Конспекти уроків

5 клас

Стилізація засобом квілінгу. Колективне виконання композиції «Моя квітуча Україна»

Мета: ознайомитись з поняттям «стилізація», з розмаїттям її проявів та функціональним значенням, сформувати вміння виконувати елементи квілінгу та поєднувати їх в образи-квіти;

Розвивати образне мислення, творчу уяву, дрібну моторику рук;

Виховувати естетичний смак, бажання отримувати естетичну насолоду від оздоблених речей, патріотичні почуття.

Завдання: під час заняття учнi повиннi засвоїти поняття «стилізація», навчитись трансформувати природні образи в декоративні; оволодіти найпростішими елементами техніки «квілінг» та навчитись застосовувати їх в оздобленні.

Форма проведення: тренiнг

Обладнання i матерiали: бейджики, стікери у формі квітів, аркуш паперу формату АЗ, малюнки квітів; олiвцi, фломастери, маркери, кольорові смужки двостороннього паперу для квілінгу, зубочистки, ножиці, клей, лінійки з круглими отворами; картки з фото метеликів, жуків, плакати «Сонечко», «Віночок побажань», «Квітуча моя Україна», квітка-скринька для побажань, ноутбук, проектор.

Хід тренінгу

1. Вправа «Знайомство»

Кожному учневi пропонується назвати своє iм’я (перед цим написати його на бейджику в зручній формі) та продовжити фразу «Якби я був дизайнером, то я б...»

2. Вправа «Правила групи»

На промiнчиках учасники пишуть правила, яких вони пропонують дотримуватись пiд час тренiнгу. Презентацiя правил, оформлення плакату «Сонечко».

- Якщо ми виконуватимемо ці правила, наше сонечко завжди усміхатиметься.

3. Вправа «Очiкування»

На стiкерах (у виглядi квiток) учасники пишуть свої очiкування вiд тренiнгу i прикрiплюють на плакат «Віночок побажань»

4. Повiдомлення теми та мети тренiнгу

- Які речі вам більше до вподоби: оздоблені чи ні? Чому?

- А тепер уявiть собi, що всi предмети навколо нас сірі, без прикрас та візерунків. Яка одноманiтна, похмура i незвичайна картина виходить! Виявляється, як багато в нашому життi означає декоративне оздоблення! Тема нашого заняття присвячена саме тому, як зробити навколишній світ цікавішим та привабливішим. Сьогодні ми познайомимось з поняттями «стилізація», «квілінг», навчимося перетворювати природні форми в декоративні.

5. Інформаційне повідомлення. Презентація «Стилізація. Квілінг»

Проблемне запитання

- Для чого потрібна стилізація?

б. Творча вправа

- Спробуйте стилізувати природні форми в декоративні, придумавши свій малюнок.

7. Вправа «Асоціації»

к – крутити, красиво

в – витончено, виразно

і - інтерес, ініціатива

л - любо

і – інтрига, індивідуальність

н – неперевершено, ніжний

г – гарно, гармонія

8. Руханка «Квітка»

- Уявіть, що ви – квітка, яка маленьким росточком пробивається із землі, ось вона росте, тягнеться до сонечка, формується бутон, який розпускається, квітка розквітає.

9. Демонстративна робота вчителя (показ послідовності виконання базових форм квілінгу)

10. Робота в групах

Мета: стилізувати квіти за допомогою квілінгу

А) Об’єднання в 7 груп (за малюнками квітів)

Б) завдання групам: опрацювати інформаційне повідомлення про квітку – символ України, стилізувати цю квітку за допомогою квілінгу

В) Презентацiя виробів та інформації групами.

- Квіти давайте розмістимо на карті нашої Батьківщини. Погляньте, яка вона красива! В наших руках зробити її ще квітучішою, ще багатшою.

11. Розповідь легенди «Пихатий мандарин»

Колись давно у стародавньому Китаї жив розумний, але надзвичайно пихатй мандарин (державний урядовець). Цілийдень він тільки те й робив, що приміряв дороге вбрання і вихвалявся перед підданими своїм розумом. Так минали дні за днями, роки за роками. .. Аж ось країну облетіла звістка, що неподалік оселився чернець, розумніший за мандарина.Мандарин страшенно розлютився, але не виказав цього ні жестом ні словом.

Задумав він оголосити поєдинок і відстояти славу наймудрішого нечесним способом: «Візьму я в руки метелика, сховаю його за спиною і запитаю, що у мене в руках – живе чи мертве? Якщо чернець скаже, що живе, я роздушу метелика, а якщо мертве – я випущу його».

Ось настав день поєдинку. У пишній залі зібралося багато людей, усім кортіло побачити змагання найрозумніших людей у світі. Мандарин сидів на високому троні, тримав за спиною метелика і з нетерпінням чекав приходу ченця. Аж ось двері зали відчинилися, і до зали увійшов невеликий худорлявий чоловік. Він підійшов, привітався і сказав, що готовий відповісти на будь-яке запитання. Тоді пихатий мандарин сказав: «Скажи-но мені, що я тримаю в руках – живе чи мертве?».

Мудрець усміхнувся й відповів: «УСЕ В ТВОЇХ РУКАХ!». Збентежений мандарин випустив метелика з рук, і той полетів, радісно тріпочучи крильцями.

- Який висновок можна зробити?

- Все в наших руках. Тільки ми самі можемо прикрасити, оздобити наше життя. В наших силах зробити нашу країну багатою, успішною.

12. Пiдбиття пiдсумкiв

- Повернiмося до наших очiкувань. Чи справдилися вони? Якщо так, то нехай вони вплетуться у віночок. Подивіться, як гарно переплелися квіти у віночку. Хотілося, щоб і ми також об’єднались і міцно тримались одне за одного задля загальної справи.

13. Зворотний зв’язок. Вправа «Мікрофон»

Учасники тренiнгу по черзi висловлюють свої враження.

14. Прощання

Вправа «Вiночок побажань».

В мене в руках квітка, вона незвичайна, бо має невеликий секрет – маленьку скриньку, в яку ми помістимо наші побажання один одному. (Хочу побажати кожному з нас, щоб творчі починання були завжди вдалими і щоб поруч завжди були надійні друзі, готові прийти на допомогу).

А тепер давайте візьмемося за руки і разом скажемо: «Хай сьогодні нам щастить! Хай нам завтра пощастить! Хай щастить нам завжди! Успіху нам!»

Петриківський розпис. Виконання декоративної композиції «Зимова пташка»

Мета уроку: сформувати поняття про декоративне поєднання декору, форми і кольору в декоративних композиціях;

розвивати вміння розпізнавати та порівнювати предмети з різним декором, орнаментом та призначенням, створювати декоративну композицію;

виховувати естетичний смак, творчість.

Тип уроку: комбінований з елементами тренінгу.

Обладнання для вчителя: шаблони геометричних фігур, репродукції декоративно – сюжетних композицій.

Обладнання для учнів: альбом, фарби (акварель, гуаш).

Хід уроку

1. Знайомство.

Кожен учень говорить: „У мене є такі речі, оздоблені візерунками...”

2. Проблемне питання.

–Які вам речі подобаються більше: ті, що оздоблені якимись малюнками, чи навпаки?

3. Мозковий штурм.

– Які асоціації викликає у вас поняття „декоративно-ужиткове мистецтво”?

4. Інформаційне повідомлення.

–Декоративно-сюжетні композиції мають особливий світ художніх образів. Міфологічні, казкові та фантастичні істоти, а іноді й реальні персонажі вирізняються яскравістю і святковістю кольорів та своїм розміщенням у композиції. Стилізація форми людей, а також тварин і рослин підкреслює загадковість світу – баченого та уявного. Навіть краєвид у вигляді орнаментів і візерунків сприймається, як застигла казка.

Візитною карткою нашої країни став петриківський декоративний

розпис. На весь світ прославили її неперевершені майстри Петриківки. Петриківськими чарівницями називали Тетяну Пату, Надію Білоконь, Ірину Пилипенко. Твори їхні – безпосередній відгук на неповторну за багатством, красою та щедрістю природу. Тому від барвистої в’язі орнаменту петриківського розпису віє ароматом трав, ягід та квітів, роздольних степів нашого рідного краю. З блискучої плеяди учнів Тетяни Пати, яка була

чудовим педагогом, найбільш послідовними у збагаченні традицій

цього виду народної творчості стали заслужені майстри України Федір Панко та Василь Соколенко. Сучасна Петриківка може пишатися цілими творчими

династіями, в яких старовинним народним мистецтвом займаються усі члени родини від малого до старого.

Декоративне мистецтво перетворює звичайну річ на витвір мистецтва, а іноді ще й надає їй символічного значення.

Композиція в декоративно-ужитковому мистецтві часто зумовлена формою відповідних предметів. Так, композиція на тарілі створюється на основі круга і може мати центр з орнаментом по краю, бути симетричною або асиметричною. Композиція в квадраті може будуватися так само, але обов’язково повторювати його форму.

–Чому для круглих форм більш прийнятні орнаменти, які можна продовжувати безкінечно („меандр”, „хвиля”, „бігунець”), або будь-який рослинний або нестатичний зооморфний орнамент (рибка, пташка)?

5. Робота в групах (виконання практичного завдання).

а) об’єднання в групи (за шаблонами геометричних фігур: коло, квадрат, трикутник, прямокутник);

б) завдання – створити сюжетну композицію „Зимова пташка” в заданій формі.

Птахи – то символи людських душ. На рушниках, де вишивалось родинне дерево життя, птахів зображували фантастичними істотами, розміщували їх біля кореня, на середині стовбура та у вітті з обох боків дерева, що символізувало міцність та незнищенність роду.

6. Підсумки.

Виставка дитячих робіт, обговорення.

– Які роботи мають найбільш вдале поєднання декору, форми і кольору?

Зображення предметів циліндричної форми, подібних до кулі, та складної форми. Глина, обпалена гончарем

Мета: закріплення знань про особливості українського національного посуду шляхом аналогії з російськими та порівняння зі східним (грузинським, середньоазіатським, індійським та іншим) посудом, розробка виразного силуету, формування поняття про образність як умову виразності форми: аналогія з фігурою людини, зв’язок зі світом відчуттів (суворий, вишуканий, стрункий, граціозний, важкий);

розвиток уміння розробляти силуетну форму декором з використанням українських національних мотивів;

виховання в кращих українських національних традиціях.

Тип уроку: комбінований з елементами тренінгу

Обладнання для вчителя: ілюстрація з зображенням керамічного посуду українських народних промислів, таблиці з зображенням різних видів посуду, плакат з послідовністю ліплення глечика, макітри;

Для дітей: пластилін чи глина, посудина з водою, дощечка, стеки, ганчірка.

Техніка виконання: ліплення з глини, пластиліну

Хід уроку

І. Мозковий штурм.

–– Що називають керамікою?

ІІ. Проблемне запитання

–– Який верстат використовують для ліплення посуду?

–– Хто такий гончар?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

–– У ролі гончарів побуваємо сьогодні і ми з вами.

ІV. Формування нових знань

1. Інтерактивна презентація

–– Глина – це будівельний матеріал. З неї колись будували хати – мазанки, а зараз вона йде на виготовлення цегли, яку випалюють у великих печах на цегляних заводах.

Глина – це простий, буденний матеріал, коли він потрапляє в руки майстра. Ці руки видобувають із глини вічну красу. Святою землицею споконвіку звуть наші гончарі глину, бо з неї можна творити дива.

У розкопках давньої української культури знайдено ліпні фігурки людей, тварин, розписаний посуд. З давніх – давен люди користувалися глиняним посудом. Воду тримали в глиняних виробах, водянках на три- п’ять відер. Кухлі також були глиняні. Молоко зберігали у глечиках.

А ще глина допомагає людям і тваринам позбутися своїх хвороб. Багато хто з вас влітку пас корову. І коли ви її пасли біля річки, то могли спостерігати, що худоба любить пити каламутну воду з калюжі чи попід берегом річки, де знаходиться глинище.

Глинище – це те місце, з якого беруть глину. Чому ж корови не п’ють чистенької водички з річки? А тому що вода, на глині настояна, смачніша й корисніша для тварин. У ній є кальцій та інші потрібні для організму речовини. Хто виріс у селі, той пам’ятає, що в дитинстві хотілося полизати язиком щойно вимазану глиною піч, яка, висихаючи, приємно пахла.

А запитайте у гончарів, чи хворіють вони коли-небудь, хоч все життя возяться з холодною і мокрою глиною? І ці майстри дадуть вам відповідь, що не хворіють. Вода, настояна на глині, має лікувальні властивості і може вилікувати не одну хворобу.

Отже, не випадково наші предки користувались виключно глиняним посудом. Борщ і кашу варили ось у таких горнятках у печі.

2. Повідомлення учнів (метод «Навчаючи вчуся»)

а) Опішнянська кераміка

–– Кожний народний промисел виробляє речі, які відзначаються своєрідною формою та традиційними оздобленням. На Україні розвивається кілька центрів виробництва керамічного посуду. Серед них село Опішня Полтавської області. Опішнянські майстри славляться виготовленням і оздобленням різноманітного посуду, дитячих іграшок – глиняних коників, півників, козликів – і використовують для розпису здебільшого елементи рослинного світу. Характерну рису декоративно- побутового посуду (глечиків, мисок, куманців, барилець) становлять технічна досконалість роботи, вишукана форма, гармонійні пропорції. Світло- жовтий колір візерунка, виконаний природнім кольором глини на червоно- коричневому, білому або зеленому фоні, посилений контрастами голубого, темно – коричневого, яскраво-зеленого, синього або чорного і политий прозорою паливою,- ось своєрідні ознаки, що виділяють мистецтво опішнянських майстрів.

б) Косівська кераміка

–– Різноманітна орнаментація прикарпатської народної кераміки відзначається високою декоративністю і органічним поєднанням усіх елементів з формою виробів та їх призначенням. У керамічному розписі прикарпатські майстри використовують мотив «вазона», виноградні грона, багатопелюсткові троянди, які часто поєднуються із сюжетними композиціями на побутові теми (гончар за кругом, пастух зі стадом та ін.) У рослинні або геометричні розписи народні майстри вводять зображення птахів, тварин, півня, оленя, коня.

3.Побудова асоціативного куща

–– Які ви знаєте види українського народного керамічного посуду?

4.Маленькі оповідки про посуд (робота в групах)

Проблемне запитання: Яке значення має форма посуду у створенні певного образу?

А) об’єднання в групи (за назвами українського посуду);

Б) завдання: створити і презентувати образ посуду.

Ці симпатичні глиняні горщики називають «двійнятами», адже вони цілком однакові, наче брати, яких міцно з’єднало кільце. «Двійнята» круглі, товстенькі, мають опуклі боки і широке денце. У них носять їжу в поле.

Осінь – пора збирання врожаю. З яблук, груш, слив роблять смачні соки, інші напої. Їх можна зберігати в круглих посудинах, що подібні до бубликів на ніжках із шийками та носиками – куманцях і квасниках. Куманець міцний, дуже виразний за формою – нагадуєстатечну курочку. А квасник з високою кришечкою і носиком скидається на хвалькуватого півника.

А ось грузинські глечики. В одного вишукана об’ємна форма плавно переходить у тонке високе горличко; ручка тонка, химерно вигнута. Він трохи подібний до стрункої дівчини з вірша. Зачерпнула красуня глек води із струмка й до житла, що під небом, несе на плечі … Стан дівочий стрункий та велична хода – красень- глек так подібний фігурі . В іншого глечика широка частина має овальну форму, що трохи звужується донизу; тонка коротка шийка сильно розширюється до верху. Загальний силует величний і сповнений гідності. Здається, ніби це юнак – горець у широкій бурці, кремезний, сильний і мужній. Спекотного дня приємно випити холодного молока. Його добре зберігати в таких глиняних дзбанках. Вони мають просту форму: кулеподібну основу, кільцеву ніжку, циліндричну шийку. Можливо, вони схожі на двох різних чоловіків? Обидва спочатку ніби чимось зацікавилися. Потім один войовничо взявся в боки, тоді як другий байдуже знизав плечима й відвернувся.

Роздивившись давньогрецькі посудини – келіф і кілик, - неважко уявити одну з них в образі гори, на вершині якого от-от спалахне олімпійський вогонь, іншу ж – стадіону, на якому проводяться спортивні змагання.

5. Постановка практичного завдання

–– формувати посудину з цілого шматка глини чи пластиліну: скачати проміжну кулеподібну чи циліндричну форму;

–– пальцями виліплювати виріб, надаючи йому потрібної форми; ширшу частину формувати круговими рухами пальців обох рук, вужчу – вичавлювати пальцем або вибирати стекою;

–– ручку ліпити окремо, якомога міцніше потім з’єднати з основною формою;

–– поставити виріб на підставку і , обертаючи, оглянути його з усіх боків, щоб перевірити правильність геометричної форми;

–– декорувати посуд подряпуванням, вдосконалюванням чи відтискуванням.

V. Формування умінь та навичок

(Учні виконують практичну роботу. Вчитель допомагає учням, в яких виникли проблеми в процесі вирішення домашнього завдання, слідкує за дотриманням в чистоті робочих місці).

V. Підсумок

–– Назвіть народні промисли, де займаються виготовленням керамічних виробів.

–– Які існують види українського посуду?

(Вчитель аналізує та оцінює завершені роботи учнів, вказує на недоліки, виділяє найбільш вдалі роботи).

VІ. Завершення уроку

- Продовжити фразу „Сьогодні я отримав від роботи задоволення, бо...”

Повітряна перспектива. Виконання пейзажної композиції за враженням „Настрій осінньої природи” (вільний розпис тканини)

Мета: ознайомлення з особливостями техніки вільного розпису тканини, поширити знання про жанр пейзажу, вчити уточнювати деталі зображення за допомогою фломастерів, селевих ручок, розширити поняття про гармонію кольорів і теплу кольорову гаму, розвивати спостережливість, асоціативно – образне мислення, удосконалювати навички утворення похідних складових кольорів змішуванням фарб на палітрі , виховувати любов до природи рідного краю, естетичний смак.

Тип уроку: Комбінований

Техніка виконання: вільний розпис на тканині (акварель), графічне доопрацювання.

Обладнання: для вчителя – репродукції картин видатних художників із зображенням осінньої природи: С.Купріянов „Золота осінь”, І. Левітан „Осінь. Сокольники”, Ромадін „ Село Хмелівка”, С.Смольський „Космач . осінь ”, картини Івана Малиша, навчальні таблиці, „Види розпису тканини”, аудіозапис – попурі мелодій, роздавальний матеріал – картки „Пам’ятка художника”, для учнів – акварельні фарби, підрамник з тканиною, склянка з водою, пензлі, папір для палітри, простий олівець, фломастери, гелеві ручки, гумка, серветка.

Хід уроку

І. Знайомство

- Продовжити фразу «Я люблю природу…»

ІІ.Побудова асоціативного куща

- Діти, які асоціації викликає слово „пейзаж"?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

–– Сьогодні ми будемо створювати композицію на тему „Настрій осінньої природи”, тобто безпосередньо будемо працювати над пейзажем, і познайомимось з новою технікою – розпис тканини.

ІV. Формування нових знань

–– Ця техніка відома людям багато тисячоліть. Про її виникнення та види вам повідомлять однокласники.

1. Повідомлення учнів

1- ий. Декоративне оформлення тканин відоме з давніх часів. Ще за кілька тисячоліть до нашої ери єгиптяни, греки, араби, жителі острова Ява та народи інших країн уміли виготовляти, фарбувати та розписувати тканину.

2-ий Люди прагнули прикрасити власне житло, оздобити одяг, створити художні полотна, які б відображали неповторну красу рідної землі. На прекрасних полотнах митці зображували дивні квіти, чарівних птахів, фантастичних тварин, надзвичайні пейзажі, демонструючи майстерність та різноманітність виконавчих (або художніх) технік.

3-ий Велику кількість орнаментів, якими прикрашались тканини, можна звести до трьох груп:

1) геометричні;

2) рослинні

3) рослинні впереміш із зображенням фігур тварин, птахів та іншими мотивами.

2. Розповідь учителя

–– Протягом віків розпис тканин удосконалювався та збагачувався, але індивідуальний розпис не втрачав своєї художньої цінності. Ось чому й сьогодні він удосконалюється та досягає світового визнання.

Розписувати можна лляні, бавовняні, шерстяні та шовкові тканини. А розфарбовують їх аніліновими та звичайними акварельними фарбами.

Щоб запобігти розтіканню фарб у процесі розпису, слід тканину прогрунтувати, тобто змочити. Для цього готують розчин:

В 1л гарячої води додають 4- 5г желатину. Існує інший спосіб ґрунтовки: 1ст. л. солі розчиняють у склянці води й цією сумішшю змочують тканину. Коли тканина стане сухою, її можна розписувати. Із найбільш відомими розписами тканини вас познайомлять однокласники.

3.Повідомлення учнів

4 – ий Холодний батик. По контуру малюнка наноситься спеціальна суміш, яка називається резервом. Це робиться для того, щоб один колір не затікав в інший.

5-ий Гарячий батик. Тканина поетапно опускається від світлого кольору до темнішого в фарбувальну суміш, а місця, на яких був віск, лишаються не- зафарбованими.

6-ий Техніка вощення. Контурний малюнок виконується воском, а потім розфарбовується.

7-ий Вільний розпис тканини . Малюнок виконується на звичайній сухій або вогкій тканині, часто доповнюється графічними деталями.

4.Робота з таблицями

–– Учитель демонструє види розпису тканини за допомогою навчальних таблиць

–– Саме в техніці вільного розпису ми й будемо працювати

–– Добігає останніх днів осіння пора

5.Метод навіювання

Як намалювати,

Осене барвиста,

Як намалювати

твоє миле листя?

Як сказати водам,

Щоби зашуміли?

Щоби гуси дикі

знов загелкотіли?

Щоби ніжні птахи

Ще не відлітали

і крапельки літа

ще не забирали ...

(Мирослава Антонович)

–– А яка вона – осінь?

6.Вправа «Встав слово»

(Один учень називає слово, яке стосується осінньої пори, другий – додає прикметник).

- У зелені коси дерев вплелися золотисті стрічки. Повітря прозоре й свіже. Дерева скидають на землю позолочене сонцем листя. А який чудовий ліс восени! Розфарбувала його осінь жовтими, червоними, багряними кольорами.

7.Аналіз репродукцій картин

–– Зверніть увагу, як передають стан осінньої природи, її красу художники

(учитель демонструє репродукцію картини)

–– Який колорит картин?

–– Які кольори переважають на передньому плані?

–– В яких кольорах виконано задній план, небо?

–– Чим відрізняється зображення предметів на головному плані?

–– Який настрій картини ? Якими засобами його передано?

8.Вправа «Вивчаємо рідний край»

- А зараз я хочу показати вам картини нашого земляка, художника, нині, на жаль, покійного Івана Малиша. Він дуже любив малювати куточки рідної природи. На цих картинах є і річка Коломак, і ставок, і ліс. Погляньте з якою любов’ю, теплом художник змальовує рідні краєвиди. Я хочу, щоб ви хвилиночку помилувались цими чудовими полотнами і задумались над своїм ставленням до неньки – природи.

–– Які почуття, думки виникли у вас? Які висновки ви зробили для себе ?

9.Робота над пам’яткою

–– Вільний розпис тканини має свої особливості. Давайте проаналізуємо пам’ятку художника.

Пам’ятка художника

1.Починати працювати фарбами слід лише тоді, коли виконаний малюнок олівцем на тканині.

2. Спочатку треба вимальовувати великі частини, а вже потім, коли трішки підсохне – дрібні деталі.

3. Якщо взяти дуже багато води, а мало фарби, то зображення розтечеться, і навпаки, зображення буде чітким, коли фарби більше, а води менше.

V.Формування умінь та навичок.

1. Демонстрація вчителем поетапного виконання вільного розпису тканини.

2. Практична робота учнів.

–– Красу осінньої природи звеличували у своїх творах не тільки художники, поети, а й композитори. Попурі з мелодій відомих німецьких, італійських, австрійських композиторів допоможе вам проникнутись настроєм осінньої пори і передати його в своїх роботах.

(Під час практичної роботи вчитель спостерігає за роботою учнів, робить зауваження, допомагає їм, стимулює їх роботу, стежить за дисципліною та культурою праці на уроці, виділяє кращі роботи).

VІ. Підсумок (Прийом «Авторське Крісло»)

VІІ. Завершення уроку (Вправа «Подарунок»)

- Подумайте, кому ви б хотіли подарувати свій малюнок, і поясніть, чому.

Повітряна перспектива. Виконання пейзажної композиції за враженням „На далекій півночі” або „В спекотній пустелі”

Мета: сформувати вміння передавати кольорове розмаїття навколишнього середовища, контрастні та нюансні кольори природних форм (птахів, тварин) і створювати образи природних форм, використовуючи кольоровий контраст, нюанс;

розвивати творчі здібності;

виховувати любов, бережливе ставлення до природного середовища.

Тип уроку: комбінований з елементами тренінгу.

Обладнання для вчителя: плакати „Тварини і птахи півночі і півдня”, краєвиди півночі і півдня, фізична карта світу, фізична карта України.

Обладнання для учнів: альбом, фарби.

Хід уроку

1.Знайомство. Мотивація навчальної діяльності.

Продовжити фразу: „Якби мені довелось вибрати місце для проживання, то я хотів би жити...”

2. Мозковий штурм.

- Які асоціації викликає у вас слово „пустеля”?

3.Робота в групах.

а) об’єднання в дві групи: спека-холод;

б) виконання вправи:

- Пустелі можуть бути не тільки жаркими, спекотними, а й холодними. Такі знаходяться на далекій півночі і на далекому півдні – в приполюсних зонах.

1 група - відбирає з відеоряду тварин ті, що живуть у зоні вічного холоду;

2 група – ті , що живуть у жарких пустелях.

в) презентація групами виконаної роботи:

- Показати на фізичній карті світу, де знаходяться різні види пустель.

- Яка кольорова гама для них властива?

4. Інформаційне повідомлення. Презентація з застосуванням зображення краєвидів півночі і півдня.

Природа планети, де ми живемо, надзвичайно різноманітна: височенні гори Гімалаїв, вогненні вулкани, розжарене повітря пустелі, льодовики Гренландії, айсберги Антарктиди.

На Землі постійно відбуваються процеси руйнування і творення. У природі все тісно взаємопов’язано. І людина, яка сама є частиною природи, також пов’язана з довкіллям – землею, річками, повітрям та всіма істотами, що живуть навкруги. На жаль, у наші дні майже немає таких тварин, яким не загрожувало б вимирання з вини людей.

Втручання людини в життя природи неможливо зупинити, Але всім нам треба прагнути до того, щоб не завдати їй шкоди, щоб вона якомога менше потерпала від нашого втручання. А для цього треба любити природу, знати тварин, що живуть на нашій планеті поруч і одночасно з нами, їхні звички і спосіб життя. Знати, щоб зберегти і захистити.

Зверніть увагу на фотоілюстрації і малюнки про життя людини, тварин в різних видах пустель. Рослинність пустель досить своєрідна і залежить від типу пустелі, особливостей клімату і наявності вологи. По-перше, рослинність ніколи не утворює суцільного покриву. По-друге, в пустелі немає ні лісів, ні підлісків, ні трави, а у великих чагарників немає листя. Тваринний світ пустель різноманітний. У свіх жарких пустелях світу живуть гризуни, газелі, антилопи, гірські козли, барани.

– Покажіть на фізичній карті світу пустелі субтропічні – Сахара, пустелі Австралії, Індостану тощо і полярні – Антарктиди, Гренландії, узбережжя й острови Арктики. У пустелях Австралії можна побачити стада кенгуру. В азіатських пустелях живуть хижаки – вовки, шакали, лисиці тощо, в африканських – крім того, гепарди, гієни, пуми, в австралійських – дикі собаки дінго. Верблюд чудово пристосований до життя в пустелі, це дуже витривала тварина. У всіх пустелях багато птахів, комах, ящірок, змій тощо. Цікавість людей до пустельних земель не згасала ніколи.

- Чи є пустелі в Україні? Насправді є. Це знамениті Олешківські піски.

Антарктида – ця крижана країна – упродовж тривалого часу була загадкою для людей. Сувора природа, важкопрохідні загати з криги в морях, що омивають материк, високі крижані бар’єри – усе це сприяло її ізоляції від зовнішнього світу. Вражає суворість клімату Антарктиди. На її території – світовий полюс холоду. На невеликих площах, вільних від льоду, рослинність представлена тільки мохами та лишайниками. Центральна частина материка – льодова пустеля, в повному значенні цього слова. Чайки, альбатроси, баклани, буревісники, пінгвіни займають увесь материк. Найбільш типовими птахами вважаються пінгвіни. Тільки народжені пташенята збираються в „дитячі садки”. Матері годують їх принесеною в дзьобі рибою. Рятуючись від різкого вітру і морозу, пінгвінята утворюють щільну юрбу, всередині якої тепло, і вона постійно немов рухається: замерзлі птахи зовні пробираються всередину і там відігріваються за спинами своїх товаришів. Ссавці – тюлені, морські леви – гарні плавці та пірнальщики, які ловлять свою здобич під водою. Білі ведмеді мешкають у районах вічних льодів Арктики, де вони полюють і вирощують дітей. Північні олені живуть в арктичних частинах Європи, Азії і Північної Америки. Вони дуже добре пристосовані до життя в суворих умовах. У них широкі копита, тому вони вільно пересуваються по снігу. Оленячі та собачі запряжки до недавнього часу були єдиним засобом пересування на півночі. Тваринний світ дуже цікавий і різноманітний за формою і кольором.

5.Практична робота за алгоритмом:

1) продумати сюжет;

2) вибрати точку зору і визначити формат аркуша паперу;

3) розташувати предмети та об’єкти на площині зображення;

4) визначити лінію горизонту;

5) визначити, що буде на 1, 2, 3 планах;

6) виділити композиційний центр (розташування образів, масштаб);

7) покрити локальним кольором фон, враховуючи повітряну перспективу;

8) виконати кольором постаті тварин, птахів та інші образи;

9) деталізувати, виділити 1-й план;

10) проробити 2-й план;

11) зробити самоаналіз сюжетної композиції

6. Презентація і захист робіт.

(Учні захищають свої роботи, використовуючи прийом „Авторське крісло”)

Ілюстрація

Мета: ознайомити учнів з ілюстрацією, роботою художників-ілюстраторів, головними засобами виразності в ілюстраціях;

Розвивати вміння насолоджуватися спогляданням ілюстрацій, аналізувати їх, активізувати творчу ініціативу учнів, формувати естетичні почуття, смак, творчі здібності;

Виховувати дбайливе ставлення та любов до книги, повагу до роботи художника-ілюстратора, любов до української книги.

Тип уроку: комбінований з елементами тренінгу.

Обладнання: презентація «Книжкова ілюстрація», відеоряд графічних робіт, схеми-замальовки різних тварин.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

1. Побажання успіху

- Сьогодні на уроці образотворчого мистецтва ми працюватимемо разом. Тому я розраховую на вашу підтримку і допомогу. Кожному з вас хочу побажати на цьому уроці бути:

У – успішним

С – самовпевненим

П – працьовитим

І – інформованим

Х – хоробрим

У – уважним

Інакше кажучи, я бажаю вам успіху!

2. Повторення правил

- Давайте пригадаємо правила, за якими ми працюємо в колективі. Які з них знадобляться нам сьогодні?

3. Вправа «Асоціації»

- Зверніть увагу на серію композицій, що наведені на дошці, і дайте відповідь на запитання:

- Який вид образотворчого мистецтва представлено?

- Я думаю, ви помітили, що до творів графіки належить будь-яка друкована продукція: листівки, плакати, грошові знаки, марки тощо.

4. Розгадування кросворду

- Пропоную вам відгадати зашифровані поняття з курсу образотворчого мистецтва та прочитати основне слово, якому присвячено урок.

1. Живописне зображення Бога або святих, що є предметом релігійного поклоніння.

2. Прозора фарба, що легко розчиняється водою.

3. Зображення групи неживих предметів.

4. Вид образотворчого мистецтва, що відтворює предмети та явища за допомогою фарб.

5. Твір живопису, виконаний фарбами на полотні, папері, дошці.

6. Зображення людини або групи людей у живописі, графіці, скульптурі.

7. Зображення природи, міст, архітектурних споруд.

8. Дерев’яний інструмент для малювання.

9. Найменш освітлені ділянки на картині, малюнку.

10. Риска, вузька смужка на будь-якій поверхні.

- Яке слово можна прочитати по вертикалі?

- Як ви вважаєте, якою буде тема уроку?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

- Тема уроку «Ілюстрація». Для досягнення успіху вам необхідно сформулювати завдання уроку. Це може зробити кожний з вас. Використовуючи формулу, давайте з’ясуємо мету уроку.

- «Після цього уроку я зможу:

Пояснити…

Створити…

Набути навички роботи…»

- Ми з’ясували, чого хочемо досягнути, але необхідно відповісти ще на такі питання: для чого це нам потрібно і навіщо ми вивчатимемо цю тему.

- Де це нам знадобиться в житті?

- Оцінювання вашої діяльності на уроці відбуватиметься за двома показниками: само оцінювання та оцінювання іншими учнями вашої роботи.

Очікування

- Що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?

ІІІ. Формування нових знань

1. Знайомство

- Сьогодні на урок ви принесли свої улюблені книги. Скажіть, чим вони вам подобаються?

- Які книги ви обираєте для читання?

2. «Мозковий штурм»

(На дошці вивішується аркуш паперу з написом «Що таке ілюстрація?» для написання ідей, що висловлюють учні)

- Як ви гадаєте, що означає поняття «ілюстрація»?

(Учні висловлюють ідеї, а вчитель записує їх у порядку надходження. Обговорюються найточніші ідеї та визначається спільна «формула» поняття. Відбувається порівняння визначення поняття з науковим твердженням)

- Відкрийте підручник на сторінці 59 та знайдіть визначення поняття «ілюстрація».

3. Інтерактивна презентація «Ілюстрація»

- Книжкова ілюстрація – елемент книжки, що пояснює текст наочними образами, даючи змогу читачеві по-новому зрозуміти і відчути цінність літературного змісту та форми.

Ілюстрації допомагають зорієнтуватися у змісті книжки, спонукають її прочитати та допомагають засвоїти зміст тексту.

Дуже давно рукописи ілюстрували мініатюрами, намальованими художниками. До кращих зразків високохудожніх книг належать: Остромирове Євангеліє, Київський Псалтир.

Після винайдення книгодрукування ілюстрація стала здебільшого складовою графіки. Найперші друковані ілюстрації з’явилися в Китаї іу VІ-VІІ століттях. В Україні переворот в книжковій справі здійснив першодрукар Іван Федоров в ХVІ столітті. Тоді ж друкованими стали й ілюстрації.

Мистецтво створення ілюстрації постійно розвивалося й удосконалювалося. На початку ХХ століття книгу почали розглядати як єдине ціле, яке складали зміст, шрифт, оформлення обкладинки і сторінок, ілюстрації. Ці прогресивні принципи декорування книжки втілив у своїй творчості видатний український графік Григорій Нарбут. Його твори належать до перлин українського мистецтва ХХ століття. Одним із видатних українських художників-ілюстраторів є Горгій Якутович, відомий своїми майстерними ілюстраціями до творів українських та зарубіжних поетів і письменників (зокрема, «Фата Моргана» Михайла Коцюбинського, «Ярослав Мудрий» Івана Кочерги, «Захар Беркут» Івана Франка та багато інших).

Сучасна ілюстрація також є дуже цікавою. Одним із сучасних художників-ілюстраторів є Владислав Єрко – переможець престижних художніх та книжкових виставок. Загальне визнання отримали його ілюстрації до книг Пауло Коельо та кольорові ілюстрації до «Снігової королеви» Ганса Х. Андерсена.

Як же створюється це диво – ілюстрація? Часто ілюстрації створюються завдяки співпраці письменника та художника. Для ілюстрації обирають епізоди, що найповніше розкривають зміст тексту. Ілюстрації іноді займають цілу сторінку або її частину.

Для створення ілюстрацій існує багато технік. Найпоширенішими серед них є акварель, гуаш та кольорові олівці.

(Вчитель демонструє книги з відповідними техніками).

Ілюстрування немає обмежень: художник обирає зручну для себе форму та улюблену техніку виконання. Сьогодні в ілюструванні також застосовують комп’ютерну графіку.

На уроці ви перетворитесь на художників-ілюстраторів і створите власні ілюстрації до літературного твору.

4. Бесіда

- Ми будемо виконувати ілюстрацію до казки. Пригадайте, які ви знаєте українські казки, в яких головним героєм є лис?

- Чи пригадуєте ви казку «Фарбований лис»?

- Хто її написав?

- Про що в ній розповідається?

- Назвіть решту героїв казки.

- Які епізоди ви б хотіли зобразити?

- Чому навчає казка?

ІV. Формування умінь та навичок

1.Інструктаж до виконання роботи

- Обрати епізод для ілюстрування

- Обрати формат

- Провести лінію горизонту

- Розмістити головних героїв

- Позначити другорядні елементи (не забути про правильне компонування)

- Етапи роботи над ілюстрацією показано також в підручнику на сторінці 63

- Виконуючи роботу в кольорі, пам’ятайте про те, що головне має бути виділено не тільки розміром та розміщенням, а й кольором

- Пропоную вам виконати фон за допомогою друку зім’ятим папером, а персонажів казки намалювати за допомогою ватної палички та зубної щітки.

2.Демонстрування вчителем послідовності виконання роботи та використання нових технік

3.Руханка «Ми йдемо полювати на лиса»

- Зараз ми трішки розімнемося та розігріємося.

«Ми йдемо полювати на лиса! (впевнений хід по колу).

Не боїмося ми нікого! (заперечу вальні рухи руками).

Ой, а це що? Це болото! Чав! Чав! Чав! (хід, високо піднімаючи коліна).

Ой, а це що? Це море! Буль! Буль! Буль! (імітація плавання).

Ой, а це що? Це поле! Туп! Туп! Туп! (гучне тупотіння).

Ой, а це що? Такий великий! (показують який).

Такий пухнастий! (показують руками, ніби погладжуючи).

Ой, так це ж лис! (показують, як злякалися. Далі рухи повторюються).

Побігли додому! Через поля! Туп! Туп!

Через моря! Буль! Буль! Буль!

Через болото! Чав! Чав! Чав!

- Побігли додому! Двері зачинили! Які ми молодці! Які ми хоробрі! (показують мімікою). Похвалимо себе! (погладжують себе по голові).

4.Самостійна робота учнів

V. Підсумок уроку

1. Виставка робіт учнів

Обговорення та оцінювання діяльності кожного учня, само оцінювання.

- Чи всі задоволені результатами, які отримали на уроці?

- Чи виправдались ваші очікування, які ви визначили на початку уроку?

- Як ви думаєте, чи легко створити книгу?

- Так, у створення книги беруть участь велика кількість людей. Це нелегка і кропітка справа. Тож який висновок ми з вами зробимо?

- Книгу треба берегти і цінувати. Я бажаю вам, щоб книга супроводжувала вас на все життя і надихала вас на добрі справи.

2. Інтерактивний прийом «Рюкзак»

- Хто вирушає у подорож, той завжди збирає необхідні речі в рюкзак. Завершуючи урок, давайте також зберемо наш рюкзак, щоб узяти в дорогу знання, уміння та настрій сьогоднішнього уроку. Пропоную продовжити фрази:

- Я знаю…

- Я вмію…

- Мій настрій… тому що…

- Тему «Ілюстрація» необхідно вивчати тому, що…

Диво-птах

Мета: формувати вміння стилізувати форму тварин з урахуванням

роботи в тій чи іншій техніці, ознайомити з метафорикою кольору в декоративних фантастичних зображеннях;

розвивати уміння досягати в композиції рівноваги, відчуття

декоративності, творчу уяву;

виховувати любов до природи, естетичний смак Тип уроку: комбінований

Техніка виконання: мозаїка тампончиком

Місце проведення: естетичний кабінет

Наочні матеріали і посібники: портрет М. Приймаченко, ілюстрації її творів (репродукції картин «Фантастичний птах», «Птах», «Лісова павлина», «Павичі у квітах», «Чайка на гніздечку», «Жар-птиця у квітах»), ілюстрації з зображеннями фантастичних птахів,таблиця «теплі і холодні кольори», друковане слово «мозаїка», повідомлення про творчість Марії Приймаченко.

Матеріали для дітей: альбом, кольоровий картон,фарби,пензлі,палітра,вода,олівець,гумка,паралон.

Хід уроку.

І. Актуалізація опорних знань.

– Нас оточує величезна кількість птахів.

Птахи є дикі і свійські. За свійськими птахами доглядає людина. Дикі про себе піклуються самі. Зараз,коли людина надто активно втручається в природу, птахам часто доводиться дуже тяжко. Тому треба про них піклуватися. Як саме? Зникаючі види птахів занесені в”Червону книгу”. Від того, як ми оберігаємо природу, птахам часто доводиться дуже тяжко. Тому треба про них піклуватися. Як саме? – Зникаючі види птахів занесені в “Червону книгу“. Від того, як ми оберігаємо природу, залежить наше майбутнє. Що треба робити, щоб в природі була гармонія?

–Так, птахи – невід’ємна частина нашої природи. Пернаті друзі не тільки корисні, а й дуже привабливі. Одні зачаровують нас милозвучним співом, інші - захоплюючим стрімким польотом.Та є такі, що від них просто неможливо відірвати погляду, настільки вони привабливі.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

–– Ваше завдання - уявити собі диво–птаха і зобразити його в техніці мозаїки тампончиком. На уроці ми будемо вчитись стилізувати форму птахів, досягати в композиції рівноваги, вирішувати кольорову гаму, познайомимось з творчістю української художниці Марії Приймаченко.

ІІІ. Формування нових знань.

1. Райдужна птиця

Походжає гордо, іч,

розмальований павич,

Хай там день чи темна ніч, він надутий, наче сич.

В чому справа, в чому річ ?

Запишався наш павич.

Що й казати, павич – красень, особливо, коли розпушить свій гарний хвіст. Цей коротенький віршик склав Анатолій Камінчук. А ця картина – робота відомої української художниці Марії Приймаченко. “Павичі у квітах” – так вона назвала свій доробок. Є в неї ще декілька робіт із зображенням чарівних птахів. Про них ми поговоримо дещо пізніше. А зараз послухайте коротеньку розповідь про знамениту художницю, яку підготувала наша однокласниця.

2. Розповідь про М. Приймаченко.

–– Народилась Марія Приймаченко 1908 року в селі Болотня на Київщині. Її батько, Авксентій Григорович, був теслею, майстрував дворові огорожі у вигляді давньослов’янських “головкатих” зображень. Мати, Параска Василівна, була визнаною майстринею вишивання. Тож і сама Марія Авксентіївна змалечку росла у творчій атмосфері, хоч і була дуже хворою.

“Починалося все це так, - згадує художниця, - Якось біля хати, над річкою, на заквітчаному лузі я пасла гусей. На піску малювала всякі квіти, побачені мною. А потім помітила синюватий глей. Набрала його в пелену і розмалювала нашу хату”… Кожен приходив подивитися на цю дивину, зроблену руками дівчинки.

Талант Приймаченко помітили, і пізніше вона стала працювати у майстернях при Київському музеї українського мистецтва. Її творчість стає різноманітною: Марія малює, вишиває, захоплюється керамікою. У творчості Марії Приймаченко дуже багато різноманітних картин. Це і квіти, і звірі, і птахи, і якісь дивні фантастичні створіння. Від усіх них віє теплом і добром. А творчість художниці зараз відома в усьому світі і визнана найвідомішими митцями і музеями світу.

3. Аналіз художніх робіт М. Приймаченко.

–– Зверніть увагу на птахів , що їх зобразила художниця. Такі птахи в природі є? - Так.

–– А чи точно передано їх форму, кольорове забарвлення ? - Ні.

–– Значить, художниця стилізувала форму і забарвлення птахів і створила нові – декоративні образи з незвичними хвостами, оперенням. Зверніть увагу на кольори: вони ніби горять, грають та переливаються яскравими контрастними сполученнями. А чи допомагає тло створити таке враження?

4. Контрастні кольори.

–– Так, це працює закон топового контрасту: світле на темному і навпаки.Не забувайте, що існують протилежні кольори: синій – жовтогарячий, блакитний – жовтий , червоний – зелений.

5. Зображення птахів у творах інших художників.

–– Такими уявляли собі диво-птахів інші художники. Розгляньте їх уважно і подумайте, якого птаха зобразите ви.

6. Мозаїка – художня техніка.

–– Нагадую, що роботу ми будемо виконувати в техніці мозаїки. Мозаїка – це художня техніка, яка використовується для оздоблення творів архітектури , коли художній твір виконано з невеликих шматочків твердого матеріалу – кольорової керамічної плитки, скла, камінців тощо.

7. Побудова асоціативного куща.

–– Ми будемо імітувати, тобто наслідувати техніку мозаїки. Як ви думаєте, як це можна зробити ?

- Кольорова плитка;

- Мозаїка «крапле»;

- Паперова різана;

- З лусочок рослин, риби;

- калейдоскоп;

- Дитяча гра;

- Тампончиком.

8.Послідовність роботи.

–– задум ;

– вибір формату, кольору для фону;

– створення ескізу(не забути про композиційну рівновагу );

–– підбір кольорів для птаха;

–– виконання роботи в кольорі, деякі елементи домальовувати пензликом.

9. Демонстрація виконання мозаїки тампончиком.

–– як тампончик можна використати шматок поролону будь-якої форми, гумки, навіть палець власної руки;

–– вмочити тампончик у фарбу і зробити відтиск.

I V. Формування умінь та навичок.

Практична робота учнів, під час якої вчитель допомагає дітям порадами, методичними вказівками.

V. Підсумок

–– Так що ж називають мозаїкою ?

–– Яку мозаїку виконували ви ?

–– Давайте зробимо виставку ваших робіт. Які з них, на вашу думку, найбільш вдалі?

–– Чому ?

V I. Домашнє завдання

–– Оформити роботу в паспарту.

Тема Посуд в різні епохи

Мета: знайомство з посудом різних країн та епох, прослідкувати історичні шляхи зміни виготовлення посуду на протязі еволюції людства, формувати вміння виконувати ескіз посуду в історичній манері;

закріплення знань про особливості українського національного посуду шляхом аналогії з російським та порівняння зі східним (грузинським, середньоазіатським, індійським та іншим) посудом, розробка виразного силуету, формування поняття про образність як умову виразності форми: аналогія з фігурою людини, зв’язок зі світом відчуттів (суворий, вишуканий, стрункий, граціозний, важкий);

розвиток уміння розробляти силуетну форму декором з використанням історичних національних мотивів;

виховання поваги до мистецтва різних країн світу.

Тип уроку: комбінований

Обладнання для вчителя: ілюстрація з зображенням керамічного посуду різних країн та епох, таблиці з зображенням різних видів посуду, плакат з послідовністю малювання посуду;

Для дітей: альбом, олівець, фарби.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

- Що називають керамікою?

- Який верстат використовують для ліплення посуду?

- Хто такий гончар?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

- Як давно виник посуд?

ІІІ. Формування нових знань

1. Вступне слово вчителя

- Посуд для людини сьогодні така ж необхідна річ, як одяг, житло. Виник він в той час, коли з’явилася потреба у приготуванні та зберіганні їжі. Спочатку це були досить примітивні миски з рослин та кісток убитих тварин, згодом – спеціально виготовлені посудини з дерева, глини та інших матеріалів. З чого саме виготовляти посуд, вирішувалося наявністю матеріалу. Тому посуд у різних народів дещо відрізнявся.

2. «Подорож» по історичному музею – зал «Посуд в різні епохи».

(учнів класу об’єднано в групи, які заздалегідь підготували виступи з даної теми).

1) Стародавня Греція

Знаменита грецька кераміка задовольняла безліч різних потреб: з неї робили столовий посуд і місткості для зберігання припасів. Будь-який тип грецької вази чи посуду (а їх було кілька десятків, що мали свої назви) мав своє призначення, і це було виявлено не тільки у формі предмета, а й визначалося в естетичних властивостях. Очевидно, що гідрію (посудину для води) можна було не тільки наповнити й зручно перенести, а й відрізнити від іншої посудини. І спеціальні тарілочки для рибних страв із заглибленнями для рідини, і кратери для змішування вина й води мали відточену, досконалу за своєю доцільністю форму. Масляний світильник теж вражає свою доцільністю з боку, де виводиться гніт, корпус витягся і набрав форму носика. Усі предмети були внутрішньо співвіднесені з людиною. Ставлення до предмета як до живого організму простежується навіть у назві частин ваз: звужена верхня частина – шийка, основний об’єм – тулово (тулуб) , основа – ніжка.

2) Стародавній Рим

У римлян добре продуманий був посуд. Навіть звичайнісіньке відро було дуже доцільним в усіх своїх деталях: верхня кромка, де велика ймовірність зминання або згинання, стовщена, і до цього стовщення шарнірно прикріплена ручка. Так само раціонально каструлі з горизонтальною ручкою, сковороди з відігнутими краями і носиком, щоб легко можна було вилити вміст.

3) Епоха Відродження

Посуд був ще досить скромним. На столі можна побачити лише великі блюда, миски, кубки, іноді глечики для різного питва. Посуд звичайно розрізнений, поряд з металевим – глиняний або скляний. У ходу були і дерев’яні миски та ложки. Іноді метал поєднувався з деревом – так робили діжки з відрами. Весь цей різностильовий посуд використовувався не тільки за своїм призначенням, а й був прикрасою – його розміщували на полицях, шафах, вішали на стінах.

3. Постановка практичного завдання.

–– Необхідно виконати самостійний ескіз одного з предметів посуду з використанням історичних мотивів. Роботу слід виконувати в такій послідовності:

–– визначити верхню і нижню межу глечика;

–– провести вертикальну вісь симетрії, знайти правильне співвідношення висоти і ширини предмета;

–– вималювати загальну форму;

–– деталювати зображення (носик, ручку, кришка тощо), надати формам округлості;

–– визначити характер світлотіні;

–– виконати роботу в кольорі – це може бути живописна техніка або гризайль (живопис тільки одним кольором – найчастіше сірий, коричневий, рідше – синій)

4. Формування умінь та навичок

(Учні виконують практичну роботу. Вчитель допомагає учням, у яких виникли проблеми в процесі вирішення навчального завдання).

5. Підсумок

–– Як виникло гончарне ремесло?

–– З чим була пов’язана в давнину форма посуду?

(Вчитель аналізує й оцінює роботу учнів, обговорює з дітьми помилки, допущені в малюнках).

6.Домашнє завдання

Завершити роботу, доповнити її останніми штрихами.

Тема: Глина, обпалена гончарем

Мета: закріплення знань про особливості українського національного посуду шляхом аналогії з російськими та порівняння зі східним (грузинським, середньоазіатським, індійським та іншим) посудом, розробка виразного силуету, формування поняття про образність як умову виразності форми: аналогія з фігурою людини, зв’язок зі світом відчуттів (суворий, вишуканий, стрункий, граціозний, важкий);

розвиток уміння розробляти силуетну форму декором з використанням українських національних мотивів;

виховання в кращих українських національних традиціях.

Тип уроку: комбінований

Обладнання для вчителя: ілюстрація з зображенням керамічного посуду українських народних промислів, таблиці з зображенням різних видів посуду, плакат з послідовністю ліплення глечика, макітри;

Для дітей: пластилін чи глина, посудина з водою, дощечка, стеки, ганчірка.

Техніка виконання: ліплення з глини, пластиліну

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань.

–– Що називають керамікою?

–– Який верстат використовують для ліплення посуду?

–– Хто такий гончар?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

–– У ролі гончарів побуваємо сьогодні і ми з вами.

ІІІ. Формування нових знань

1. Розповідь учителя

–– Глина – це будівельний матеріал. З неї колись будували хати–мазанки, а зараз вона йде на виготовлення цегли, яку випалюють у великих печах на цегляних заводах.

У розкопках давньої української культури знайдено ліпні фігурки людей, тварин, розписаний посуд. З давніх – давен люди користувалися глиняним посудом. Воду тримали в глиняних виробах, водянках на три - п’ять відер. Кухлі також були глиняні. Молоко зберігали у глечиках.

2. Повідомлення учнів

а) Опішнянська кераміка

–– Кожний народний промисел виробляє речі, які відзначаються своєрідною формою та традиційними оздобленням. На Україні розвивається кілька центрів виробництва керамічного посуду. Серед них село Опішня Полтавської області. Опішнянські майстри славляться виготовленням і оздобленням різноманітного посуду, дитячих іграшок – глиняних коників, півників, козликів – і використовують для розпису здебільшого елементи рослинного світу. Характерну рису декоративно-побутового посуду (глечиків, мисок, куманців, барилець) становлять технічна досконалість роботи, вишукана форма, гармонійні пропорції. Світло-жовтий колір візерунка, виконаний природнім кольором глини на червоно-коричневому, білому або зеленому фоні, посилений контрастами голубого, темно – коричневого, яскраво-зеленого, синього або чорного і политий прозорою поливою,- ось своєрідні ознаки, що виділяють мистецтво опішнянських майстрів.

б) Косівська кераміка

–– Різноманітна орнаментація прикарпатської народної кераміки відзначається високою декоративністю і органічним поєднанням усіх елементів з формою виробів та їх призначенням. У керамічному розписі прикарпатські майстри використовують мотив «вазона», виноградні грона, багатопелюсткові троянди, які часто поєднуються із сюжетними композиціями на побутові теми (гончар за кругом, пастух зі стадом та ін.). У рослинні або геометричні розписи народні майстри вводять зображення птахів, тварин, півня, оленя, коня.

3. Побудова асоціативного куща

–– Які ви знаєте види українського народного керамічного посуду?

- глечик;

- Келих;

- Ваза;

- Макітра;

- Миска;

- Горщик;

- Куманець.

4. Маленькі оповідки про посуд.

Проблемне запитання: Яке значення має форма посуду у створенні певного образу?

У них носять їжу в поле. Осінь – пора збирання врожаю. З яблук, груш, слив роблять смачні соки, інші напої. Їх можна зберігати в круглих посудинах, що подібні до бубликів на ніжках із шийками та носиками – куманцях і квасниках. Куманець міцний, дуже виразний за формою – нагадує статечну курочку. А квасник з високою кришечкою і носиком скидається на хвалькуватого півника. А ось грузинські глечики. В одного вишукана об’ємна форма плавно переходить у тонке високе горличко; ручка тонка, химерно вигнута. Він трохи подібний до стрункої дівчини з вірша. Зачерпнула красуня глек води із струмка й до житла, що під небом, несе на плечі … Стан дівочий стрункий та велична хода – красень - глек так подібний фігурі людини. В іншого глечика широка частина має овальну форму, що трохи звужується донизу; тонка коротка шийка сильно розширюється до верху. Загальний силует величний і сповнений гідності. Здається, ніби це юнак – горець у широкій бурці, кремезний, сильний і мужній.

Спекотного дня приємно випити холодного молока. Його добре зберігати в таких глиняних дзбанках. Вони мають просту форму: кулеподібну основу, кільцеву ніжку, циліндричну шийку. Можливо, вони схожі на двох різних чоловіків? Обидва спочатку ніби чимось зацікавилися. Потім один войовничо взявся в боки, тоді як другий байдуже знизав плечима й відвернувся.

Роздивившись давньогрецькі посудини – келіф і кілик, - неважко уявити одну з них в образі гори, на вершині якого от-от спалахне олімпійський вогонь, іншу ж – стадіону, на якому проводяться спортивні змагання.

5. Постановка практичного завдання

–– ручку ліпити окремо, якомога міцніше потім з’єднати з основною формою;

–– декорувати посуд подряпуванням, вдосконалюванням чи відтискуванням.

I V. Формування умінь та навичок

V. Підсумок

–– Назвіть народні промисли, де займаються виготовленням керамічних виробів.

–– Які існують види українського посуду?

(Вчитель аналізує та оцінює завершені роботи учнів, вказує на недоліки, виділяє найбільш вдалі роботи).

VI. Домашнє завдання

Розфарбувати виліплений посуд (за бажанням).

Тема: Чайний сервіз

Мета: виявлення масштабу предмета шляхом членування та підпорядкування окремих елементів загальній формі, акцентування декором певних ділянок предмета, забезпечення цілісності сервізу;

розвиток уміння створювати замкнуту, цілісну, урівноважену композицію, пошук гармонійних співвідношень плями та фону;

виховання естетичного смаку.

Тип уроку : комбінований

Матеріали та обладнання для вчителя:

зразки або репродукції творів гончарного мистецтва, виробів народних умільців, для учнів: альбом, картон, кольоровий папір, ножиці, клей, олівець, ластик.

Техніка виконання: аплікація з накладними елементами.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

–– Кожен із нас бажає оточити себе речами , які, на нашу думку, є привабливими, зручними, красивими. Такими речами із задоволенням користуємося в побуті. Жодна сім’я, жодна господиня не може обійтися без гончарних виробів, що слугують для виготовлення та збереження їжі. Виробництво їх існує вже багато століть, воно відоме кожному народу.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

–– Сьогодні я вам пропоную побувати в ролі майстра з виготовлення посуду.

ІІІ. Формування нових знань

1. Розповідь вчителя

–– Перші глиняні миски, тарелі, глеки були грубими та примітивними. Поступово їх форма ускладнювалась, і просте ремесло перетворювалось на мистецтво. Старовинний спосіб виготовлення посуду: зі шматка глини, середина якого вдавлювалася, виготовляли найпростіші гончарні вироби. Або ж глина скочувалась в трубочку, викладалася кільцями, які відтак припасовувалися й розгладжувалися. Такий спосіб виготовлявся в ручну, тому він мав неправильну (несиметричну) форму.

Із появою гончарного круга, спочатку з ручним, а далі й ножним приводом, майстри навчилися надавати своїм виробам правильної форми.

Найголовніший момент у процесі виготовлення посуду – його випалювання. Тільки воно надає глині міцності. Перші вироби випалювались на вогнищі, пізніше – в гончарних печах.

У стародавніх слов’ян, які жили у Придніпров’ї, перші гончарні вироби Київської Русі ХІ – ХІІ ст. Це миски , тарелі, глечики, підсвічники, іграшки, свистки, які інколи прикрашалися підписами й покривалися глазур’ю – скловидною прозорою рідиною.

На теренах України зберігаються й донині народні традиції виготовлення й розпису гончарних виробів. З великою любов’ю майстри Опішні, Косова, Петриківки ставляться до своїх робіт , які по праву можна назвати творами мистецтва. Своєю майстерністю вони здобули заслужену повагу далеко за межами України.

У наш час технологія виготовлення гончарних виробів здебільшого механізована та автоматизована. Але частина виробів і тепер виготовляється майстрами вручну.

Існує декілька видів посуду, які ми розрізняємо за товщиною стінок виробу. Цей посуд виготовляється з білої глини. Якщо стінки гончарного виробу товсті – це фаянс, якщо тонкі – фарфор.

Кожний виріб приходить певні стадії (етапи) виготовлення.

І етап. Обравши й добре вимішавши глину, майстер виготовляє виріб і дає змогу йому підсохнути при кімнатній температурі, після чого його випалюють у печі.

ІІ етап. Випалений виріб оздоблюється малюнком або на нього наклеюються деколі. Після цього він випалюється втретє. Тільки тоді можна сказати, що виріб готовий. Він є міцним, водостійким і має привабливіший вигляд.

2. Постановка практичного завдання.

Щоб виконати чайний сервіз в техніці аплікації, необхідно:

–– обрати назву чайного чи кавового сервізу;

–– обрати оригінальну форму сервізу, визначитись, які вироби входитимуть до його складу, вони мають бути схожими за формою, але в той же час виконувати власні функції;

(Учитель демонструє можливі схеми побудови деяких елементів та надання потрібної форми сервізу, залежно від назви виробу, задуми автора).

–– визначитись, як буде оздоблений сервіз, який на ньому буде малюнок, при цьому слід врахувати, що рисунок на всіх елементах сервізу має повторюватися;

–– виходячи із назви сервізу, підібрати композицію, кольори;

–– із зворотнього боку кольорового паперу зробити замальовки окремих предметів сервізу, вирізати їх;

–– розмістити елементи сервізу на підібраному форматі, наклеїти;

–– виконати оздоблення сервізу.

I V. Формування умінь та навичок

(Для виконання творчої роботи клас розділяється на невеличкі творчі колективи з 2-3 учнів. Учасники творчого колективу спільними зусиллями виконують практичне завдання. Вчитель консультує творчі групи і допомагає учням, у яких виникли проблеми в процесі вирішення навчального завдання).

V. Підсумок

–– Чим відрізняються між собою фарфор і фаянс?

–– Як пов’язані між собою елементи сервізу?

(Вчитель аналізує та оцінює роботи учнів).

VI. Домашнє завдання

Завершити роботу.

Тема. Книжкова графіка. Колективна робота: створення книжки-розкладки з усіма головними елементами.

Мета: формувати знання про відповідність манери виконання змісту книги, розуміння відмінності художніх засобів та змісту оздоблення окремих ілюстрацій та обкладинки, форзаца тощо; при виконанні графічного вирішення сторінки або розвороту - пошук гармонійного поєднання графічної плями та тексту;

розвивати творчий пошук, образне мислення, фантазію;

виховувати естетичний смак, майбутніх графіків.

Обладнання: зразки дитячих книг, дитячі роботи (ілюстрації), виконані в різних техніках.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

- Чи дружите ви з книгою?

- Які полюбляєте читати більше?

- Яке враження на вас справляють ілюстровані книги?

- Яка роль відводиться шрифту в книзі?

- Які елементи збагачують книгу? (Буквиці, заставки, кінцівки).

- Як називається малюнок в книзі?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

- Ви знаєте, що художники не тільки створюють картини, скульптури, пишуть декорації для театру, але за їх малюнками виготовляються різноманітні предмети, якими користуються щоденно, наприклад, книга. Сьогодні ми – команда художників-ілюстраторів. Наша мета – оформлення дитячої книги.

ІІІ. Формування нових знань

1. Слово вчителя «Художнє оформлення книги»

Перш ніж книга з’явиться в магазині, вона проходить складний шлях. В створенні її приймають участь різні спеціалісти, серед них відповідальну роботу виконує і художник-графік. Він оформляє книгу у відповідності з її змістом, обдумує її формат, ілюстрації, спосіб друку. Красиві книги приваблюють, нам хочеться заглянути в них. В книзі, як в будь-якому предметі, виконаному гарним майстром-художником, всі частини мають певне призначення, вони допомагають більш повно і глибоко сприйняти зміст.

Давайте розглянемо структуру книги. Обкладинка. Про неї кажуть: обличчя книги. Адже обкладинка – це перше, що бачить читач, коли бере її в руки. Вперше обкладинка з’явилась в ХVІ ст.. Її головна функція полягала в тому, щоб зберегти книгу. Єгиптяни поміщали свитки папірусів в круглі футляри, видовбані з дерева трубки. Римляни прикріпляли пергаментні рукописи до дерев’яних палиць, згортали в рулони і клали в ящик. Суперобкладинка. Це обкладинка, в яку загортають обкладинку. Найчастіше обкладинка буває тільки декоративною. Коли відкриваємо книгу, бачимо форзац. Він буває гладким (однотонним) або з малюнком. Далі йде титульний лист – початкова сторінка книги, на якій записується назва книги, прізвища авторів, видавництво, місце і рік видання. В деяких книгах можна зустріти авантитул – сторінку, розміщену перед титулом, з надрукованим на ній текстом або ілюстраціями. В рукописних книгах вказувалось, за чиїм наказом виконана книга. Ілюстрація в книзі допомагає читачеві зрозуміти зміст літературного твору. Ілюстрація може бути на одній сторінці або на розвороті. Заставки, кінцівки, буквиці є додатковим оздобленням книги.

2. Розподіл роботи між учнями

3. Послідовність виконання роботи:

- прочитати текст, вибрати характерні епізоди;

- вибрати формат, виконати ескіз (головне виділити величиною, прорисовкою);

- виконати композицію у кольорі.

ІV. Формування умінь та навичок

Практична робота учнів

Орієнтовні теми:

1. Країна літніх канікул.

2. Незвичайні пригоди в Королівстві Знань.

V. Підсумок

Презентація макетів книги, обговорення композиції, стильової єдності всіх компонентів.

Аналіз та оцінювання дитячих робіт, складання елементів книги в єдине ціле.

Тема: Макет акваріума

Мета: формувати знання про взаємозв’язок природного середовища, природних форм у середовищі людини, вчити проектувати інтер’єр з елементами природних форм, удосконалювати навички виготовлення макетів предметів;

розвивати асоціативно-образне мислення, фантазію, уяву;

виховувати розуміння учнями зв’язків образотворчого мистецтва з природним і культурним середовищем життєдіяльності людини, бережне ставлення до навколишнього середовища

Тип уроку: комбінований з елементами тренінгу.

Обладнання для вчителя: фотоілюстрації різноманітних інтер’єрів , відеоряд «Акваріум в інтер’єрі»

Обладнання для учнів: коробка з-під побутової техніки, кольоровий папір, ножиці, клей, нитки, фломастери, фарби, ракушки і т. ін.

Хід уроку:

1. Знайомство

Продовжити фразу: « В інтер’єрі власної кімнати я найбільше ціную…»

2. Мозковий штурм

Що таке дизайн?

3. Інформаційне повідомлення «Мета створення інтер’єру»

- Про що ми думаємо, дивлячись відеоряд інтер’єрів? Про зручність? Красу? Престиж? Або на перше місце ставиться щось інше – те, що надає інтер’єру неповторну індивідуальність і дозволяє відрізнити одну престижну і комфортну квартиру від іншої?

Адже ми всі бажаємо і мріємо жити, учитися, працювати, відпочивати в красивому, зручному, комфортабельному середовищі.

І щоб досягти цього, зробити інтер’єр радісним, затишним, індивідуальним, потрібен талант і велика праця художника-дизайнера.

Перед вами різноманітні інтер’єри: «Джунглі», «Середньовічні мотиви»; інтер’єр для вегетаріанців, «Пустеля», «На морському дні», «Вітер мандрів» тощо, де художники-дизайнери прагнули створити досконалі витвори мистецтва на основі вивчення природи.

(Вчитель знайомить учнів з відеорядом інтер’єрів).

4. Мотивація навчальної діяльності

- У кого з вас вдома є акваріум?

5. Інформаційне повідомлення «Акваріум в інтер’єрі кімнати»

Застосовуючи на уроці всю свою фантазію, уяву, ми будемо створювати, як художники-дизайнери, інтер’єр власної кімнати, кафе, кінотеатру тощо з акваріумом.

Образ риб зустрічається в китайській культурі з глибокої давнини.

Рухливість й витонченість робить рибу однією з найбільш популярних прикрас. За китайською традицією вода символізує гроші, і, якщо в будинку є акваріум , а в ньому - рибка, це ознака успіху у фінансових справах. Рибки приносять удачу й добробут.

В українському народному мистецтві риба – символ життя, щастя і здоров’я. Ви розумієте, що робота над інтер’єром потребує певних знань перспективи, уміння передавати простір, глибину, освітлення, виражати графічними матеріалами архітектурні форми, предмети побуту в різних планах.

«Акваріумна» кімната налаштовує на усамітнення, самоспоглядання або щиру бесіду з другом. Кольори тут некрикливі, тони приглушені, багато світла.

Аквадизайн є новою, незвичайною варіацією на тему екологічного дизайну. В його основу покладено не пшеничний і не хвойний колорит, не фактуру дерева, а форми морської флори і фауни.

Розглянемо інтер’єр підводного ресторану «Зірка Червоного моря», побудованого на дні затоки Ейлат на півдні Ізраїлю. В інтер’єрі ресторану втілено головну ідею – повернення людини до природи. У побудові брали участь багато вчених, серед яких були також біологи. Вони слідкували за тим, щоб хід роботи не зашкодив життю морської флори і фауни.

(Учні аналізують інтер’єри з точки зору зручності, краси, індивідуальності.)

6. Робота в групах

а) об’єднання в 4 групи (за порами року або назвами океанів);

б) створити макет акваріума з підручного матеріалу;

в) Презентація групами виконаної роботи («Авторське крісло»)

7. Зворотний зв’язок (метод «Мікрофон»)

8. Прощання

З роботою всі могли справитись тільки тому, що працювали дружно, злагоджено. Візьмемось у групах за руки і скажемо один одному «Дякую тобі!»

Нетудихатка Наталія Олексіївна

Образотворче мистецтво

Образотворче мистецтво

Конспекти уроків

5 клас

Стилізація засобом квілінгу. Колективне виконання композиції «Моя квітуча Україна»

Диво-птах

Техніка виконання: мозаїка тампончиком

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

V. Підсумок

Комментариев нет:

Отправить комментарий