу почати.
Руки вгору, руки вниз.
На сусіда подивись.
Руки вгору, руки в боки,
А тоді чотири скоки.
Для розвитку м’язів пальців рук
1) пальчики борються (поставити подушечки пальців лівої на пальці правої і по черзі натискати);
2) гра на фортепіано;
3) „віяло” ( по черзі всі пальці склались в кулак і навпаки)
Раз! Два! Три! Чотири! П'ять!
Час прийшов нам спочивать.
Тож піднімем руки вгору,
Ніби глянемо на зорі.
А тепер всі руки в боки,
Як зайчата — скоки-скоки!
Десять! Дев'ять! Вісім! Сім!
Час за столи нам усім.
Бігало вранці ясне сонце,
Зазирнуло у віконце.
Ми до нього потяглись
за промінчики взялися
Будем дружно присідати,
Сонечко розвеселяти.
Встали-сіли, встали-сіли.
Бачте, як розвеселили.
Стало сонце танцювати,
Нас до танцю припрошати.
Нумо разом, нумо всі
Потанцюймо по росі.
Сірий котик міцно спав,
Навіть пісню не співав.
Та нарешті він проснувся
І довкола озирнувся.
Став смачненько потягатись
Та чистенько умиватись.
Порозчісував він вуса
Довгі-довгі, русі-русі.
Зуби й кігті нагострив
Й до комірчини побрів.
Буде мишку полювати
І добро оберігати.
Й ми, як котик, відпочили,
Щоб зміцніли наші сили.
Хмарка сонечко закрила,
Слізки срібнії зронила.
Ми ті слізки пошукаєм,
У травичці позбираєм.
Пострибаєм, як зайчата.
Політаєм, як пташата.
Потанцюємо ще трішки,
Щоб спочили ручки, ніжки.
Всі веселі? От чудово!
А тепер до праці знову.
Проти сонця на горбочку
Випинаються дубочки.
Свіжий вітер повіва,
Міцне гілля нагина.
Комментариев нет:
Отправить комментарий