Нетудихатка Наталія Олексіївна: Креслення 8 клас

Урок №1

Тема Навчальний предмет «Креслення»

Мета: сформувати поняття про креслення як навчальний предмет, історію розвитку креслення, графічні зображення;

розвивати просторову уяву, образне мислення, пам’ять;

виховувати працелюбність, пізнавальний інтерес до предмету

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

1. Складання таблиці

- Що вам відомо про навчальний предмет «Креслення»?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

- Як ви думаєте, що необхідно для того, щоб сконструювати машину, побудувати будинок або навіть виготовити звичайний совок?

- Так, спочатку необхідно все продумати, прорахувати, замалювати, зобразити на папері. Такі зображення називаються кресленнями. А наука, яка допоможе виконати такі креслення, так і називається – креслення.

ІІІ. Формування нових знань

1. Слово вчителя

- Життя сучасної людини насичене найрізноманітнішими графічними зображеннями: рисунками, кресленнями, схемами, планами, картами, графіками, діаграмами тощо. В цих умовах словесна форма передачі і збереження інформації втратила свою універсальність.

Мова графічних зображень не знає кордонів, адже вона однаково зрозуміла всім людям, незалежно від того, якою мовою вони розмовляють. Графічну мову набагато легше призвичаїти для її розуміння електронно-обчислювальною машиною. Будь-яка графічна інформація відрізняється від словесної більшою конкретністю, виразністю і лаконічністю.

Серед інших графічних зображень креслення посідають особливе місце. За кресленнями на виробництві виготовляють різні предмети. За кресленням можна з'ясувати будову виробу і взаємодію його частин. Значить, креслення потрібні для складання і ремонту виробів, для вивчення їх будови. Важко уявити ті галузі практичної діяльності людей, де б не знаходили застосування креслення. За кресленнями зводять житлові будинки, будують греблі, шахти, електростанції, прокладають залізниці й шосейні дороги. За кресленнями виготовляють одяг і меблі, шиють взуття.

Поняття про креслення для вас не нові. Раніше ви вже одержали деякі відомості про елементи креслення, про утворення зображень на ньому. У цьому підручнику викладено основні правила виконання та вимоги до оформлення сучасних креслень.

Для сучасної людини мовне та письмове спілкування є звичною і постійною життєвою потребою. Проте ще набагато раніше, ніж з'явилася писемність, люди навчилися виконувати графічні зображення.. Поблизу іспанського селища Альтаміра збереглася печера — житло первісної людини, на стінах якої зображено сцени полювання на бізонів. У Сибіру в передгір'ях Алатау знайдено графічні зображення людей і звірів на скелях, виконані людиною понад 30 тисяч років тому. Ці та інші приклади свідчать про те, що спочатку люди намагалися графічно відображати свої враження і бачення навколишнього світу. Поступово виконувані людиною графічні зображення удосконалювались, ставали більш свідомими і виразними — з'явилися зображення знарядь праці, плани поселень, храмів тощо. Першим з таких зображень вважається зображення будівлі у розрізі на глиняній табличці (Новий Вавилон, 2400 р. до н. є.). Складність архітектури палаців, храмів, укріплень та інших споруд у країнах стародавньої культури (Стародавній Єгипет, Вавилон, Греція) дають підстави вважати, що вони будувались на основі креслень.

Вся історія розвитку людського суспільства була тісно пов'язана з удосконаленням мистецтва виконання зображень. Але завжди слід пам'ятати, що поява креслень обумовлена потребами практичної діяльності людини.

Наскельні зображення людина виконувала шматочком вугілля, взятим із залишків вогнища. Прообраз сучасного олівця з'явився пізніше, за доби старогрецької культури: це були графітові палички. Ще пізніше почали застосовувати палички чи загострені кружечки із свинцю або срібла, які також залишали добре помітні сліди на поверхнях твердих предметів. Відомо, що такими «олівцями» користувався Леонардо да Вінчі.

Перший «справжній» олівець було виготовлено в Англії у 1565 р., коли у графстві Камберленд знайшли поклади графіту. Місцеві майстри здогадалися розпилювати кристали графіту на тоненькі стержні і вставляти їх у дерев'яні палички з отворами. На жаль, поклади графіту швидко скінчилися.

Утретє олівець «народився» наприкінці XVIII ст., коли француз Ніколя Жак Конте запропонував спосіб «одягати» графітовий стержень у дерев'яний одяг, а чех Йозеф Хардтмут винайшов новий спосіб виробництва графітових стержнів із суміші графітового порошку з глиною. Американський винахідник з міста Конкорд сконструював верстат для виготовлення дерев'яного «одягу» на олівці.

До удосконалення «графічних знарядь» причетні багато відомих людей. Досить згадати, що у XVIII ст. організацією виготовлення олівців у своїй лабораторії займався М.В.Ломоносов. Нині у світі виробляється приблизно 400 різноманітних типів і видів олівців.

Крім олівців та іншого традиційного обладнання в наш час широко використовуються інформаційні технології. Використання комп'ютера автоматизує деякі рутинні операції та елементи виконання креслень. В той же час, необхідно знати всі теоретичні відомості про виконання креслень, а також уміти користуватися відповідним програмним забезпеченням.

2. Робота з підручником

- Розглянемо в підручнику, якими бувають графічні зображення. (складальні креслення, ескіз, схема, креслення розгортки, наочне зображення, технічний рисунок)

ІІІ. Підсумок

- Яке значення має креслення у практичній діяльності людини?

- Назвіть графічні зображення.

ІV. Домашнє завдання

- Опрацювати в підручнику с. 3-11.

Урок №2

Тема Техніка та правила виконання креслень

Мета: сформувати поняття про креслярські інструменти, матеріали та приладдя, організацію робочого місця, правила оформлення креслень;

розвивати просторову уяву, увагу, пам’ять;

виховувати працелюбність, наполегливість.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

- Що дає школяреві курс «Креслення»?

- Яку роль креслення відіграє в житті людини?

- Які відомості про виріб містить сучасне креслення?

- Назвіть приклади графічних зображень.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

- Для того, щоб правильно виконувати креслення, необхідно знати певні правила, мати необхідні матеріали та приладдя.

ІІІ. Формування нових знань

3. Розповідь з демонстрацією

(Вчитель показує матеріали та інструменти, необхідні для виконання креслень)

4. Слово вчителя

- Щоб креслення були зручними в зберіганні та користуванні, їх виготовляють певного розміру. Розмір аркуша називають форматом. Для виконання шкільних креслень будемо використовувати 2 з 5 форматів. Формат А4 та А3. розміри форматів в таблиці.

Креслення мають відповідне оформлення у вигляді рамки та основного напису. В основний напис записують відомості про виріб та виконавця роботи

ІІІ. Формування умінь та навичок

(Виконання учнями креслення рамки та основного напису)

ІV. Підсумок

- Як визначити розмір формату, знаючи ромір формату А4 - 210х297 мм?

- Навіщо оформлюють креслення?

V. Домашнє завдання

- Потренуватися у виконанні рамки та основного напису

Урок №3

Тема Державні стандарти. Лінії. Формати. Графічна робота№1 «Лінії креслення»

Мета: сформувати поняття про значення державних стандартів, різні типи ліній в кресленні;

розвивати вміння правильно оформляти креслення, користуючись креслярськими штампами, виконувати креслення ліній різного типу, просторову уяву, пам’ять;

виховувати охайність, наполегливість, естетичний смак.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

1. Фронтальне опитування

- Які інструменти необхідні для виконання креслення?

- Назвіть креслярські матеріали та приладдя.

- Як правильно працювати з окремим креслярським приладдям?

- Як правильно підготувати робоче місце для креслення?

2. Перевірка готовності до уроку

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

- Сьогодні на уроці познайомимось з державними стандартами, закладемо основи для подальшої успішної роботи на уроках креслення.

ІІІ. Формування нових знань

1. Розповідь вчителя про стандарти

- Ми звикли до того, що будь-яку річ ми можемо полагодити, замінивши зіпсовані деталі на нові. А завдяки чому ми це можемо зробити? Існують державні стандарти, за якими працюють всі виробництва. Причому мова йде навіть про найменші деталі, такі як болти, гайки і т. і.

2. Розповідь вчителя про формати, рамку, основний напис з демонстрацією

3. Ознайомлення з лініями креслення

Для виконання креслень застосовують лінії різної товщини та стилю. Кожна лінія має своє призначення. Вони затверджені стандартом. Всіх ліній є 9, але використовувати переважно будемо 6 з них.

Крім вище перерахованих ліній будемо використовувати суцільну хвилясту для позначення ліній обриву.

(Розповідь поєднується з демонстрацією на таблиці)

ІV. Формування умінь та навичок

(Практичне виконання ліній креслення в робочому зошиті)

- Обов’язково зверніть увагу на розміщення ліній на аркуші

V. Підсумок

- Що називають стандартом?

- Для чого його застосовують?

- На якій відстані від зовнішньої рамки треба проводити лінії рамки?

- Які основні лінії креслення запам’ятали?

VІ. Домашнє завдання

Виконати графічну роботу №1 на аркуші формату А4.

Урок №4

Тема Основні відомості про креслярські шрифти

Мета: сформувати поняття про креслярські шрифти, правила написання букв та цифр у кресленні;

розвивати вміння правильно виконувати написання букв та цифр креслярським шрифтом;

виховувати охайність, наполегливість, естетичний смак, культуру креслення.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

(Перевірка виконання учнями графічної роботи з коментуванням)

2. Перевірка готовності до уроку

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

- Чи необхідні в кресленні написи?

- Як ви думаєте, якою буде особливість їх виконання?

ІІІ. Формування нових знань

1.Розповідь вчителя

Всі написи на кресленнях виконують креслярським шрифтом. Це робить креслення більш чіткими й виразними, полегшує їх читання.

Конструкцію літер і цифр креслярського шрифту визначено державним стандартом. Стандарт встановлює начерки двох видів літер українського і латинського алфавітів: великих і малих арабських і римських цифр (рис 9) та деяких знаків для умовних позначень на кресленнях. Шрифт може бути з нахилом (близько 75°). Написи виконують у два етапи. Спочатку тонкими лініями намічають контури літер і цифр. Пересвідчившись, що вони написані правильно, їх обводять м'яким олівцем. Запам'ятайте, що літери і цифри стандартного шрифту ні в якому разі не викреслюють, а пишуть від руки.

2. Знайомство з написанням букв та цифр за таблицею

- Висота великих літер у міліметрах, виміряна перпендикулярно до основи рядка, визначає розмір шрифту. Її позначають h. Написи на кресленнях виконують шрифтами таких розмірів: 2,5; 3,5; 5; 7; 10; 14; 20; 28 і 40 мм.

- Висота малих літер (її позначають с) відповідає висоті великих літер попереднього розміру шрифту Наприклад, для шрифту розміру 14 висота малих літер дорівнює 10 мм, для розміру 10—7 мм, для розміру 7 — 5 мм і т. д.

- Товщину ліній шрифту визначають залежно від висоти шрифту. Вона дорівнює 0,1 h і позначається d.

- Ширина більшості великих літер має дорівнювати 0,6h. Ширина літер А, Д, Ж, М, Ф, X, Ш, Щ, Ю 0,8h, (включаючи нижні і верхні елементи), а ширина літер Г, С, 3 — 0,5h. Ширина більшості малих літер дорівнює 0,5h. Ширина літер а, м, ц, ь дорівнює 0,6 h, літер ж, т, ф, ш, щ, ю — 0,7 h, з та с — 0,4 h.

- Частини літер, які виступають з рядка (зверху або знизу), виконуються за рахунок відстаней між рядками.

- Висота всіх цифр дорівнює висоті великих літер h. Ширина цифр дорівнює h/2 (за винятком цифр 1(0,3 h) і 4 (0,5 h).

- Відстань між літерами і цифрами в словах 0,2h, між словами і числами — 0,6h. Відстань між нижніми лінійками рядків — 1,7 h.

ІV. Формування умінь та навичок

(Практичне виконання написання великих і рядкових та цифр букв українського алфавіту згідно державного стандарту)

V. Підсумок

- Від чого залежать розміри літери?

- Шрифтами яких розмірів виконуються написи на кресленнях?

- Чому дорівнює висота малих літер шрифту розміром 10 мм?

VІ. Домашнє завдання

Написати у зошиті своє прізвище ім'я та по-батькові.

Написати у зошиті визначення «Стандарт – нормативно-технічний документ, який встановлює єдині обов'язкові вимоги до чогось»

Урок №5

Тема Відомості про нанесення розмірів. Масштаб

Мета: сформувати поняття про правила нанесення розмірів та позначень при оформленні креслень, про застосування та позначення масштабів на кресленнях;

розвивати пам’ять,логічне мислення;

виховувати охайність, наполегливість.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

1. Фронтальне опитування

- Для чого існують шрифти?

- Як визначається їх розмір?

2. Перевірка готовності до уроку

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

- Будь-яке креслення має бути з розмірами. З правилами їх нанесення ми і познайомимося сьогодні.

ІІІ. Формування нових знань

1.Розповідь вчителя з демонстрацією на таблиці

- Розміри на кресленнях позначаються за допомогою виносної та розмірної лінії, розмірного числа. Виносна лінія виходить за стрілку на 1-5 мм. Стрілочка повинна дотикатися до виносної лінії. Якщо стрілочка перекриває контурні лінії то лінії розривають, щоб показати стрілочку.

Розмірні лінії повинні розміщуватися паралельно до контуру деталі.

При малій відстані між виносними лініями стрілки розміщують ззовні.

Розмірна лінія розміщується на відстані приблизно 10 мм від контуру деталі. Розмірне число пишеться над розмірною лінією. Якщо розмірна лінія вертикальна, то розмірне число пишеться зліва від лінії. Розмірне число може ставитися між виносними лініями при внутрішньому та зовнішньому розташуванні стрілок, ззовні при зовнішньому розташуванні стрілок або на лінії виносці. При розміщенні під нахилом розмірних ліній є зони в 30 градусів в яких розмірне число наноситься на лінії виносці. При великій кількості розмірів розмірні числа наносять в шаховому порядку для зручності читання. Якщо деталь зображена з розривом, то розмірну лінію не розривають. У випадку, коли виносні лінії знаходяться дуже близько одна від одної, то дозволяється ставити штрихи або точки. Кутові розміри позначають у градусах, або градусах, мінутах та секундах. Розмірна лінія у вигляді дуги. Розмірне число пишеться над розмірною лінією або на лінії виносці. Розмір дуги кола наноситься з позначкою у вигляді дуги над числом. Розміри кола наносять зі значком діаметра. Розмірна лінія повинна проходити через центр кола. Якщо використовують виносні лінії то розмірна лінія повинна бути паралельна до центрової лінії.

При неповному зображенні кола розмірна лінія обривається за центром. Дозволяється обривати розмірну лінію при повному зображенні кола. Радіуси наносять з позначенням R. Розмірна лінія має лише одну стрілку та проходить через центр дуги. При великій кількості однакових елементів (найчастіше отворів) вказують кількість отворів та діаметр отвору. Відстань між отворами позначають як відстані між центрами отворів. Якщо декілька інженерів виконають креслення однакових деталей, то розміри кожен нанесе по різному. Тому розміри наносять на вільному місці. Якщо деталь має однакову товщину, тобто плоска, то товщину показують за допомогою малої латинської літери s перед розмірним числом. При кресленні профільної деталі без додаткових елементів (отворів, вирізів) зображують профіль та показують довжину за допомогою малої латинської літери l перед розмірним числом. Квадратні елементи позначають з відповідним значком.

Для розуміння будови, форми та елементів деталі зображення її виконують в натуральну величину, зменшують зображення нескладної великої деталі або збільшують зображення деталі з малими розмірами. Масштаби бувають зменшення (1:2, 1:2,5, 1:4, 1:5, 1:10), збільшення (2:1, 2,5:1, 4:1, 5:1, 10:1) та натуральна величина (1:1). Масштабу 1:3 та 3:1 немає, оскільки на 3 більшість чисел ділиться з остачею. При збільшенні чи зменшення зображення розміри ставляться дійсні. Масштаб записується в відповідній графі основного напису. Якщо одне з зображень виконане в іншому масштабі ніж в основному написі то зверху над зображенням ставиться масштаб з літерою М.

1. Коментування учнями нанесення розмірів на кресленнях у підручнику

ІV. Формування умінь та навичок

(Практичне виконання креслення деталі (рис. 34, с. 30 підручника)

- Накреслити зображення деталі, збільшивши його у 2 рази. Нанести розміри і зазначити товщину (4 мм)

V. Підсумок

- Для чого на креслення наносять розміри?

- Назвіть основні правила нанесення розмірів.

- Яке призначення виносних ліній?

- В яких одиницях вказуються розміри?

- Як зазначити товщину деталі?

VІ. Домашнє завдання

Опрацювати с. 31-32 підручника, виконати креслення деталі (мал. 36)

Урок №6

Тема Графічна робота №2. «Креслення «плоскої деталі», що має основні лінії креслення»

Мета: перевірити та закріпити знання учнів щодо креслення найпростіших деталей та нанесення розмірів;

розвивати вміння правильно виконувати креслення основних ліній, застосовувати масштаб, наносити розміри;

виховувати охайність, наполегливість, культуру креслення.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

1. Перевірка виконання практичного завдання

(Перевірка виконання учнями креслення плоскої деталі з коментуванням)

2. Фронтальне опитування

- Для чого на креслення наносять розміри?

- Назвіть основні правила нанесення розмірів.

- Яке призначення виносних ліній?

- В яких одиницях вказуються розміри?

- Як зазначити товщину деталі?

- Як правильно виконати креслення деталі в масштабі?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

- Які труднощі виникли у вас під час виконання домашнього завдання?

- Чи достатньо ви попрацювали над засвоєнням навчального матеріалу?

ІІІ. Формування умінь та навичок

(Практичне виконання графічної роботи №2 індивідуально за картками)

1. Виконати зображення деталі в масштабі 1:2.

2. нанести розміри.

3. Відповісти на запитання:

- Чому креслення називають «мовою креслення»?

- Для чого існують стандарти?

- Що означає напис «ДСТУ за ЕСКД»?

- Які лінії ви знаєте за ДСТУ 2303-68?

- У яких одиницях подають лінійні розміри на машинобудівних кресленнях?

- Які знаки і букви наносять перед розмірним числом, коли проставляють діаметри і радіуси?

- В якому випадку розмірні числа пишуться основою вправо?

- Що називається масштабом?

- Що означають записи на кресленнях М 2:1, М 1:4, М 1:1, М 1:2?

ІV. Підсумок

- Чи вдалося якісно виконати практичну роботу?

- Що заважало?

V. Домашнє завдання

Повторити вивчений матеріал

Урок №7

Тема Проеціювання

Мета: сформувати поняття про проектування, його види, вміння виконувати зображення предмета на одну, дві площини;

розвивати спостережливість, логічне мислення, просторову уяву;

виховувати охайність, наполегливість, естетичний смак, культуру креслення.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

(Перевірка виконання учнями графічної роботи з коментуванням)

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

- Досі ми виконували креслення деталі, користуючись її зображенням на площині. Як же правильно виконати таке зображення, маючи перед собою саму деталь?

ІІІ. Формування нових знань

1.Розповідь вчителя

- Щоб отримати зображення деталі, необхідно виконати її відбиток на площині. Такий відбиток називається проекцією (від лат. відкидати, кидати вперед). Процес побудови проекції предмета, або його елемента називається проеціюванням.

В основу побудови зображень покладено метод проеціювання. Проеціювання нагадує утворення тіні предмета. Є декілька методів проеціювання. Центральне проеціювання – проеціюючі промені виходять з однієї точки і зображення утворюється із спотвореними розмірами.

Паралельне косокутне проеціювання – проеціюючі промені паралельні , але падають на площину проекцій не під прямим кутом. Паралельне прямокутне проеціювання - проеціюючі промені паралельні і перетинають площину проекцій під прямим кутом.

Проеціювання

Центральне Паралельне

Косокутне прямокутне

Утворена на площині проекція дає уявлення про форму плоского предмета. На кресленні проекцію доповнюють розмірами.

2.Фронтальна бесіда

- Що називають проектуванням, проекцією?

- Яке проеціювання називають центральним, прямокутним, косокутним?

3.Проблемна ситуація (за мал. 45, с. 37 підручника)

- Чи можна за цією проекцією однозначно визначити форму деталі?

- Чи завжди достатньо на кресленні однієї проекції предмета?

Одна проекція не завжди однозначно визначає форму зображуваного предмета. Це називають невизначеністю форми об'ємного предмета за однією проекцією. Тому, щоб одержати уявлення про форму об'ємного предмета, проеціювання виконують на дві площини проекцій: горизонтальну Н і вертикальну V. Вертикальну площину проекцій називають фронтальною. Площини проекцій у просторі розміщені під прямим кутом одна до одної. Лінію перетину цих площин (її позначають х) називають віссю проекцій.

Проекція предмета на горизонтальну площину проекцій називається горизонтальною проекцією. Проекція предмета на фронтальну (вертикальну) площину проекцій називається фронтальною проекцією.

Утворені дві проекції предмета розташовані у просторі в різних площинах. Щоб дістати креслення предмета на площині, обидві площини проекцій суміщають в одну. Для цього горизонтальну площину повертають так, щоб вона збігалася з фронтальною площиною.

4.Пояснення вчителя (за мал. 37, с. 46-47 підручника)

- Вигляд спереду – це фронтальна проекція, розміщується вгорі, вигляд зверху – горизонтальна проекція, розміщується внизу. Горизонтальна проекція розміщується точно під фронтальною: це називається проекційним зв’язком.

ІV. Формування умінь та навичок

(Практичне виконання креслення деталі в 2 проекціях з нанесенням розмірів, індивідуально за картками)

V. Підсумок

- Який вид проеціювання застосовують в кресленні?

- Чи завжди достатньо однієї проекції для зображення предмета?

VІ. Домашнє завдання

Виконати креслення деталі в двох проекціях (мал. 37(б), с. 37 підручника)

Урок №8

Тема Прямокутні проекції. Креслення в системі прямокутних проекцій. Вигляди.

розвивати спостережливість, логічне мислення, просторову уяву;

виховувати охайність, наполегливість, естетичний смак, культуру креслення.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

(Перевірка виконання учнями практичного завдання з коментуванням)

- Який вид проеціювання застосовують в кресленні?

- Чи завжди достатньо однієї проекції для зображення предмета?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

- Отже, дві проекції дають можливість більш точно уявити форму деталі. Але чи завжди їх буває достатньо?

ІІІ. Формування нових знань

1.Розповідь вчителя

- Дві проекції предмета — горизонтальна і фронтальна — досить повно та однозначно визначають на кресленнях форму багатьох предметів, але не всіх. На рисунку показано дві проекції, які відповідають одночасно декільком предметам. Значить, і за двома проекціями не завжди можна точно уявити форму предмета.

Щоб побудувати креслення, за яким можна уявити єдиний образ зображуваного предмета, користуються трьома площинами проекцій. Третя площина проекцій має назву профільна , має позначення W. Вона одночасно перпендикулярна до фронтальної та горизонтальної площин. Всі площини утворюють тригранний кут, який нагадує частину куба. Перетин площин утворює осі проеціювання: x, y, z. Деталь розміщують всередині куба і, розглядаючи деталь з трьох боків, за допомогою проеціюючих променів утворюють проекції на всіх трьох площинах.

Вигляд - це зображення повернутої до спостерігача частини предмета. На фронтальній площині розміщується вигляд спереду, на горизонтальній – вигляд зверху, на профільній – вигляд зліва.

Вигляд спереду – це фронтальна проекція, розміщується вгорі, вигляд зверху – горизонтальна проекція, розміщується внизу. Горизонтальна проекція розміщується точно під фронтальною: це називається проекційним зв’язком. Вигляд зліва – профільна проекція розміщується справа від вигляду спереду і теж в проекційному зв’язку.

ІV. Формування умінь та навичок

(Практичне виконання креслення деталі в 3 проекціях з нанесенням розмірів, індивідуально за картками)

V. Підсумок

- Що називають виглядом у кресленні?

- Які правила їх розміщення на площині?

- Що називають проекційним зв’язком?

VІ. Домашнє завдання

Виконати креслення деталі в трьох проекціях (мал. 48, с. 41 підручника)

Урок №9

Тема Виконання зображень предметів на двох і трьох взаємно перпендикулярних площинах проекцій

Мета: вчити учнів виконувати зображення предметів на три взаємно перпендикулярні площини ;

розвивати спостережливість, просторову уяву;

виховувати охайність у виконанні креслень.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

1. Індивідуальні завдання на картках

- Заповнити таблицю на відповідність зображення предмета і його креслення

2. Фронтальне опитування

- Що називається проектуванням?

- Що називається проекцією?

- Назвіть види проектування.

- Як називаються проекції, утворені на площинах?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

- Чи завжди достатньо одного вигляду деталі для того, щоб уявити точно форму деталі? На це запитання ми знайдемо відповідь сьогодні.

ІІІ. Формування нових знань

Пояснення вчителя

- Вигляд, на якому найкраще зображено форму предмета, який дає найбільше уявлення про предмет, називають головним. В основному головним виглядом є вигляд спереду.

ІV. Формування умінь та навичок

1. Фронтальна робота з таблицею

- За даним наочним зображенням побудувати 3 вигляди деталі:

Фронтальний - 1 учень;

Горизонтальний – 2 учень;

Профільний – 3 учень

2. Самостійна робота (з макетами деталей)

- Повертаєте до себе деталь так, щоб цифра залишилась зверху. Виконуєте 3 вигляди деталі, тобто ескіз, у масштабі 1:2. Нанесіть розміри.

3. Взаємоперевірка

(Сусіди міняються виконаними завданнями і шукають помилки)

V. Підсумок

- Які труднощі виникли у вас при виконанні завдання?

- Що вдалося найкраще?

VІ. Домашнє завдання

(Параграф 4, рис. 52, с. 42)

Урок №10

Тема Розміщення виглядів на кресленні. Місцевий вигляд

Мета: формувати в учнів уміння правильно розміщувати вигляди на кресленні, дати поняття про місцевий вигляд;

Розвивати просторове уявлення,спостережливість;

Виховувати наполегливість, охайність.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

1. Побудова на дошці

(2 учні виконують ескіз деталі від руки )

2. Фронтальне опитування

- Як називаються вигляди на кресленні?

- Який з них головний? Чому?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

- Чи завжди можливо уявити форму деталі за трьома виглядами?

ІІІ. Формування нових знань

1. Пояснення вчителя

- У деяких випадках на кресленні замість повного вигляду можна давати його частину. Таке зображення називається місцевим виглядом.

2. Робота з підручником

- Прочитати, розглянути малюнки 53, 54 на с. 42

ІV. Формування умінь та навичок

1. Розміщення виглядів на кресленні (с. 44, рис. 55)

2. Доповнення ескізу (с. 44, рис. 56)

V. Підсумок

- Як розміщують вигляди на кресленні?

- Який вигляд вважається головним?

- Що називають місцевим виглядом?

VІ. Домашнє завдання

Доповнити ескіз деталі (індивідуально на картках)

Урок №11

Тема Графічна робота №3 «Побудова ескізу деталі з натури»

Мета: перевірити якість засвоєння учнями знань про побудову ескізу деталі, розміщення виглядів,

Розвивати пам'ять, логічне мислення, увагу, уяву.

Виховувати толерантність, повагу до вчителя, однолітків, працелюбність, акуратність, точність

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

- Які вигляди зображуємо на кресленні?

- Як правильно обрати головний вигляд?

- Назвіть основні правила нанесення розмірів.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

- Сьогодні перевіримо якість засвоєння вами отриманих знань про креслення деталі.

ІІІ. Формування умінь та навичок

(Виконання учнями креслення деталі в трьох виглядах з натури. Диференційована допомога учням)

ІV. Підсумок уроку

- Чи все вдалося на уроці?

- Що було для вас важким у виконанні креслень?

Урок №12

Тема Аксонометричні проекції. Фронтальна диметрична проекція

Мета: ознайомити учнів зі аксонометричними проекціями як одним із

способів зображення деталі в кресленні, навчати правильно будувати осі в косокутній фронтальній диметричній проекції, формувати навички правильної побудови деталі в фронтальній диметричній проекції;

розвивати окомір, просторову уяву, творче мислення, пам’ять;

виховувати охайність, точність, працелюбність, пізнавальний інтерес до предмету.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

1. Складання таблиці (с. 40-41, мал. 51 підручника)

- Якій проекції відповідає кожен напрям проеціювання?

- Назвіть проекції

2. Робота по картках

- Знайти відповідні наочні зображення деталей та їх проекції

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

- Чи завжди легко уявити деталь за її ескізом?

ІІІ. Формування нових знань

1. Робота з підручником (с. 47, мал. 59)

- Розгляньте малюнок. Чим відрізняється зображення деталі у випадку б) і в)?

2. Розповідь вчителя

- Найлегше уявити форму деталі за наочним зображенням, як показано у випадку б) і в). Таке зображення деталі називають аксонометричною проекцією предмета. Вона буває двох видів: фронтальна диметрична (мал. б) і прямокутна ізометрична (мал. в).

3. Побудова осей фронтальної диметричної проекції

- Осі фронтальної диметричної проекції розташовують так: вісь x - горизонтально, вісь у – під кутом 45⁰ до горизонтальної лінії, вісь z – вертикально. Вісь у проводять з нахилом вліво або управо. По осях x і z відкладають натуральні розміри, по осі у – скорочені в 2 рази.

4. Побудова деталі у фронтальній диметричній проекції (робота біля дошки)

ІV. Формування умінь та навичок

1. Виконати фронтальну диметричну проекцію деталі з натури

2. Пояснити порядок побудови

V. Підсумок

- Як називають наочне зображення деталі?

- Які є види аксонометричних проекцій?

- Назвіть особливості побудови фронтальної диметричної проекції.

VІ. Домашнє завдання

(Параграф, с. 53, мал. 63) - побудувати фронтальну диметричну проекцію однієї з деталей

Урок №13

Тема Фронтальна диметрична проекція

Мета: закріпити знання учнів про способи зображення деталі в аксонометрії, вміння послідовно будувати зображення деталі в косокутній фронтальній диметричній проекції;

Розвивати просторове уявлення,спостережливість;

Виховувати наполегливість, охайність.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

1. Перевірка домашнього завдання (рис. 63, с. 53)

(один учень будує на дошці, у інших вчитель перевіряє в зошиті)

2. Фронтальне опитування

- Які види аксонометричних проекцій ви знаєте?

- Як будуються осі в фронтальній диметричній проекції?

- Яка особливість у відкладанні розмірів у фронтальній диметричній проекції?

ІІ Мотивація навчальної діяльності

- Чи достатньо гарно ви засвоїли правила побудови деталі в фронтальній диметричній проекції?

ІІІ. Формування умінь та навичок

1. Робота по картках

- За двома чи трьома проекціями побудувати зображення деталі у фронтальній диметричній проекції

2. Робота з моделями деталей

- За даними моделями побудувати зображення деталі у фронтальній диметричній проекції.

ІV. Підсумок

- Повторіть ще раз послідовність побудови деталі у фронтальній диметричній проекції

V. Домашнє завдання

(Параграф 5, с. 75, рис. 90а) - побудувати деталь у фронтальній диметричній проекції

Урок №14

Тема Прямокутна ізометрична проекція

Мета: сформувати поняття про ізометричну проекцію та вміння зображувати деталь в ізометричній прямокутній проекції послідовно;

Розвивати просторове мислення, окомір;

Виховувати охайність, наполегливість в роботі.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

1. Фронтальне опитування

- Пригадайте, які види аксонометричних проекцій ви знаєте.

- Розкажіть, в якій послідовності будуємо зображення деталі в фронтальній диметричній проекції.

- Які особливості зображення деталі в фронтальній диметричній проекції?

- Знайдіть на малюнку фронтальну диметричну проекцію.

2. Індивідуальні завдання (на картках 2-3 учні)

- Побудувати за даними виглядами деталь у фронтальній диметричній проекції.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

- Розгляньте рисунок 59 на сторінці 47 підручника. Чим відрізняються ці 2 зображення?

- Яке для вас нове?

- Це прямокутна ізометрична проекція, з якою ми ознайомимось на уроці.

ІІІ. Формування нових знань

1. Пояснення вчителя з демонстрацією послідовності виконання креслення деталі в прямокутній ізометричній проекції на дошці.

2. Фронтальне виконання креслення в зошитах (1 учень біля дошки)

- Виконати креслення куба

ІV. Формування умінь та навичок

1. Побудова деталі в ізометрії за двома даними проекціями (рис. 62, с. 53 підручника)

2. Креслення деталі з натури в прямокутній ізометричній проекції

V. Підсумок

- Яка особливість побудови зображення деталі в прямокутній ізометричній проекції?

- Чим відрізняються диметрична та ізометрична проекції?

VІ. Домашнє завдання

- Побудувати зображення деталі в прямокутній ізометричній проекції (рис. 63, с. 53 підручника)

Урок №15

Тема уроку: Аксонометричні проекції предметів, які мають круглі поверхні

Мета уроку: сформувати поняття про способи побудови кола в ізометрії та симетрії, навички побудови аксонометричних проекцій предметів, які мають круглі поверхні;

Розвивати творче мислення, пам'ять, увагу, просторову уяву, операції аналізу та синтезу;

Виховувати працелюбність, акуратність, точність, пізнавальний інтерес до предмету

Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань учнів

1. Фронтальне опитування

- Що означає слово «аксонометрії»?

- Які є види аксонометричних проекцій?

- Чим вони різняться?

- При якому методу проеціювання утворюється фронтальна диметрична проекція? При якому методу проеціювання утворюється ізометрична проекція?

- Під якими кутами між собою проходять осі у фронтальній диметричній проекції?

2. Робота за варіантами

- Побудувати зображення деталі в аксонометрії

(І варіант – в ізометрії, ІІ варіант – в диметрії, 2 учні працюють біля дошки)

II. Мотивація навчальної діяльності

- Чи знаєте ви, як зобразити в аксонометрії круглі частини предметів?

IІІ. Формування нових знань

1. Слово вчителя

- Якщо на аксонометричному зображенні кола хочуть зберегти неспотвореними, то застосовують фронтальну диметричну проекцію кіл. Послідовність побудови така:

- Побудувати зовнішні обриси деталі;

- На передній і задній гранях намітити центри кіл: спочатку це зробити на передній грані, потім з цього центра паралельно осі у провести відрізок довжиною, що дорівнює товщині деталі – це є центр кола на задній грані.;

- Провести на обох гранях кола заданого діаметру;

- Витерти лінії невидимого контуру і навести видимі лінії.

2. Побудова в зошитах (рис. 64а, с. 54)

3. Пояснення вчителя

- Ізометричною проекцією кола є крива, яка називається еліпсом. Будувати його важко, тому на практиці замість нього будують овал. Овали зручно будувати, вписуючи їх в ромб. (Вчитель показує послідовність побудови кола в ізометрії).

4. Побудова в зошитах (завд. 3, с. 58)

ІV. Формування умінь та навичок

1. Фронтальне опитування

- З чого починають будову аксонометричних проекцій?

- Під якими кутами між собою проводять осі для різних видів аксонометричних проекцій?

- Яка різниця побудови плоских геометричних фігур між фронтальною диметричною і ізометричною проекцією?

2. Практична робота учнів

(Побудувати зображення деталі в ізометрії – за рис. 68, с. 56)

V. Підсумок уроку

- В якому випадку круглі поверхні зображують в симетричній проекції?

- Що є проекцією кола в ізометрії?

- Як будується коло в ізометрії?

VI. Домашнє завдання

Виконати побудову кіл, вписаних у куб.

Урок №16

Тема уроку: Технічний рисунок

Мета уроку: сформувати поняття про технічний рисунок, його застосування та спосіб виконання;

Розвивати творче мислення, пам'ять, увагу, просторову уяву, операції аналізу та синтезу;

Виховувати працелюбність, акуратність, точність, пізнавальний інтерес до предмету

Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань учнів

- Що означає слово «аксонометрія»?

- Які є види аксонометричних проекцій?

- Чим вони різняться?

- Під якими кутами між собою проходять осі у фронтальній диметричній проекції?

II. Мотивація навчальної діяльності

- Яким кресленням користуються, коли необхідно швидко й зрозуміло передати форму предмета?

- IІІ. Формування нових знань

1. Слово вчителя

- Аксонометричне зображення предмета, виконане від руки з дотриманням його пропорцій в розмірах на око, називають технічним рисунком. Технічними рисунками користуються тоді, коли потрібно швидко і зрозуміло показати на папері форму предмета. Під час виконання технічних рисунків дотримуються тих самих правил, що й під час побудови аксонометричних проекцій. Пригадайте ці правила.

- Вибір виду аксонометричної проекції залежить від форми зображуваного предмета. В першу чергу при цьому враховують простоту побудов на рисунку і можливість якнайповніше передати форму предмета.

- Технічний рисунок зручно виконувати на папері в клітинку. Це полегшує проведення ліній і виконання побудов.

2. Побудова в зошитах (рис. 132, 133, с. 110)

ІV. Формування умінь та навичок

1. Фронтальне опитування

- З чого починають виконання технічного рисунка?

- Як полегшують виконання побудов на технічному рисунку?

- Яким чином підсилюють враження про об’ємність предмета на технічному рисунку?

2. Практична робота учнів

- Виконати технічний рисунок предмета за його виглядами (рис. 135а, с. 111)

V. Підсумок уроку

- Що являє собою технічний рисунок предмета?

- Чим технічний рисунок відрізняється від аксонометричної проекції?

VI. Домашнє завдання

Виконати технічний рисунок предмета за його виглядами (рис. 135б, с. 111)

Урок №17

Тема уроку: Аналіз геометричної форми предмета за його кресленням. Креслення групи геометричних тіл

Мета уроку: закріпити знання учнів про найпростіші геометричні тіла, формувати вміння аналізувати форму предмета і уявно розбивати її на декілька найпростіших частин;

Розвивати творче мислення, пам'ять, увагу, просторову уяву, аналітичні здібності;

Виховувати працелюбність, акуратність, точність, пізнавальний інтерес до предмету, самостійність.

Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань учнів

- Які геометричні тіла ви знаєте?

- Назвіть навколишні предмети, які мають форму кулі, куба, призми, піраміди, конуса.

- А чи завжди предмети мають просту форму і складаються з одного геометричого тіла?

II. Мотивація навчальної діяльності

- Більшість навколишніх предметів мають досить складну будову, тому для того, щоб визначити їх форму, треба уважно її проаналізувати і визначити, з яких простих геометричних тіл вони складаються.

IІІ. Формування нових знань

1. Повторення відомостей про геометричні тіла (за мал. 72 підручника)

2. Слово вчителя. Аналіз геометричної форми предмета.

- Придивіться до навколишніх предметів. Багато з них мають форму різних геометричних тіл або їх частин. Інші предмети мають складнішу форму, утворену сукупністю геометричних тіл. Щоб визначити форму предмета за кресленням, його уявно розчленовують на окремі складові частини, що мають форму простих геометричних тіл. Уявне розчленування предмета на геометричні тіла, з яких він складається, називають аналізом геометричної форми предмета. Для проведення аналізу геометричної форми предмета за його кресленням потрібно знати, як зображуються основні геометричні тіла, з проекціями деяких із них ви ознайомилися раніше.

3. Аналіз геометричної форми предмета за демонстраційними таблицями

- Щоб пригадати, який вигляд мають найбільш поширені геометричні тіла, як вони зображуються на кресленнях, слід звернутися до таблиці. Порівнюючи зображення геометричних тіл, наведені у таблиці, з виглядами показаних предметів, спробуйте визначити, якими геометричними тілами утворено форму кожного з них. Навчившись виконувати такі порівняння, ви зможете проводити аналіз геометричної форми предмета за кресленням.

- З яких геометричних тіл складається дана деталь?

- Яку форму мають вирізи?

4. Робота з підручником (мал. 73, с. 61)

- Які деталі є на малюнку?

- З яких геометричних тіл вони складаються?

ІV. Формування умінь та навичок

1. Аналіз геометричної форми деталі (с. 62, мал. 74)

- На які частини умовно можна роздлити деталь?

- Поєднанням яких геометричних тіл вони є?

- Яку форму мають вирізи?

2. Самостійне виконання завдань (мал.75)

- Визначити геометричні тіла, з яких складаються дані деталі.

3. Індивідуальна робота за картками

- Проаналізувати геометричну форму предмета

V. Підсумок уроку

- Як називається процес умовного розчленування предмета на геометричні тіла, що утворюють його форму?

- Для чого потрібний аналіз геометричної форми предмета?

VI. Домашнє завдання

(Індивідуально на картках, п. 10 підручника)

Урок №18

Тема уроку: Аналіз геометричної форми предмета за його кресленням. Креслення групи геометричних тіл

Мета уроку: сформувати поняття про проекції окремих геометричних тіл та їх груп, вміння їх креслити;

Розвивати творче мислення, пам'ять, увагу, просторову уяву, аналітичні здібності;

Виховувати працелюбність, акуратність, точність, пізнавальний інтерес до предмету, самостійність.

Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань учнів

1. Фронтальне опитування

- Як називається процес умовного розчленування предмета на геометричні тіла, що утворюють його форму?

- Для чого потрібний аналіз геометричної форми предмета?

2. Перевірка виконання письмового домашнього завдання (вибірково)

II. Мотивація навчальної діяльності

- Щоб виконати креслення предмета в цілому, треба добре знати і вміти зображувати проекції геометричних тіл, з яких він складається.

IІІ. Формування нових знань

1. Креслення проекцій геометричних тіл (за мал. 76, 78, 79, 80, 82 підручника)

А) Аналіз креслення в підручнику:

- Які геометричні фігури є проекціями геометричного тіла?

Б) виконання креслення учнями в зошитах і на дошці

2. Узагальнююче креслення проекцій куба, циліндра, конуса (мал. 81, с. 68)

- Як можна спростити креслення окремих геометричних тіл?

(Демонстрація креслення на дошці)

ІV. Формування умінь та навичок

1. Аналіз креслення групи геометричних тіл за демонстраційною таблицею

- Скільки геометричних тіл зображено?

- Назвіть їх.

- Як вони розташовані одне відносно одного?

2. Виконання креслення групи геометричних тіл з вилученням обного тіла (мал.83, с. 69)

- Як зміниться профільна проекція на малюнку, якщо не буде конуса?

3. Розв’язування цікавих задач (мал.84, с. 70)

А) фронтальна робота (завдання 1);

Б) робота в парах (завдання 2)

V. Підсумок уроку

- Чому в креслення важливо знати проекції геометричних тіл?

- Як називається процес уявного розчленування предмета геометричного тіла, що утворюють його поверхню?

- Для чого потрібен аналіз геометричної форми предмета?

- Які геометричні тіла можуть утворювати поверхню предмета?

- Які характерні ознаки мають проекції циліндра, конуса, кулі?

- Чим відрізняються проекції циліндра і конуса? Куба і прямокутного паралелепіпеда?

- Для яких геометричних тіл при наявності розмірів можна обмежитись однією проекцією?

- У яких геометричних тіл всі проекції однакові?

VI. Домашнє завдання

(Індивідуально на картках, п. 11 підручника)

Урок №19

Тема уроку: Знаходження на кресленні вершин, ребер. Твірних і поверхонь тіл, що утворюють форму предмета

Мета уроку: сформувати поняття про елементи предмета та їх проекції, закріпити знання про побудову прямокутних проекцій предмета;

Розвивати творче мислення, пам'ять, увагу, просторову уяву, аналітичні здібності;

Виховувати працелюбність, акуратність, точність, пізнавальний інтерес до предмету, самостійність.

Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань учнів

- Які геометричні тіла ви знаєте?

- Як зобразити однією проекцією циліндр, конус?

- Які геометричні тіла показано на кресленні в підручнику (с. 69, мал. 83)?

II. Мотивація навчальної діяльності

- Кожен предмет обмежений поверхнями. Як називаються елементи поверхні предмета і в що вони проектуються на кресленні?

IІІ. Формування нових знань

Аналіз проектування предмета на площину проекцій (за таблицею)

- Частина поверхні предмета, яка обмежує його з одного боку – це грань. У що вона може проектуватись?

- Лінія перетину двох граней – ребро.У що проектується ребро і в яких випадках?

- Точка перетину кількох ребер – вершина. Що є проекцією вершини?

ІV. Формування умінь та навичок

1. Фронтальне виконання завдання (мал.87а, с. 72-73 підручника)

2. Виконання індивідуальних завдань на картках

3. Самостійна робота (за мал. 90а, с. 74)

V. Підсумок уроку

- Покажіть на предметі грані, ребра, вершини.

- У що вони проектуються і в яких випадках?

- Проекції яких елементів предмету дозволяють отримати його зображення на площині?

- Як називаються площини, на які ми проецюємо предмети?

- В якому випадку проекції точок співпадають?

- Яка з двох проекцій точок, що співпадають, є видимою?

- У якому випадку відрізок прямої проецюється на площину в натуральну величину, а в якому - в точку?

- Коли грань проецюється у відрізок, натуральну величину, спотворений прямокутник?

VI. Домашнє завдання

(Індивідуально на картках, п. 12 підручника)

Урок №20

Тема уроку: Побудова проекцій точок на поверхні предмета

Мета уроку: сформувати вміння будувати проекції точок на поверхні предмета;

Розвивати спостережливість, пам'ять, увагу, просторову уяву, аналітичні здібності, окомір;

Виховувати працелюбність, акуратність, точність, пізнавальний інтерес до предмету, самостійність.

Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань учнів

1. Фронтальне опитування

- Покажіть на предметі грані, ребра, вершини.

- У що вони проектуються і в яких випадках?

- Розкажіть за мал. 90б, що на с. 75, як розташовані у кожному випадку відносно фронтальної площини проекцій грані, позначені буквами.

2. Перевірка виконання письмового домашнього завдання (вибірково)

II. Мотивація навчальної діяльності

- На минулому уроці ви вчились проеціювати вершини, ребра та грані предмету, отримуючи його зображення на площині. Існують випадки, коли проекції предмету не дають вичерпної інформації про особливості будови та розташування деяких його елементів. Так виникає необхідність знаходити проекції точок, що лежать на самій поверхні предмету.(Приклад: є три проекції предмету, на одній з них вказано центр отвору необхідно знайти проекції центру отвору на інших площинах). Отримані сьогодні знання знадобляться вам на наступних уроках креслення і трудового навчання.

IІІ. Формування нових знань

Слово вчителя

- Вправи на побудову проекцій точок, що лежать на поверхні предмету, не повинні викликати у вас особливих ускладнень, тому що послідовність їх побудови ідентична тій, яку ви розглядали на попередніх уроках при проеціюванні точок. Відкрийте підручник на ст. 78, рис. 93. Уважно розгляньте його. Нам необхідно знайти недостаючі проекції точки А.

1) Що зображено на цьому рисунку?

- Зображення предмету, проекції на площину та точки на поверхні предмету і їх проекції.

2) Які проекції предмету зображені?

- Горизонтальна, фронтальна, профільна.

3) Яка проекція точки відома?

- Фронтальна.

4) Які її проекції необхідно знайти?

- Горизонтальну і профільну. Для того щоб знайти проекції точки А, необхідно знайти проекції грані на якій вона лежить.

5) Вказати проекції грані на якій лежить точка А.

- Після цього проводимо профільну і горизонтальну проекційні прямі до перетину з гранями, на яких мають знаходитись невідомі проекції точки А.

ІV. Формування умінь та навичок

1. Аналіз проекцій точок (рис. 94а, с. 78)

- Розказати послідовність знаходження проекцій точки В.

Скажіть: яка послідовність побудови проекцій точки, яка лежить на поверхні предмета?

- Знайти її проекцію, провівши лінії проекційного зв’язку, знайти останню невідому проекцію точки.

2. Розв'язування графічних завдань (рис. 95, с. 79)

- Необхідно знайти недостаючі проекції точки С.

- Які графічні дії необхідно здійснити і в якій послідовності?

- Чи є щось схоже між даною задачею і раніше розв'язаними? Що саме?

- Що буде являти собою кінцевий результат розв'язування задачі?

V. Підсумок уроку

- Чому в кресленні важливо вміти знаходити проекції точок?

- Як правильно це робити?

VI. Домашнє завдання

Виконати креслення проекцій точок (рис. 97, с. 79)

Урок №21

Тема уроку: Графічна робота №4. «Креслення та аксонометричні проекції предметів»

Мета уроку: перевірити знання учнів про побудову аксонометричних проекцій деталей, вміння наносити зображення точок і позначати їх;

Розвивати мислення, просторову уяву;

Виховувати працелюбність, акуратність, точність, пізнавальний інтерес до предмету, самостійність.

Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань учнів

- Якя теми ми розглянули на останніх уроках?

- Що у вас викликало труднощі?

II. Мотивація навчальної діяльності

- Сьогодні перевіримо рівень засвоєння вами навчального матеріалу та вміння виконувати креслення та аксонометричні проекції предметів.

ІІІ. Формування умінь та навичок

Інструктаж до виконання графічної роботи

1. На аксонометричну проекцію нанести зображення точок А, В, С, позначити їх (рис. 98а, с. 80).

- Дати відповіді на запитання:

1) Які вигляди подано на кресленні?

2) Комбінацією яких геометричних тіл утворена кожна деталь?

3) Чи є отвори в деталі? Якщо є, яку геометричну форму вони мають?

2. За наочним зображенням деталей виконати креслення у необхідній кількості виглядів. Нанести на всіх виглядах і позначити точки А, В, С. (І варіант – рис. 99а, ІІ варіант – рис. 99б)

ІV. Підсумок уроку

- Чи справились із завданням?

V. Домашнє завдання

- Повторити матеріал теми.

Урок №22

Тема уроку: Порядок побудови зображень на кресленнях

Мета уроку: сформувати вміння аналізувати форму предмета, послідовно будувати вигляди на кресленні;

Розвивати спостережливість, пам'ять, увагу, просторову уяву, аналітичні здібності, окомір, критичне мислення;

Виховувати працелюбність, акуратність, точність, пізнавальний інтерес до предмету, самостійність, почуття відповідальності.

Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань учнів

1. Фронтальне опитування

- Яке зображення предмета називається виглядом?

- Як взаємно розміщують вигляди на кресленнях?

- Який вигляд на кресленні називають головним і чому?

- Яким вимогам повинен відповідати головний вигляд на кресленні?

- Від чого залежить кількість виглядів на кресленні?

2. Робота біля дошки

- Накреслити ескіз куба, трикутної призми, циліндра, піраміди.

II. Мотивація навчальної діяльності

- Для чого необхідні знання про окремі геометричні тіла в кресленні?

- Що треба знати, щоб швидше виконати креслення?

- Правильна послідовність побудови виглядів дає змогу уникнути зайвих витрат часу на виконання креслень.

IІІ. Формування нових знань

1. Слово вчителя
- Побудову виглядів починають з розмічання загальних обрисів предмета на кожному вигляді. Ці обриси утворюються паралелепіпедом, який обмежує предмет спереду і ззаду, зверху і знизу, зліва і справа. Такий паралелепіпед обмежує предмет по довжині, висоті і ширині, тому його називають габаритним. Спроеціював-ши габаритний паралелепіпед на площині проекцій, дістають на них прямокутники, які обмежують загальні обриси виглядів предмета. Усередині цих прямокутників і будують вигляди. Щоб уявити, як це робиться, звернемось до прикладу.

Щоб забезпечити кращий проекційний зв'язок між зображеннями частин предмета на виглядах і прискорити виконання побудов, доцільно скористатись лініями проекційного зв'язку. Лінії проекційного зв'язку проводять тонкими лініями, які після закінчення всіх побудов стирають. Також застосовують допоміжну пряму креслення. Таку назву має лінія, яку проводять праворуч від вигляду зверху під кутом 45° до рамки креслення. Щоб побудувати допоміжну пряму, продовжують до взаємного перетину осі симетрії виглядів зверху і зліва. Через знайдену точку К проводять пряму під кутом 45° до осей. Це й буде допоміжна пряма. Коли зображення несиметричні, то для побудови допоміжної прямої продовжують до перетину горизонтальну і профільну проекції грані, що проеціюється у вигляді відрізків прямих. Через знайдену точку К1 проводять допоміжну пряму. Наприкінці всі видимі предмети на зображеннях обводять суцільною товстою основною лінією, а допоміжні лінії стирають.

2. Усний аналіз форми деталі (рис. 100-101, с. 81)

3. Аналіз форми предмета за таблицею

ІV. Формування умінь та навичок

1. Аналіз послідовності побудови виглядів креслення деталі (рис. 102-103, с. 83)
2. Побудова ескізів деталей (індивідуально за картками)
V. Підсумок уроку

- В якій послідовності будують креслення деталі?

- З якою метою під час побудови виглядів використовують лінії проекційного зв'язку?

- Для чого призначена допоміжна пряма креслення?

- Які способи побудови допоміжної прямої креслення ви знаєте? У чому вони полягають?

VI. Домашнє завдання

- Накреслити деталь за описом (с. 83 підручника)

Урок №23

Тема уроку: Побудова третього вигляду за двома заданими

Мета уроку: формувати знання про принципи побудови третьої проекції за двома заданими;

Розвивати координацію та точність рухів рук та окомір;

Виховувати пізнавальний інтерес до предмету, самостійність, культуру праці.

Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань учнів
- Назвіть послідовність дій, з яких складається процес побудови проекцій предмета.
- З якою метою використовують лінії проекційного зв’язку?

II. Мотивація навчальної діяльності

- Добре володіє кресленням та людина, яка чітко уявляє форму деталі за даними виглядами. Вам доведеться іноді виконувати завдання, в яких за двома заданими виглядами треба побудувати третій. Це потрібно у випадку коли нам не достатньо двох проекцій для отримання всієї інформації про предмет.
IІІ. Формування нових знань

1. Слово вчителя
- На рисунку, намальованому на дошці, ви бачите зображення бруска з вирізом. Які вигляди дано?

- Треба побудувати вигляд зліва. Для цього необхідно спочатку уявити форму зображеної деталі. Порівнявши на кресленні вигляди, робимо висновок, що брусок має форму паралелепіпеда розміром 10x35x20 мм. У паралелепіпеді зроблено виріз прямокутної форми розміром 12х12x10 мм.
Вигляд зліва, як відомо, розміщується на одній висоті з головним виглядом праворуч від нього. Проводимо одну горизонтальну лінію на рівні нижньої основи паралелепіпеда, а другу — на рівні верхньої основи. Ці лінії обмежують висоту вигляду зліва. У будь-якому місці між ними проводимо вертикальну лінію. Вона є проекцією задньої грані бруска на профільну площину проекцій. Вправо від неї відкладемо відрізок, що дорівнює 20 мм, тобто обмежимо ширину бруска, і проведемо ще одну вертикальну лінію - проекцію передньої грані. Покажемо тепер на вигляді зліва виріз, який є в деталі. Для цього відкладемо вліво від правої вертикальної лінії, яка є проекцією передньої грані бруска, відрізок завдовжки 12 мм і проведемо ще одну вертикальну лінію. Після цього зітремо всі допоміжні лінії побудови і обведемо креслення.

2. Усний аналіз

- Третю проекцію можна будувати на основі аналізу геометричної форми предмета. Розглянемо, як це робиться. На рисунку, зображеному на плакаті, наведено дві проекції деталі. Треба побудувати третю. Судячи із заданих проекцій, деталь складається із шестикутної призми, паралелепіпеда і циліндра. Уявно об'єднавши їх в єдине ціле, визначимо форму деталі.
Проводимо на кресленні постійну пряму і починаємо будувати третю проекцію. Який вигляд мають треті проекції шестикутної призми, паралелепіпеда і циліндра, вам відомо. Креслимо послідовно третю проекцію кожного з цих тіл, користуючись лініями зв'язку і осями симетрії.
Візьміть до уваги, що в багатьох випадках будувати третю проекцію на кресленні не потрібно, через те що раціональне виконання зображень передбачає побудову тільки необхідної (мінімальної) кількості виглядів, достатньої для виявлення форми предмета. У даному випадку побудова третьої проекції предмета є лише навчальним завданням.

ІV. Формування умінь та навичок

1. Фронтальне виконання практичного завдання (рис. 111а, с. 90, 2 учні біля дошки)
2. Самостійне виконання практичного завдання (рис. 113, с. 90, за варіантами)
V. Підсумок уроку

- Ви ознайомилися з різними способами побудови третьої проекції предмета. Чим вони відрізняються один від одного?
- З якою метою використовується постійна пряма? Як її проводять?

VI. Домашнє завдання

- Виконати побудову третьої проекції за двома даними (с. 90, рис. 112а підручника)

. Урок №24

Тема уроку: Графічна робота №5. «Побудова третього вигляду за двома заданими»

Мета уроку: перевірити знання про принципи побудови третьої проекції за двома заданими та вміння виконувати такі креслення на практиці;

Розвивати координацію та точність рухів рук, окомір, логічне мислення;

Виховувати наполегливість, працьовитість.

Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань учнів
- Що необхідно уявити перш ніж будувати третю проекцію за двома даними?

- У якій послідовності виконується ця побудова?

II. Мотивація навчальної діяльності

- Сьогодні перевіримо, як ви засвоїли правила побудови третьої проекції за двома даними на практиці.

ІІІ. Формування умінь та навичок

1. Інструктаж до виконання графічної роботи

- Роботу необхідно виконати на аркуші формату А4. Треба побудувати третю проекцію за двома даними. Можна обирати будь-який знайомий вам спосіб побудови
2. Самостійне виконання практичного завдання (індивідуально за картками)
ІV. Підсумок уроку

- Як справились із завданням?

- Які труднощі виникли в процесі роботи?

Урок №25

Тема уроку: Геометричні побудови, необхідні при виконанні креслень. Спряження

Мета уроку: формувати знання видів та елементів спряження, навчати будувати зображення на основі спряження;

розвивати точність, спостережливість, уважність;

виховувати уважність, охайність.

Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань учнів
1. Фронтальне опитування

- Які геометричні побудови ви вже знаєте? (Ділення на рівні частини відрізки і коло, будувати кути)

- Що таке аналіз графічного складу зображень? (Це розділення процесу виконання креслення на окремі графічні операції)

- Як розділити коло на чотири рівних частини? (Для цього потрібно провести два взаємно перпендикулярних діаметра)

2. Індивідуальне опитування

(Викликати учнів виконати зображення на дошці)

- Як розділити коло на три рівних частини? (Для цього потрібно поставити ніжку циркуля в кінці діаметра і описати дугу радіусом, який рівний радіусу кола)

- Як розділити коло на шість рівних частини?

II. Мотивація навчальної діяльності

- Тема сьогоднішнього заняття: Спряження. На цьому уроці ми з вами розглянемо загальні відомості про спряження, визначимо, що таке центр і точки спряження, розглянемо види спряження та правила їх побудови.

IІІ. Формування нових знань

Слово вчителя

- Що ми можемо побачити, якщо подивимось на шаблон, який знаходиться на даному плакаті?

- На ньому прямі лінії плавно переходять в криві. Такий же плавний перехід може бути між двома прямими і двома колами. Так що ж таке спряження?

- Спряження – це плавний перехід одної лінії в іншу. Для побудови спряження потрібно знати центри спряження і точки спряження. Центри спряження – центр дуги спряження, а точки спряження– це точки, в яких одна лінія переходить в іншу.

- Для початку давайте розглянемо, як виконується спряження двох ліній, які перетинаються. У нас є прямі, які дають прямий, гострий і тупий кути. Потрібно побудувати спряження цих прямих дугою заданого радіуса. Для усіх трьох випадків застосовується загальний спосіб побудови.

1) Знайти точку О – центр спряження. Центр спряження повинен лежати на відстані радіуса R від заданих прямих. Такій умові відповідає точка перетину двох прямих, розміщених паралельно на відстані R від заданих прямих. Для побудови цих прямих потрібно з довільно вибраних точок кожної заданої прямої провести перпендикуляри. Відкласти на них довжину радіуса R. Через отримані точки проводимо прямі, паралельні заданим. В точці перетину цих прямих отримуємо центр О спряження.

2) Знайти точки спряження. Для цього проводимо перпендикуляри на наші прямі з центру спряження. Отримані точки і є точками спряження.

3) Провести дугу з центру спряження від одної точки спряження до іншої. Для цього ставимо опорну ніжку циркуля в точку О, проводимо дугу заданого радіуса R між точками спряження.

Тепер давайте з вами розглянемо як виконується спряження кола з прямою. У нас відомі радіус даного кола R, і радіус дуги спряження R₁. Побудова виконується так:

1) Для находження центра спряження з точки О кола проводимо дугу допоміжної окружності радіуса R + R₁. На відстані R₁ від прямої АВ проводимо паралельну їй пряму до перетину з дугою R + R₁. Точка О₁буде центром спряження.

2) З’єднавши прямою точки О і О₁, тобто центи окружності і дуги спряження, отримуємо точку спряження М. Опустивши перпендикуляр з точки О₁ до прямої АВ, знаходимо іншу точку спряження N.

3) З’єднавши дугою R₁ точки M і N спряження, отримуємо плавний перехід від кола до прямої.
ІV. Формування умінь та навичок

1. Фронтальне виконання практичного завдання (спочатку разом з учителем,який працює біля дошки, далі - 2 учні біля дошки)

- А тепер давайте спробуємо виконати спряження двох ліній, які перетинаються під тупим кутом.

- Зараз будемо будувати спряження прямої і кола.
2. Самостійне виконання практичного завдання (рис. 117, с. 97,)

- Виконати креслення деталі зі спряженням
V. Підсумок уроку

- Що ж називається спряженням?

- Які потрібно знати точки для виконання спряження?

VI. Домашнє завдання

- Виконати креслення деталі зі спряженням (с. 98, рис. 118підручника)

Урок №26

Тема уроку: Графічна робота №6 «Креслення деталі (зі спряженням)»

Мета уроку: перевірити знання учнів про правила спряження та вміння виконувати такі креслення на практиці;

Розвивати координацію та точність рухів рук, окомір, логічне мислення;

Виховувати наполегливість, працьовитість.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів
- Що ж називається спряженням?

- Які потрібно знати точки для виконання спряження?

II. Мотивація навчальної діяльності

- Сьогодні перевіримо, як ви засвоїли правила креслення деталей зі спряженням на практиці.

ІІІ. Формування умінь та навичок

1. Інструктаж до виконання графічної роботи

- Роботу необхідно виконати на аркуші формату А4. Треба побудувати деталь зі спряженням. Можна обирати будь-який знайомий вам спосіб побудови
2. Самостійне виконання практичного завдання (індивідуально за картками)
ІV. Підсумок уроку

- Як справились із завданням?

- Які труднощі виникли в процесі роботи?

Урок №27

Тема уроку: Порядок читання креслень деталей

Мета уроку: формувати знання про порядок читання креслень деталі;

розвивати точність, спостережливість, уважність;

виховувати культуру праці, бережливість.

Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань учнів
(Аналіз графічної роботи)

II. Мотивація навчальної діяльності

- Як ви думаєте, що повинен зробити майстер перед тим, як приступить до виготовлення деталі?

IІІ. Формування нових знань

Слово вчителя

- Читання креслення полягає в уявленні за плоскими зображеннями об'ємної форми предмета і в визначенні його розмірів. Читання рекомендується проводити в такій послідовності:

1) Прочитати основний напис креслення. З нього можна дізнатися про назву деталі, назву матеріалу, з якого її виготовляють, масштаб зображень та інші відомості.

2) Визначити, які вигляди деталі наведено на кресленні, який з них є головним.

3) Розглянути вигляди у взаємозв'язку і спробувати визначити форму деталі з усіма подробицями. Виконанню цього завдання допоможе аналіз зображень, наведених на кресленні. Уявивши за кресленням геометричну форму кожної частини деталі, уявно об'єднують їх у єдине ціле.

4) Визначити за кресленням розміри деталі та її елементів.

ІV. Формування умінь та навичок

1. Фронтальне читання креслення (рис. 138)

Прочитайте креслення на рис. 128.

Запитання до креслення:

1) Яка назва деталі, наведеної на кресленні?

2) 3 якого матеріалу виготовляють цю деталь?

3) Які вигляди наведено на кресленні?

4) Комбінацією яких геометричних тіл утворено форму деталі?

5) Які елементи деталі показано на головному вигляді двома колами ?

6) Які габаритні розміри деталі?
2. Самостійне читання креслення (рис. 129)
V. Підсумок уроку

- Як правильно прочитати креслення?

- Для чого необхідно вміти це робити?

VI. Домашнє завдання

- Вивчити конспект уроку.

Урок №28

Тема уроку: Графічна робота №7 « Усне читання креслень»

Мета уроку: перевірити вміння учнів читати креслення деталі;

Розвивати самостійність, самоперевірку;

Виховувати наполегливість, працьовитість.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів
- Як правильно прочитати креслення?

- Для чого необхідно вміти це робити?

II. Мотивація навчальної діяльності

- Сьогодні перевіримо, як ви засвоїли правила читання креслення деталей на практиці.

ІІІ. Формування умінь та навичок

1. Інструктаж до виконання графічної роботи

- Роботу необхідно виконати на аркуші формату А4. Треба прочитати креслення деталі, давши відповіді на запитання, що на с.115 підручника.

(рис. 146, с.115-116, І варіант – завдання а, завдання б)

2. Самостійне виконання практичного завдання

ІV. Підсумок уроку

- Як справились із завданням?

- Які труднощі виникли в процесі роботи?

Урок №29

Тема уроку: Графічна робота №8 «Виконання креслення предмета в трьох виглядах з перетворенням форми або положення предмета»

Мета уроку: перевірити вміння виконувати креслення предметав трьох виглядах, перетворюючи форму предмета або змінюючи положення предмета;

Розвивати творчість, самостійність;

Виховувати наполегливість, працьовитість, охайність.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів
- Пригадайте послідовність виконання креслення деталі

II. Мотивація навчальної діяльності

- Сьогодні перевіримо, як ви засвоїли правила креслення деталей практиці.

ІІІ. Формування умінь та навичок

1. Інструктаж до виконання графічної роботи

- Роботу необхідно виконати на аркуші формату А4.

1) Виконати технічний рисунок деталі (рис. 149а), зробивши замість виступів, позначених стрілками, заглиблення такої самої форми і розмірів на тому самому місці.

2) За допомогою точок на поверхні деталі (рис. 149б), розмічено частину деталі, що видаляється. Виконати технічний рисунок зміненої деталі.

3) Виконати ескіз деталі (рис. 150а), уявно видаливши її верхню заштриховану частину і замінивши виступи, показані стрілкою, заглибленнями.

4) Виконати креслення деталі (І варіант - рис. 151а, ІІ варіант – рис. 151б), в якій видалено частини за нанесеною розміткою. Напрям проеціюваннядля побудови головного вигляду вказано стрілкою.
2. Самостійне виконання практичного

ІV. Підсумок уроку

- Як справились із завданням?

- Які труднощі виникли в процесі роботи?

Урок №30

Тема уроку: Виконання ескізів деталей деталей

Мета уроку: сформувати поняття про ескіз як креслення необхідне на виробництві, закріпити і узагальнити вміння послідовно і чітко виконувати зображення деталі;

розвивати окомір, вміння аналізувати, спостережливість, дрібні м’язи пальців рук;

виховувати охайність, самостійність.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

- Які зображення деталей на кресленні ви знаєте?

- В чому полягає доцільність кожного з них?

- Покажіть на таблиці аксонометричні зображення, ескіз, наочне зображення, розгортку.

II. Мотивація навчальної діяльності

- На виробництві часто доводиться користуватися кресленнями, виконаними від руки, але за правилами прямокутного проектування і з дотриманням розмірів.Такі креслення використовують конструктори, проектуючи нові машини, при ремонті обладнання.

IІІ. Формування нових знань

1. Слово вчителя

- Ескіз – це спрощене креслення, виконане від руки, без застосування креслярських інструментів, без масштабу, лише додержуючи на око пропорції між частинами зображуваної деталі. Такі креслення необхідні, наприклад, для виготовлення деталі,яка вийшла з ладу. Незважаючи на допустимі спрощення, ескіз повинен давати уявлення про зображений на ньому предмет. Тому лінії на кресленні мають бути рівними і чіткими, всі написи і позначення – акуратними.

2. Ознайомлення з порядком виконання ескізів за таблицею

1) Вивчення будови предмета;

2) Креслення рамки і основного напису;

3) Проведення осей симетрії та габаритних прямокутників;

4) Проведення зовнішніх контурів деталі;

5) Нанесення невидимих частин та елементів;

6) Позначення виносних і розмірних ліній;

7) Нанесення розмірних чисел і написів;

8) Заповнення основного напису.

ІV. Формування умінь та навичок

- Виконати ескіз деталі (І варіант - рис. 155а, ІІ варіант – рис. 155б)
V. Підсумок уроку

- Що називають ескізом?

- Як правильно його виконувати?

- Де використовують ескізи?

VI. Домашнє завдання

(Індивідуально за картками)

Урок №31

Тема уроку: Графічна робота №9 «Ескіз і технічний рисунок деталі»

Мета уроку: перевірити знання учнів про зображення деталей в аксонометрії і в трьох виглядах, вміння креслити від руки;

Розвивати самостійність, самоперевірку;

Виховувати наполегливість, працьовитість.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів
- Що називають ескізом?

- Як правильно його виконувати?

- Де використовують ескізи?

II. Мотивація навчальної діяльності

- Сьогодні перевіримо, як ви засвоїли правила виконання ескізу деталі на практиці.

ІІІ. Формування умінь та навичок

1. Інструктаж до виконання графічної роботи

- Роботу необхідно виконати на аркуші формату А4. Треба виконати ескіз у необхідній кількості виглядів і технічний вигляд цієї ж деталі.
2. Самостійне виконання практичного завдання (індивідуально за макетами деталей)
ІV. Підсумок уроку

- Як справились із завданням?

- Які труднощі виникли в процесі роботи?

Урок №32

Тема уроку: Графічна робота №10 «Виконання креслення деталей з включенням елементів конструювання»

Мета уроку: перевірити та вміння виконувати креслення деталей з елементами конструювання на практиці;

Розвивати творчу уяву, образне мислення;

Виховувати наполегливість, працьовитість.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів
- Пригадайте правила та послідовність виконання креслення деталей.

- Як правильно розмістити вигляди на кресленні?

II. Мотивація навчальної діяльності

- Сьогодні ви побуваєте у ролі конструкторів.

ІІІ. Формування умінь та навичок

1. Інструктаж до виконання графічної роботи

- Роботу необхідно виконати на аркуші формату А4.

1) І варіант

З даної заготовки розміром 100*20*2 мм (рис. 156) сконструювати обойму для закріплення стержня діаметром 20 мм (деталь засувки) до дошки. Виконати креслення, що містить два вигляди, нанести розміри.

ІІ варіант

Дана заготовка деталі «шип» (рис. 157). Виконати креслення у необхідній кількості виглядів шипа, який з даним вушком утворює кутове з’єднання.

2) Для обох варіантів

Маємо заготовки диску і штиря (рис. 158). Необхідно створити таку конструкцію диска, щоб, насаджений на штир, він щільно, без зазорів, прилягав до нього і не повертався навколо осі. Креслення виконати у трьох виглядах, нанести розміри.
2. Самостійне виконання практичного завдання

ІV. Підсумок уроку

- Як справились із завданням?

- Які труднощі виникли в процесі роботи?

Урок №33

Тема уроку: Графічна робота №11. «Виконання креслення предмета»

Мета уроку: перевірити знання і вміння учнів виконувати креслення предмета в трьох виглядах;

Розвивати самостійність, окомір, логічне мислення;

Виховувати наполегливість, працьовитість.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів
- Пригадайте правила та послідовність виконання креслення деталей.

- Як правильно розмістити вигляди на кресленні?

II. Мотивація навчальної діяльності

- Сьогодні виконуємо узагальнююче креслення. Тому, будь ласка, зосередьтесь і відповідально поставтесь до поставлених завдань.

ІІІ. Формування умінь та навичок

1. Інструктаж до виконання графічної роботи

- Виконати креслення предмета у необхідній кількості виглядів за аксонометричною проекцією (І варіант – рис. 160а,в, ІІ варіант – рис. 160б,г)
2. Самостійне виконання практичного завдання

ІV. Підсумок уроку

- Як справились із завданням?

- Які труднощі виникли в процесі роботи?

Нетудихатка Наталія Олексіївна

Образотворче мистецтво

Креслення 8 клас

1 комментарий: